Re: цензії

07.06.2025|Ігор Чорний
Сни під час пандемії
03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Каміння не мовчить: контур герменевтики
26.05.2025|Ігор Зіньчук
Прагнення волі
26.05.2025|Інна Ковальчук
Дорога з присмаком війни
23.05.2025|Ніна Бернадська
Голос ніжності та криці
23.05.2025|Людмила Таран, письменниця
Витривалість і віру маємо плекати в собі
15.05.2025|Ігор Чорний
Пірнути в добу романтизму
14.05.2025|Валентина Семеняк, письменниця
Міцний сплав зримої краси строф
07.05.2025|Оксана Лозова
Те, що «струною зачіпає за живе»
07.05.2025|Віктор Вербич
Збиткування над віршами: тандем поета й художниці

Новини

10.09.2014|22:12|Буквоїд

Тадеуш Доленга-Мостович. «Знахар»

Довоєнна Польща. Родинна трагедія змінює все життя геніального хірурга Рафала Вільчура. Від нього йде кохана дружина, забравши із собою маленьку доньку.

Того ж таки дня професор Вільчур опиняється на вулиці, де волоцюги побачивши у нього велику суму грошей, вивозять його за місто і, вдаривши по голові, покидають непритомного. Отямившись, Вільчур не пам’ятає, хто він і де живе. Так починаються довгі роки його поневірянь… Проте доля усміхається йому. Уже під іменем Антонія Косиби він знаходить притулок у сім’ї мельника, де рятує від каліцтва молодшого сина господаря і стає членом родини. Відтоді про знахаря заговорили в усій околиці… Його мистецтво лікувати й безкорислива вдача спричинилися до завоювання симпатії серед місцевого люду. У знахаря Косиби охоче лікуються не лише селяни, яким він допомагає безкоштовно, а з бідними ділиться ще й грішми чи харчами. До нього поступово звертаються й заможні пацієнти. І це, звісно, не може подобатися лікарю Павлицькому, до якого зголошується дедалі менше недужих. Павлицький вирішує будь-що припинити, як він уважає, «шкідливу знахарську практику», що, на його думку зводить в могилу сотні неосвічених селян. Він ретельно обмірковує свій план усунення знахаря, аж тут на допомогу йому приходить трагічний випадок. У катастрофі смертельно поранено молоду дівчину, колишню продавчиню з місцевої крамнички. Врятувати її може лише диво і… вміння знахаря Косиби. Але тому бракує хірургічних інструментів для проведення надскладної операції, котра врятує Марисі життя. Знахар вдається до злочину, а Павлицький тріумфує: нарешті він позбудеться ненависного конкурента… 

За мотивами роману Тадеуша Доленги-Мостовича було знято кілька кінофільмів, проте найбільший розголос і популярність мав «Знахар», знятий у 1981 році знаменитим режисером Єжи Гоффманом зі славетними Єжи Біньчицьким та Анною Димною в головних ролях. Завдяки фільму роман набув шаленої популярності, проте на теренах колишнього СРСР його було перекладено лише російською. Видавництво «Урбіно» має приємність подарувати читачам «Знахаря» українською в перекладі Божени Антоняк.

Польський письменник, журналіст, сценарист, автор кільканадцяти романів Тадеуш Доленга-Мостович (1898 −  (18980810)1939) відомий українському читачеві романами «Щоденник пані Ганки» та «Кар’єра Нікодема Дизми» і, звичайно, «Знахар».

 Народився на Вітебщині. Вступив до Київського університету на юридичне відділення, брав участь у польській воєнній організації. 1918 року пішов добровольцем до лав польської армії, де служив до 1922 року. У 1922-26 працює як журналіст газети «Rzecz Pospolita» у Варшаві, а пізніше повністю присвячує себе літературі. Його романи й оповідання набувають у Польщі величезної популярності.

Доленга-Мостович загинув на самому початку Другої світової війни. У перші її дні письменника було мобілізовано як офіцера. А вже 22 вересня 1939 року його розстріляли з радянського танка в місті Кути, що на Буковині…

Тадеуш Доленга-Мостович. Знахар: Роман. Пер. з пол. Божени Антоняк. – Львів: Урбіно, 2014 − 304 с.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери