Такі жінки, як Гейден, одночасно викликають і овації, і заздрість; вони нікого не залишають байдужими. Краса, талант, слава, молодість, Голлівуд –  здавалося б, у неї було все. Свого часу вона була коханою жінкою одного з найвідоміших чоловіків України – Володимира Кличка. Їхня історія нагадувала казку: голлівудська зірка й український чемпіон, два різні світи, велике кохання, спільна дитина.

Але за красивою картинкою ховалося життя, значно складніше за будь-які уявлення. Гейден не витримала шаленого тиску світу, який безупинно вимагав від неї бути сильною, вродливою, успішною, ідеальною матір’ю та бездоганною зіркою.

Красуні Гейден було лише 36. Її життя справді нагадувало спалах: рання слава, дитинство перед камерами, гучні ролі, Голлівуд, материнство, любов, залежність, біль і неперервна спроба повернутися до самої себе. Але за образом яскравої акторки у цій книзі поступово відкривається жива людина – вразлива, сильна, часом розгублена, проте здатна чесно дивитися на власні помилки.

Особливо торкається українська лінія її історії. Володимир Кличко з’явився в її долі не просто як колишній наречений і батько доньки Каї-Євдокії. Через нього Україна стала невіддільною частиною її особистої біографії. Гейден бувала в Києві, виходила на Майдан під час Революції Гідності, підтримувала людей, які боролися за своє майбутнє. Це був час, коли наша країна увійшла в її життя як простір, із яким її назавжди пов’язали любов, сім´я та глибокі приватні переживання.

Найважчі сторінки книги – про донечку Каю. Гейден говорить про материнство без штучних голлівудських декорацій. Вона відверто розповідає про нелегке рішення, через яке її донька залишилася жити з Володимиром. Для жінки-матері це стало величезною травмою, але водночас – спробою поставити інтереси й спокій дитини вище за власний біль. Її слова про материнство на відстані, про щоденні розмови через FaceTime сьогодні звучать із невимовним щемом.

І саме тут ця розповідь перестає бути хронікою знаменитостей. Перед нами постає мати, яка безмежно любить свою дитину і водночас знаходить мужність визнати власну слабкість, шукаючи сили змінитися й «одужати».

Важливо й те, що Гейден не намагалася зробити зі своєї біографії ідеальну вітрину. Вона відкрито говорить про залежність, післяпологову депресію, внутрішні травми, складні стосунки й рішення, про які боляче згадувати. Її чесність часом здається незручною, але саме завдяки цьому вона абсолютно справжня.

Сьогодні, коли Гейден уже немає з нами, This Is Me: A Reckoning мимоволі перетворюється на книгу-спогад. Її не хочеться читати заради сенсацій чи подробиць приватного життя голлівудської зірки. Хочеться запам’ятати інше: молоду жінку, яка дуже рано стала відомою, але все життя прагнула знайти своє місце, захистити своє материнство та віднайти саму себе.

І особливо тепло думати про те, що в її короткому житті назавжди залишилися Київ, Україна, Майдан, кохання до українця і донька, яка поєднала дві країни.

Життя Гейден Панеттьєр було коротким, яскравим і трагічним, як спалах світла. Але після спалаху залишається пам’ять. І сьогодні її книга – один із тих способів, якими Гейден продовжує говорити зі світом.

Світла пам’ять.

А книгу варто прочитати саме зараз – не для того, щоб дізнатися більше про зірку, а щоб побачити за нею живу Людину.