Пасажири жахливо штовхалися, вивалюючись із дверей вагону, хоча поспішати їм не було сенсу: це була кінцева зупинка потяга. Гринь про себе зітхнув: він уже відвик від людського суєти та постійних перегонів за найтепліше місце під байдужим сонцем. І все-таки Гринь хвилювався. Всередині...

для початку – ісход щоб повернення збулося блудним сином наче прихід на місце злочину із сірником і бензином - принишклі слуги вітця – бо давно поділили маєтки – землі - стайні подозрілі до всього – але в цьому вони одностайні ти – паршива вівця   не...

поверни день до себе лицем   побовтайся ще трохи поміж ситих годинників   криниця з одним оком хоче тебе на сніданок обід і вечерю   а ти стежку заніс до цвинтаря   аби бабуні в ноги райдуги терлися

Повертайся додому, сину! Хай забрьоханий, хай неголений, Хай немитий, не нагодований, Повертайся додому, сину!   Повертайся черствий, розчарований, Чи озлоблений, чи знервований, Закіптюжений, затаврований, Обезсилений, забідований.   Повертайся додому, сину! Занедужалий чи...

У поторках хвиль, у цорканні круглої ріні вчувалась надмірна ласкавість творця. В легені вхлинало повітря вечірнє, щоб вибухнуть вигуком з горла співця: — Хвала за любов! За прихилля травневе! За зриму теперішність долі і море життя! — Яка несумірність прожитого — дневі: упала...

Це буде так: в осінній день прозорий Перейдемо ми на свої дороги. Тяжке змагання наші душі зоре, Щоб колосились зерна перемоги. І те, що мрією було роками, Все обернеться в дійсність і можливість, — Нам буде сонцем кожний кущ і камінь У ці хвилини — гострі і щасливі! Подумать...