Re: цензії

08.04.2024|Ігор Чорний
Злодії VS Революціонери: хто кращий?
Леді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
03.04.2024|Марта Мадій, літературознавиця
Фантасмагорія імперського пластиліну
28.03.2024|Ігор Чорний
Прощання не буде?
20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наук
Світиться сонячним спектром душа…
У роздумах і відчуттях
20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професор
Життєве кредо автора, яке заохочує до читання
20.03.2024|Віктор Вербич
Ніна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
18.03.2024|Ігор Зіньчук
Кумедні несподіванки на щодень
17.03.2024|Ольга Шаф, м.Дніпро
Коло Стефаника

Новини

24.09.2014|10:45|Буквоїд

Леонід Кононович. «Тема для медитації»

Один із найсильніших романів в сучасній українській літературі, прочитання якого дасть вам можливість відкрити абсолютно інший вимір буття та усвідомити, що означає бути українцем. Цього року виповнюється 10 років від першої публікації.

Перевидавався тричі (2004-2007) та отримав високі оцінки читачів і критиків, спровокував гострі дискусії в пресі не лише про сам роман, але й про те, хто та як пише про нього. Не зважаючи на те, що книги вже сім років немає на ринку, рецензії на неї продовжують з’являтися й досі.

Леонід Кононович створив літературну версію найбільш трагічних і дражливих подій української історії ХХ століття. Це роман про події після здобуття Україною незалежності та про голодомор 1933-го, про злочини комуністичного режиму, заворушення «шістдесятих» та отруйне болото сімдесятих-вісімдесятих, про пошуки самого себе, правди та загубленого кохання, приправлений філігранно виписаними імлистими картинами осінньої природи та унікальними текстами дохристиянських замовлянь. 

Василь Герасим’юк, радіоведучий, поет, лауреат Шевченківської премії: «Тема для медитації» доводить, що можна писати без викаблучувань, без спецефектів, але це потребує спалених нервів, концентрації потужних зусиль — усе це є у Леоніда Кононовича. 

Кононович вміє заінтригувати читача, зробити його ніби учасником описуваних подій. І в той же час майстерно вписати в сюжет філософські діагнози людству, при цьому залишаючи кожному достатньо місця для власного осмислення епохи й себе в ній. 

Дмитро Стус, літературознавець, лауреат Шевченківської премії: Я думаю, що це один із перших серйозних епічних романів у всій українській літературі взагалі. 

Події в романі розгортаються на широкому історичному тлі, яке подається через спогади героя про драматичні моменти власної біографії, трагічні долі його рідних, друзів та односельців, що пережили або не пережили Голодомор та інші «соціально-політичні експерименти на живих людях».У наш час чоловік через багато років повертається до рідного села, щоб з’ясувати обставини деяких давніх колізій і прояснити самому собі — хто він такий, жертва чи переможець. Історія хвороби й одужання «пересічного українця», що змушений воювати на Балканах. Історія кохання та зради на тлі розквіту та занепаду «шестидесятництва» у Києві. Історія приватного розслідування жахливих зрад і помст у рідному селі часів Голодомору. І ще декілька історій, прочитання яких дасть Вам можливість відкрити абсолютно інший вимір буття та усвідомити, що означає бути українцем.

 

Діана Дуцик, викладач Києво-Могилянської школи журналістики: «Тема для медитації» справила на мене свого часу неперевершене враження; і в першу чергу отой третій часовий простір, про який тут ідеться, як він вписаний у життя сучасників, і як він осмислюється-переосмислюється і трансформує нас. 

Це — книга про те, що не можна здаватися, не можна пробачати ворогам, бо «яблуко від яблуні недалеко падає», не можна наступати на ті самі граблі… Про відплату та спокуту в усіх вимірах, пошуки себе в минулому і теперішньому, містика та дохристиянські замовляння... Це — усвідомлення того, що було з Україною до і після... та куди рухатися далі. 

Ганна Мироненко, громадський діяч: Ця книга здатна пробудити генетичну пам’ять кожного. 

Стилістика цієї оповіді заворожує не менше, аніж мелодика та поетичність мови Автора, який має досвід і письменника детективного жанру, і перекладача творів таких авторів як Сартр, Камю, Бодріяр, Бланшо, Дюркгайм. 

Леонід Кононович: Свого часу я не стільки зрозумів, скільки відчув причину неприязні між людьми. Заповідь «полюби ближнього, як самого себе», не є простою для розуміння. Не може любити ближнього той, хто не любить себе. У ближньому людина бачить себе. Якщо людина принижує іншого, вона бачить приниженою себе. Вона себе не любить. 

 

Леонід Кононович.Тема для медитації. Роман. — Львів: Кальварія, 2014. — Ювілейне видання: 4-е вид., змін. — 240 стор. ISBN978-966-663-345-6. Папір — книжковий. Палітурка — тверда.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери