Re: цензії
- 23.01.2026|Віктор Палинський…І знову казка
- 23.01.2026|Ніна БернадськаХудожніми стежками роману Ярослава Ороса «Тесла покохав Чорногору»
- 20.01.2026|Ігор ЧорнийЧисті і нечисті
- 18.01.2026|Ігор ЗіньчукПеревірка на людяність
- 16.01.2026|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськЗола натщесерце
- 16.01.2026|В´ячеслав Прилюк, кандидат економічних наук, доцентФудкомунікація - м’яка сила впливу
- 12.01.2026|Віктор Вербич«Ніщо не знищить нас повік», або Візія Олеся Лупія
- 12.01.2026|Микола ГриценкоВитоки і сенси «Франкенштейна»
- 11.01.2026|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськДоброволець смерті
- 08.01.2026|Оксана Дяків, письменницяПоетичне дерево Олександра Козинця: збірка «Усі вже знають»
Видавничі новинки
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
Новини
Степан Бандера: людина і міф
Документальна розвідка знайомить з біографією видатного провідника українського націоналістичного руху Степана Бандери на підставі зібраних і опрацьованих автором українських і закордонних джерел. Доповнена низкою документів і публіцистичних статей, присвячених цій довго замовчуваній постаті в історії українського державотворення.
В історії будь-якого народу є постаті, імена яких відомі кожному громадянинові, якими пишаються, яких називають чи то творцями держави, чи то її визволителями з-під чужинського ярма. Вже навіть за життя ім’я такої людини можуть оточувати легенди, з десятиліттями і століттями їхнє число збільшується, аж стає важко відрізнити, де правда, а де вимисел. Який з істориків зараз візьметься стверджувати, що вони справді були на світі — англійський король Артур, французький лицар Роланд чи київський богатир Данило Кожум’яка? Жанна Д’Арк — таки історична постать, але чи справді вона врятувала Францію, якщо після її загибелі війна тривала ще вісімнадцять років?
І все ж людям потрібні такі історичні приклади патріотизму й високої жертовності. І кожен італієць з гордістю називає ім’я Гарібальді, мексиканці — Панчо Вілья, південноамериканці — Сімона Болівара тощо. Україна також має свій ряд, який чому б не почати іменами трьох легендарних братів Кия, Щека і Хорива і який не має кінця, бо ж історія України продовжується. Треба лише заповнити прогалини в цьому ряду, поставити на свої місця імена, які були знеславлювані або замовчувані ворогами української незалежності. Одне з таких імен — Степан Бандера.
Степан Бандера: людина і міф / Галина Гордасевич ; упоряд. Б. Гордасевич.–К.: KM Publishing, 2015.–352 с. з іл.
Галина Гордасевич народилась 31 березня 1935 р. в м. Крем’янці на Тернопільщині в родині священика Леоніда Гордасевича й матінки Олени з роду Хомчуків. Дитинство поетеси минуло на Рівненщині під час послідовної її окупації польськими, радянськими й німецькими військами; юність — за колючим дротом сталінських таборів за ст. 54 КК УРСР; молодість — на індустріальних будовах Донбасу; до 1990 р. проживала в м. Донецьку, після чого переїхала до м. Львова. За фахом Галина Гордасевич — професійний письменник. 1971 р. закінчила Літературний інститут ім. Горького у Москві. Член Національної Спілки письменників України з 1983 р. Брала участь в русі дисидентів, була членом оргкомітетів і делегатом установчих з’їздів Товариства української мови, Народного руху України та Демократичної партії України. Лауреат літературного конкурсу «Шістдесятники» за 1996 р., премій ім. Олександра Білецького в галузі критики та ім. Валерія Марченка в галузі публіцистики за 1997 р. Померла в м. Львові 11 березня 2001 р. Похована в м. Крем’янці 13 березня 2001 р.
Коментарі
Останні події
- 28.01.2026|09:39«Театр, ютуб, секс»: у Луцьку презентують книжку Ярослави Кравченко
- 25.01.2026|08:12«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Красне письменство»
- 24.01.2026|08:44«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Хрестоматія»
- 23.01.2026|18:01Розпочався прийом заявок на фестиваль-воркшоп для авторів-початківців “Прописи”
- 23.01.2026|07:07«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Візитівка»
- 22.01.2026|07:19«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Софія»
- 21.01.2026|08:09«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Обрії»
- 20.01.2026|11:32Пішов із життя Владислав Кириченко — людина, що творила «Наш Формат» та інтелектуальну Україну
- 20.01.2026|10:30Шкільних бібліотекарів запрошують до участі в новій номінації освітньої премії
- 20.01.2026|10:23Виставу за «Озерним вітром» Юрка Покальчука вперше поставлять на великій сцені
