Завантажити

постановки і вирішення найважливіших задач буття і подальшого розвитку свого носія. Коли до мови програмування помилково чи злодійські, або (випадково) й з добрими намірами вкорінюються не притаманні їй слова, звороти, елементи синтаксису з інших програм, то пошкоджена програма найчастіше видає невірні рішення, якщо й зовсім не відмовляється працювати. Можливо, це справді одна з низки причин, якими можна було б пояснити багато що з наших негараздів, непорозумінь і протистоянь, коли більшість наших можновладців з усіх гілок влади не володіють як треба жодною з мов, якими намагаються користуватися. Через те не можуть не тільки вирішити, але й сформулювати правильно задачу щодо своїх намірів...
Але не лише заради цього треба боротися з будь-яким засміченням чи пошкодженням своєї мови, яку колись сформували наші пращури. Мова є надто багатоликим фактором, водночас і найголовнішим, існування будь-якого окремого народу. Фонетика мови впливає на розвиток тих чи інших м’язів обличчя, синтаксис на спосіб мислення – багато на що впливає структура мови, бо насамперед, і ніяк інакше бути не може, що саме завдяки мові вирізняється один народ від інших в їхньому розмаїтті. Коли у світі триває з постійним посиленням і прискоренням тотальне нівелювання, причісування все і всіх під один гребінець, тотальна уніфікація окремих культурних відмінностей, не в тому числі, а насамперед, мовних, тоді позбавляються народи права на власний пошук свого напрямку, свого місця в розвитку вселюдської цивілізації, а разом і щезають будь-які елементи змагальности між окремими етносами, культурами. А її відсутність завжди була і є нині головним чинником спочатку застою, а згодом і повної деґрадації. Не можна поділити при цьому і розташувати за важливістю наслідків для окремо взятого народу і для всієї світової спільноти водночас, що деґрадує насамперед під час духовної глобалізації – культура чи економіка, якщо знищується людська духовна сутність...
На багатьох міжнародних зустрічах, де мені доводиться постійно брати участь, мене дивувало й дивує постійно, що на них й досі частенько встановлюють для учасників тих сходин декілька робочих мов. Не рятує власне пояснення, що це робиться лишень заради ввічливости до гостей, які представляють начебто рівноправні народи. Не рятує, бо іншими мовами, крім англійської, користуються на тих засіданнях лише окремі учасники з присутніх, хто її не знає, але гонорово маскує це щирим патріотизмом і гордістю за рідну мову, за власну державу. Із цим явищем, що нині стрімко прогресує, я стрічався у різних країнах, менших чи більших, де представники і багато чисельніших народів все частіше друкують свої твори білінгвом задля ознайомлення інших народів зі своєю творчістю. Друга мова, звісно, відома. Є такі спроби і в Україні. Це можна було б щиро вітати, якби не якість перекладів на англійську, бо до них докладають рук найчастіше вітчизняні (тобто тих країн, про які йдеться) знавці мов, які в силу зрозумілих причин не можуть володіти досконало всіма нюансами чужої мови. З тої причини ті переклади далеко не гідно презентують власну літературу серед інших народів. До того ж, сьогодні є забагато у світі варіантів англійської літературної та ділової мови, як, до слова, і української. Відірваність від першоджерела давніх еміґрантів на далеких континентах, або колишнє нав’язування силоміць імперської мови у колоніях, території яких досить часто утворювалися без урахування етнічних відмінностей завойованих народів і ареалу їхнього розселення, з часом і призвела до усталення різноманітних варіантів одної мови. Не лишень англійської. Те саме відбувається з іншими мовами у колишніх колоніях інших імперій, час яких начебто проминув. Це можна б було пояснити навіть підсвідомим проявом вже й антиглобалізму. Проте користування покаліченою мовою, я вже висловлював подібне припущення, може призводити до непорозумінь, до хибних результатів при вирішенні найпростіших проблем, вірогідно, що це теж може бути однією з причин, чому так довго на теренах молодих держав, які постали з колишніх колоній, й досі ніяк не закінчуються громадянські війни, заколоти і повстання, міжетнічні конфлікти. Не є винятком в тому і теперішня ситуація в більшості колишніх чи досі збережених колоній Російської імперії, насамперед у тих, де мови корінних народів зазнали найбільшого упослідження .
Деякі народи, і не завжди малочисельні, навіть деякі країни, розуміючи всі неґативні наслідки чужомовного впливу, намагаються по-різному протистояти наступам глобалізму в мовному напрямку, коли вводять на своїх територіях жорсткі закони щодо захисту національної мови своєї держави. Найяскравіший приклад – Франція з усіма її давніми традиціями демократії, а за нею тягнеться її молодша сестра – Квебек, франкомовна провінція Канади. В Латвії знайшли власне слово для означення навіть комп’ютера, в Чехії з давніших часів створювалися власні відповідники термінам, які вважаються скрізь міжнародними. Я міг би наводити і наводити подібні приклади,

читати