Завантажити

тепер другой вже мой предмет, а не К а т р я, што я, чесноє слово, і в мислях не імєл, штоб какой двушмишлєнний шкандаль, как увідал і так себе тепер панімаю, што хоч січас согласен помереть.
Жисть копєйка,
Когда в любві лиходейра
Аба мнє так панімаєт,
Што з свєта сживаєт.
Понятно вам, какая ето мука — безотвєтная любов?
О к с а н а. Я щось не второпаю тебе. Чи, може, від того, що у мене голова дуже болить.
Г о р д і й. Как не болєть головє? Ето вєрная ваша правда. Тут увесь корпус заболєїть.
О к с а н а. Ти ніби щось палке і чуле говориш, тілько щось мова твоя якась...
Г о р д і й. Што ж, когда я не вмію говорить по-простому, по-мужичому. Разві ви не можете панімать обра-зованний разговор?
О к с а н а. Твоєї мови я не розумію.
Г о р д і й. Вот когда мінє горько, так горько, што ви не можете понять меня. Одначе позвольте вам поднєсти для вдовольствія конфетов. (Дає конфети).
О к с а н а. Не жадна я до ласощів.
Г о р д і й. Кушайте, наслаждайтесь! Как я типерича, значит, на собственном жалованьї, так ето пустяк дєло, і я кажной день готов з моїм вдовольствієм на всякі сладкі вещі. Кушайте сколько завгодно. Ну только подумайте об моєм несчастії.
О к с а н а. Яке нещастя? Адже ти бачив, то панич поїхав зараз вулицею? А хто ж то ще з ним?
Г о р д і й. Нічаво я не видал. Я свєту божого не видю. Ну видю только своє горе! І што только я горесті терплю при свойом совокупном розсуждаємом чувствії, ето даже вдивительно!.. Позвольте вам подарить кольцо золотоє.
О к с а н а. З якої речі?
Г о р д і й. Так, значить, ви без нікоторого вніманія об моєй чувствительності? За што ж ето ваша тиранія! Ні конфетов не хочете кушать, ні подарка не берете! Забросю ж я ето кольцо, когда так, в Дунай — бистру ріку. Пущай погибнет три с полтиной. Тепера, значить, мнє вже до такого іронія доходить, што пущай другі как хотять об вас понімають, но я все ж готов в огонь і в воду. Я слишал сійчас од одной деревенской баришні, как об вас некоториє люди скверно панімають, што готові бросить на безславіє і все прочеє. Но одначе, хоча ми і не з дворян, ну на такой посаж не согласні, штоб імєть у своїх хвизономіях такоє варварское понятіє.
О к с а н а. Кажи-бо товком, щоб я те зрозуміла.
Г о р д і й. Разві вам іщо не об'яснено? Уся тепер де-ревня говорить, што наш панич жениться на какойсь помещицькой баришнє, так вот какая симпатія.
О к с а н а. Що-о? Ти п'яний чи?.. Від кого ти чув?..
 
ЯВА 4
 
Ті ж і Т е к л я.
Т е к л я. Від кого? Дивно! Усе вже село ґвалтує. І щоб ти запевне знала, що я тобі не ворог, я тобі, як щира приятелька, ось що порадю: біжи ти зараз у хороми розпатлай волосся і, мов кішка скажена, кинься йому в вічі!.. Зірви на ньому своє серце! Осором його перед всіма гостями!
О к с а н а. Та ви це умовились, чи як?.. Чи серце моє вам далось на іграшку, чи жили з мене хочете тягти? Один плете якусь нісенітницю, друга сичить, як гадина.
Г о р д і й. Ну одначе до свиданія! Я при етаких до-вольно удивительних собесьодах не намірен присутство-вать. Ну когда заспокоєтесь, так только вспомніте, што єсть один такой человек, што в огонь і в воду! (Уходить, співає).
О к с а н а. Текле, не дратуй мене! Кажи, що ти перечула і від кого?
Т е к л я. От тебе, Оксано, бог карає. Було б не чарувати панича, було б не ходити до схід сонця по непочату воду, було б не носити у пазусі зілля!..
О к с а н а. Це, стало буть, я все виробляла? Я? Ну, добре, нехай і так: я відьма, я чарівниця! Яка ж мені кара за це?
Т е к л я. А та ж, що панич Б о р и с посватався на панночці!
О к с а н а. Ха-ха-ха! Це ти все нарочито!.. Знаю я тебе! Ну-ну, що ж далі?
Т е к л я. Регочи, регочи, а він посватався, ще позавчора посватався, а сьогодні вже з'їхались гості. Завтра і до вінця їдуть. Тепер там така гульня іде, що й... Ось ходім, то й сама побачиш, коли мені не ймеш віри. Ходім, я тебе навчу дорогою, що зробить.
О к с а н а. Ходім до горниць! Він до мене не привітався! Може... Ходім! Нехай же своїми очима побачу, очам не повірю, одно тільки серце!..
Входять хлопці.
Це що таке?
 
ЯВА 5
 
Ті ж і п а р у б к и.
Хватають Оксану.
О к с а н а. Пустіть, пустіть мене!
Т е к л я. Затуліть мерщій їй рота, щоб не. ґвалтувала.
1-й п а р у б о к. А в кого той очіпок, що на смітнику знайшли? Давай його сюди! Давай сюди мазницю, вимажемо їй голову, щоб не світила косою!
2-й п а р у б о к. На, ондечки!
1-й п а р у б о к. Мерщій мазницю! А, ти ще й кусаєшся!.. Ач, чортова нехлюя, хвойда всесвітня! Де мій ніж? Я їй зараз косу відчикрижу! Співайте, братці, весільну.
П а р у б к и (співають).
Рак у дудку дме,
Черепаха — сваха,
Бузинова дудка!
О к с а н а (кричить). Ґвалт! Рятуйте, хто в бога

читати