Електронна бібліотека/Проза

Робочий чатСеліна Тамамуші
все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
тато просив зайти...Олег Коцарев
біле світло тіла...Олег Коцарев
ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
добре аж дивно...Олег Коцарев
ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
КОЛІР?Олег Коцарев
ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
ЧуттяЮрій Гундарєв
МузаЮрій Гундарєв
МовчанняЮрій Гундарєв
СтратаЮрій Гундарєв
Архіваріус (новела)Віктор Палинський
АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
напевно це найважче...Анатолій Дністровий
хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
МуміїАнатолій Дністровий
Поет. 2025Ігор Павлюк
СучаснеІгор Павлюк
Подорож до горизонтуІгор Павлюк
НесосвітеннеІгор Павлюк
Завантажити

щонебудь такого... Знаєте, чоловiк на чоловiцi все може помилитися - ну, а на мнi буде вся вiдповiдь! А на роботу i на плату нехай i так, я пристану.
- Нi, нi, - наставав Леон, - i товаришiв собi доберiть! До прочої фабрикацiї вистачуть якi-будь люди, а ту треба вибрати. А ви їх ту лiпше можете знати, на кого мож спуститися, анiж я або директор.
- Га, про мене, - сказав Бенедьо, - нехай буде й так. Постараюся дiбрати трьох людей, котрим мож буде завiрити. А вiдколи зачинаєся робота?
- Зараз вiдзавтра. I то, вважайте, треба форсувати як мож найборше. Вiск уже замовлений. В окремiй коморi будете й прасувати, i пакувати його.
"Що се за штука така може бути? - думав сам собi Бенедьо, йдучи сумерком бориславською улицею вiд Леона додому. - Вигадав новий спосiб фабрикацiї i боїться, щоби робiтники не видали його! Нiбито робiтник на тiм розумiєся? А впрочiм, побачимо, що то таке буде! А добре сталося! Нi з сего нi з того лучилася робота, та й незлий заробок, - є при чiм остатися в Бориславi й надалi, та й до каси все-таки i вiд мене щотижня вплине хоть штири ринськi. А Ще три - котрих би ту трьох вибрати?"
Бенедьо довго думав над тим, котрих би трьох вибрати, але якось не мiг зважитися. Вiн постановив собi поговорити о тiм з Матiєм. Бенедьо рад був би вибрати всiх трьох iз побратимiв, але Матiй вiдраджував, боячися, щоби в разi чого се не звернуло на них якого пiдозрiння.
- I так, - говорив вiн, - жиди тепер перетривоженi нашим збором. Певна рiч, що мiж робiтниками найдуться деякi, котрi доповiдять жидам, що i як ми радили. Ну, а скоро так, то певна рiч, що жиди зачнуть нас шпигувати, - то щоби, як така купа побратимiв робити буде разом, щоби се деяк не навело їх на який слiд абощо.
Бенедьо вiдповiв, що воно-то можлива рiч, що жиди будуть вiдтепер шпигувати їх, але вiн не впдить, чого б тут боятися, щоб не викрили побратимства, хоть би навiть побратимiв кiлька робило при купi. Адже ж о дiлах своїх вони не потребують говорити наголос при чужих людях. "Впрочiм, - додав Бенедьо, - не в тiм головна рiч, кого вибрати, але в тiм, щоби взяти тих iз побратимiв, котрi iменно тепер не мають роботи". А таких якраз було два: Деркач i Прийдеволя. Отже, Бенедьо побiг шукати їх, щоби замовити їх до фабрики Гаммершляга, а на третього вибрав собi одного чесного рiпника, котрий хоть не належав до побратимства, але дуже живо зайнявся свiжо пiднесеною думкою робiтницьких кас i котрого побратими жартом прозвали Побiгайком за його невтомиму рухливiсть i готовнiсть бiгати вiд ями до ями, чи то для збирання складок, чи й так, для притягування щораз нових людей до робiтницької спiлки.
А Леон Гаммершляг, згодивши Бенедя, накинув на себе легке пальто i вийшов на улицю пройтися та розмовитися з деякими знакомими властивцями, котрi звичайно в ту пору проходжувалися вулицею. Швпдко його окружила громадка жидiв, стискаючiї його руки i желаючи йому щастя з нововибудованою фабрикою. Далi почалися розмови про всякi бiжучi дiла, котрi найбiльше занiмали жидiв-капiталiстiв. Звiсна рiч, поперед усього почали деякi розпитувати Леона, як стоять такi й такi курси, чи не потребує ще бiльше воску, як багато думає вироблювати тижнево парафiну в своїй фабрицi, а коли у всiм тiм цiкавiсть їх була заспокоєна, зiйшла бесiда на бориславськi новини.
- Ох-ох-ох, Gott ьber die Welt! - сказав, важко зiтхаючи, низький а грубезний жид, Iцик Баух, один з дрiбних властивцiв кiлькох ям. - Що ту у нас дiється, що ту у нас дiється, то аж розказувати страшно! Ви не чули, пане Гаммершляг? Ох-ох-ох, бунтацiя, та й годi! Чи я-то вiддавна не казав: не давати тим поганцям, тим опришкам - фу-у! - не давати їм такої високої платнi, бо як собi розберуть, то будуть гадати - ох-ох-ох, - що їм ще бiльше належиться! А тепер видите, самi видите, що по-моєму стало!
- Та що таке? Що за бунтацiя? - спитав недовiрливо Леон.
- Ох-ох-ох, Gott ьber die Welt! - сопiв далi Iцик Баух. - Прийдеться швидко всiм чесним гешефтсманам утiкати з Борислава, auf mane munes! Бунтуються робiтники, чимраз острiше ставляться до нас, а в недiлю - ох-ох-ох - ми вже гадали, що то буде наш послiднiй день, - фу-у! - що зараз кинуться рiзати! На толоцi тiлько їх зiйшлося, що тих крукiв на скiтнику. Ми всi з переляку троха не померли. Нiхто, розумiється, не поважився приступити, бо були би розiрвали на кусники, - адже ж, знаєте, дикий нарiд! Ох-ох-ох, що вони там говорили мiж собою, того не знаємо i довiдатися не мож. Я питав своїх Банюсiв - говорять: "Ми так собi, гагiлки грали!" Брешуть, бестiї! Ми видiли добре э даху, що один вилiз на камiнь i довго щось говорив, а вони слухали-слухали, а далi як загомонять: "Вiват!.." Ох-охо-ох, страшнi рiчi, страшнi рiчi!
- Але ж я у всiм тiм не виджу нiчого страшного, - сказав, гордо усмiхаючись, Леов. - Може, й направду гагiлки грали.
- Ох, нi, ох, нi, - говорив далi Iцик Баух. - Уже я знаю, що нi! I повертали вiдтам такi веселi, спiваючи, а тепер мiж ними якiсь змови, якiсь складки. Gott ьber die Welt, - буде лихо!
- Я все ще не

Останні події

29.06.2025|13:28
ВСЛ оголосило передзамовлення на книжку Юлії Чернінької "Бестселер у борг"
26.06.2025|19:06
Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
26.06.2025|14:27
Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва
26.06.2025|07:43
«Антологія американської поезії 1855–1925»
25.06.2025|13:07
V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує фокус-тему та нових учасників
25.06.2025|12:47
Блискучі рішення для життя і роботи: українською побачив світ комікс всесвітньовідомого поведінкового економіста Дена Аріелі
25.06.2025|12:31
«Основи» готують до друку «Стан людини» Ханни Арендт
25.06.2025|11:57
Сьомий Тиждень швейцарського кіно відбувається у липні
25.06.2025|11:51
Видавництво READBERRY перевидало «Чорну раду» Куліша
20.06.2025|10:25
«На кордоні культур»: до Луцька завітає делегація митців і громадських діячів із Польщі


Партнери