Re: цензії

18.08.2025|Володимир Гладишев
«НЕМОВ СТОЛІТЬ НЕБАЧЕНИХ ВЕСНА – ПЕРЕД ОЧИМА СХОДИТЬ УКРАЇНА»
12.08.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Полтавська хоку-центричність
07.08.2025|Ігор Чорний
Роки минають за роками…
06.08.2025|Ярослав Поліщук
Снити про щастя
06.08.2025|Валентина Семеняк, письменниця
Час читати Ганзенка
16.07.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
Правда про УПА в підлітковому романі Галини Пагутяк
"Щасливі ті люди, природа яких узгоджується з їхнім родом занять"
Антивоєнна сатира Володимира Даниленка «Та, що тримає небо»
27.06.2025|Ірина Фотуйма
"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
26.06.2025|Михайло Жайворон
Житомирський текст Петра Білоуса

Новини

27.04.2014|10:37|Буквоїд

Кава по-польськи

Розпочинається все просто. Завдання, яке поставив у заповіті барон Карл-Отто фон Пферденкруп перед племінником по сестрі і єдиним спадкоємцем, було простим і неймовірним: знайти в Україні пані Марію (прізвища спадкодавець не пам’ятає), яку герр Пферденкруп полюбив на все життя, перебуваючи в названій країні під час Східної кампанії 1941-1945 рр.., і передати їй або її спадкоємцям частку спадщини розміром в 1 відсоток, яка становить 1 млн. ойро.

Маразм ситуації полягав у тому, що пан барон не тільки прізвища Марії не пам´ятав, але і назви населеного пункту. Лише те, що було це десь у Київській гебіт. 

Жертвою кохання майора і за сумісництвом його єдиним спадкоємцем виявився Ріхард Шваненвальд, друг улюблених німецьких артистів головного героя — журналіста Олексія. І перша проблема пошуків полягала в тому, що в часи, коли дядечко-барон закохувався в наших краях, Київська область була вдвічі більшою: після війни від неї відрізали шмат і створили з нього Черкаську. 

Друга проблема з’ясовується дещо пізніше, вже під час поїздки Україною. Виявляється, що не тільки вони шукають Марію — вона потрібна також нащадку давнього роду Кримських ханів — Гераїв, оскільки в 1942 році Карл-Отто передав їй на збереження реліквію цього роду. Реліквія вважалася загубленою ще в далекому 1771... 

Сергій Батурин. Кава по-польськи. — Київ: Дуліби, 2014, 264 с.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

20.08.2025|19:33
«А-ба-ба-га-ла-ма-га» видало нову книжку про закарпатського розбійника Пинтю
19.08.2025|13:29
Нонфікшн «Жінки Свободи»: героїні визвольного руху України XX століття крізь погляд сучасної військової та історикині
18.08.2025|19:27
Презентація поетичної збірки Ірини Нови «200 грамів віршів» у Львові
18.08.2025|19:05
У Львові вперше відбувся новий книжковий фестиваль BestsellerFest
18.08.2025|18:56
Видавнича майстерня YAR випустила книгу лауреата Малої Шевченківської премії Олеся Ульяненка «Хрест на Сатурні»
18.08.2025|18:51
На Закарпатті відбудеться «Чендей-фест 2025»
17.08.2025|11:36
«Книжка року’2025». ЛІДЕРИ ЛІТА. Номінація «ВІЗИТІВКА»
16.08.2025|08:45
«Книжка року’2025». Тиждень книжкової моди: Лідери літа у номінації «Дитяче свято»
15.08.2025|07:22
«Книжка року’2025». Тиждень книжкової моди: Лідери літа у номінації «Обрії»
14.08.2025|15:07
На BestsellerFest Юлія Чернінька презентує трилер «Бестселер у борг»


Партнери