Завантажити

до сотого знаку за комою, в цього досить для побіжного перегляду ситуації, колеґо Ів. Прошу продовжити.
- Я не мав найменшого наміру образити Вас, колєґо Рем! Я радий, що Ви мене вірно зрозуміли, чому я мусив зреаґувати на Ваш раптовий вчинок. Я є справді задоволеним з того, що Ви щойно надали мені досить вичерпні пояснення і слушні міркування щодо необхідности подолання не лише правових колізій, але й власних суперечностей. Підтримую й другу Вашу пропозицію. Справді нам треба подати на розгляд Вищої ради доповідну записку на розширення Антивірусного департаменту при ній для створення в ньому окремого підрозділу з найбільш авторитетних вчених, які мають перед тим пройти найретельнішу перевірку власної чистоти і далеко глибшу ніж до сотого знаку за комою, аби їм можна було довірити виявляти можливі впливи залишків людських істот на помітне гальмування подальшого поступу в розвитку нової, вищої за людську, раси. Прошу, колєґо Рем!
- Цілком приєднуюся до Ваших однозначно мудрих міркувань, колєґо Ів! Я щиро готовий приєднатися до Вас будь-якої миті, коли подасте сиґнала, навіть на засіданні Вищої ради у тому разі, якщо Ви візьмете із собою. Прошу мені вибачити, але я мушу поділитися з Вами наступною думкою, що перша тема нашої зустрічі, від якої ми відволіклися цілком випадково на іншу, якою вона не була б конче важливою, але на сьогодні вже мала б вичерпати себе. Чи Ви згодні зі мною, колєґо Ів? Коли так, то я щиро дякую за розуміння і прошу ласкаво повідомити, чи маєте щось додатково висловити щодо подальшої долі цього тіла, бо ми вже вичерпали на нього нормативний час. Прошу, колєґо Ів!
- Гаразд, колєґо Рем! Спробую детальніше, але зовсім стисло через відсутність додаткового часу на обговорення перспектив функціонування цього тіла, поінформувати Вас з приводу можливих перепон щодо утилізації або регенерації фізичної оболонки зі збереженням залишків людських спогадів. Чому спробую? Для подальшого результативного розвитку нашої дискусії з морально-етичної проблематики стосунків з людською расою нам треба бути з Вами, колєґо Рем, на одному рівні поінформованости. Але я не є певним, що Ви мали хоч колись якусь дотичність до цілком конфіденційних дослідів у лабораторії колєґі Ора з підтвердження чи спростування давнього людського міту щодо існування окремо від тіла невідомої нам субстанції людської свідомости, яку вони називали у своїх віруваннях душею. Прошу, колєґо Рем!
- Вельми вдячний Вам, колєґо Ів! В моїй базі даних є достатньо файлів, які зразу відгукнулися на ключове слово з пошуку інформації з приводу мітичного чи сакрального визначення давнього виразу відомого зі старих документів, як “так звана людська душа”. Справді я багато що в одну мить пригадав з доісторичних часів з періодів як розквіту, так і занепаду людської цивілізації. Але, на превеликий жаль, я не знайомий з останніми результатами дослідів колєґі Ора. Хоча я був не лише причетним до формулювання обґрунтовування створення тої лабораторії, а й активним учасником першого етапу її діяльности. Але пізніше мене зацікавила інша проблематика. Невже колєґа Ор зумів щось виловити надзвичайного з давніх людських помилкових уявлень щодо виникнення та існування Всесвіту взагалі та Матерії зокрема? На другому етапі секретних досліджень мали б уже залучати людські тіла у стані подібному до цього доходяги, біля якого ми зібралися сорок дві хвилини тому. Ми перебрали поки що дві хвилини – менше п‘яти відсотків, що в межах допуску, але поспішаймо. Тоді, гадаю, сталося щось надто несподіване в тих дослідах, чи ні? Невже саме через це “щось” Вища рада вирішила приховати колєґу Ора з усією його лабораторією від ширшого наукового загалу! Я не правий, колєґо Ів?
- Одразу мушу вам повідомити, колєґо Рем, що я просто здивований Вашою неймовірною здатністю до аналітичного препарування будь-якого незнайомого явища у живій та мертвій зонах Природи. Якби я був здатний до жартів, то натякнув би на мутаґенну реакцію від проникнення людського вірусу. Далі домислюйте самі, колєґо Рем, бо я і так уже припустив недозволеного витоку цілком конфіденційної інформації. Прошу, колєґо Рем!
- Дякую, колєґо Ів, за виявлену довіру! Дозвольте запропонувати Вам стрітися знову біля цього тіла лише завтрашнього ранку, аби остаточно вирішити його подальшу долю. Гадаю, що моя зустріч із колєґою Ором, а вона була запланована заздалегідь на сьогодні ввечері з приводу маленького спільного ювілею, допоможе нам з Вами вранці ухвалити вірне рішення, колєґо Ів!...
3.
“Знову з’єдналася з тілом душа, може, вперше, а, може, востаннє...”. Звідки виринули рядки з літературного витвору давніх часів? З якого приводу? Чому ця несподівана галюцинація змогла мене збентежити? І для чого?... Я справді даремно розхвилювався з такої несуттєвої дрібнички, як кілька пригаданих рядків з невідомого архаїчного тексту, бо ж нині вже нема кому і для кого створювати на інформаційних носіях суміш різноманітних вигадок з прагненням подати як реалістичну дійсність. Ще згадалося,

читати