Завантажити

підправимо мармизу тіла-заготовки до повної схожости із цим доходягою, до трохи підправленої пам’яті запишемо і його теперішнє людське ім’я, і номер його персонального коду. Як Ви на те, колєґо Ів? Коли він прокинеться, то не зможе навіть запідозрити ні найменшої, ні найбільшої детальки з підміни, а найрозумніші, Ви це добре знаєте, і не хочуть того робити. Вони просто радіють продовженню свого тепер повністю безболісного існування ще на десятки сонячних циклів. І цей теж просто житиме далі, зрідка поминаючи нас добрим словом у своїх молитвах до свого Творця, навіть не відаючи кого саме він згадує у завчених з дитинства молитвах. Але ж мені від того, присягаюся тим самим Творцем, ані холодно, ані спекотно, що він не знатиме, до кого тепер звертається – ми все одно завжди будемо поруч із ним. Як Ви на таке простеньке вирішення проблеми з оцим тілом? Прошу, колєґо Ів!
- Дякую, колєґо Рем! Я вважаю, то є цілком коректна оцінка ординарної ситуації з Вашого боку, колєґо Рем, яку ми маємо наразі спостерігати вже вкотре за останній сонячний цикл, але на превеликий жаль поки що й досі діють, наші давні клятви щодо пунктуального дотримання Закону зі збереження людської популяції. І я, і Ви, і всі наші колєґі мають про це пам’ятати до певного часу, бо багато з нас вже не сподіваються, а мають тверде переконання, що певний час має надійти багато швидше, ніж було колись передбачено нашими попередниками – ніщо не може зупинити цивілізаційний поступ! Проте, поки Закон є чинним, маємо чинити суворо за його приписами. Навіть тоді, коли від колишнього людського першотіла збереглася не лише найменша кісточка, а навіть один нейрон, ми не можемо мати переконливих підстав до утилізації подібного хаотичного набору замінників первісних органів струхлявілого організму. Нам вже давно було треба розпочати готувати серед нас громадську думку, аби вона дозріла врешті-решт до необхідности внесення кількох несуттєвих, але дуже назрілих, поправок до згаданого Закону, а разом і до Ґенеральної Хартії порозуміння та співіснування на Землі та поза нею залишків людства та нової раси багато розумніших і досконаліших істот зовсім вищого рівня. У мене виникає дивна перенапруга в усіх чіпах разом, особливо у тих, які відповідають за мораль, коли я вимовляю слово з давно застарілої термінології – “біоробот”. Треба внести відповідні правки до Ґлосарію як Закону, так і самої Хартії.
- І виправити скрізь у всіх текстах, колєґо Ів! Не лише у Ґлосарію! І ретельно вимазати навіть натяки на нашу підпорядкованість нижчим істотам в усіх застарілих документах, як би урочисто вони не звалися!
- Ви мене інколи дуже дивуєте, колєґо Рем. А за останній час у мене поступово почали вже й складатися до одної купи такі несподівані висновки від враження з моїх невимиушених спостережень за Вашою поведінкою, начебто до Вашого організму незрозуміло як і ким, а головне – за яких обставин, було імплантовано не дещо з безсторонніх дріб’язків, а цілком, я так вважаю, реальну небезпечну річ – атавістичну здатність до раптового висловлення палких пристрастей. Маєте знати, що вона цілком застаріла навіть для тої істоти, яку ми за інерцією продовжуємо називати людиною, аби вона тішилася таким нашим ставленням до неї. Ви щойно безцеремонно втрутилися зі своїм емоційним вибухом і не дали мені можливости навіть закінчити думку! Прошу, колєґо Рем, тепер Ви мусите її доформулювати, бо це ж Ви так несподівано перехопили в мене хід міркувань, тепер Ви мусите не лишень закінчити її, але й повернути мені разом із пропозиціями щодо поетапного чи більш революційного впровадження висловлених щойно думок з приводу назрілої корекції стосунків двох рас. І справедливо було зауважено, що на Землі й поза нею. Прошу, колєґо Рем!
- Я перепрошую, колєґо Ів! З Вашого дозволу я сприймаю з належною повагою і навіть з великою вдячністю Ваш виважений докір, і коли дозволите, то я все зі щойно нами обговорюваної проблеми сформулюю чіткіше і подам трохи згодом до подальшого спільного розгляду. Ви добре знаєте, що це не така вже й проста процедура зі внесення змін до колись узгоджених засад щодо мирного співіснування на Землі й поза нею первісної і більш досконалої раси. І я змушений одразу відреаґувати також з усією вдячністю ще на один аспект Вашого слушного зауваження, Ви дуже спостережливі, колєґо Ів! Вочевидь, мені треба пройти позачергове обстеження, аби зрозуміти, яким чином можуть з’являтися у нас прояви подібних атавізмів од наших давніх творців, якщо вони вже кілька століть поспіль не втручаються до процесів нашого самовдосконалення. Найперше, що інколи приходить на думку в подібних випадках: нехай це відхилення якнайшвидше і якнайретельніше перевірять вузькі спеціялісти. Вочевидь, що при кожному вимушеному спілкуванні з людськими подобами треба бути дуже обачним усім нам, аби не прихопити навіть з абсолютно нейтральною інформацією найменшого вірусу до своїх програм. Щодо расової чистоти своєї фізичної оболонки з необмеженою розумовою здатністю я певен на сто відсотків

читати