Електронна бібліотека/Проза
- КротовичВіктор Палинський
- Львівський трамвайЮрій Гундарєв
- Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
- МістоЮрій Гундарєв
- Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
- Міста будували з сонця і глини...Сергій Жадан
- Сонячний хлопчикВіктор Палинський
- де каноє сумне і туманна безмежна ріка...Анатолій Дністровий
- Любити словомЮрій Гундарєв
- КульбабкаЮрій Гундарєв
- Білий птах з чорною ознакоюЮрій Гундарєв
- Закрите небоЮрій Гундарєв
- БезжальноЮрій Гундарєв
- Людському наступному світу...Микола Істин
- СЦЕНИ З ПІДЗЕМЕЛЛЯАнатолій Дністровий
- СЦЕНИ З ПІДЗЕМЕЛЛЯАнатолій Дністровий
- Пізно ввечері, майже поночі...Сергій Жадан
- Поетичні новиниМикола Істин
- Настя малює не квіткуПавло Кущ
- БубликПавло Кущ
- Серцем-садом...Микола Істин
- коли надто пізно ти знаєш що мало любив...Анатолій Дністровий
- LET ME GОOKEAN ELZY
- Конвертуй світлосутність поезії в душах...Микола Істин
- де я тебе розлив...Сергій Осока
- "Рейвах" (уривок з роману)Фредерік Верно
- Стільки людей поховано у пустелі...Олег Короташ
- Можеш забрати в мене трохи страху?Сергій Жадан
- Далі стоятимеш там, де завжди і була...Катерина Калитко
- Після снігуОксана Куценко
- Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
- Буде час, коли ти...Сергій Жадан
- Буде злива початку світу, і підніметься Рось...Катерина Калитко
від болю, і нічого не відповів – аж надто влучні питання поставив командир богданівців. Артем бачив – на місці командира полку імені Хмельницького міг опинитися кожен з присутніх. Відповіді на питання цікавили всіх без винятку.
– То що, розвідка червінців прохлопала? – глузливо поцікавився командувач дивізії.
– Перегрупування більшовиків для атаки нами було помічено вчасно, – сотник Вержбицький олівцем вказував на позначки та стрілки на мапі. – Отут і отут концентрація їхніх сил була визначена, і саме проти тих напрямків ми викопали траншеї та створили вогневі точки. Зрештою, атаку більшовиків на Білгород з трьох боків богданівці відбили. Незрозумілим лишається, як червінці протягли свої сили нам в тил…
– Дозвольте! – визвався Артем. – У Білгороді були мої розвідники, і я вже побалакав зі своїм бунчужним. Мої хлопці зловили і розговорили кількох типів, як з’ясувалося – анархістів з банди Чередняка. Вони повідомили, що Чередняк ще за кілька днів до штурму зібрав своїх горлорізів по селах вздовж залізниці Білгород–Харків. У певний момент його бандити нанесли удар. Боєздатність чередняківської банди невисока, але останнє пір’ячко коняці хребта ламає…
– Ще один доказ того, що Чередняк отримує накази з червоного Курська, – похмуро промовив вголос отаман булави дивізії.
Артем продовжував:
– І ще. На рішення командування богданівців остаточно вплинуло зникнення зв’язку. Дякувати Богу, що вони пішли на прорив, бо якби залишилися – їх би зараз гармати по площі нищили, а ми би про це і чутки не чули. А зв'язок у нас весь зав’язаний на залізницю. Висновок – залізничники підігрують більшовикам.
Очі присутніх повернулися до єдиної цивільної людини, яка була присутня на нараді. Губерніальний комісар Харківщини Сергій Тимошенко розвів руками:
– Нічим не можу вас обнадіяти, панове-старшини. Серед залізничників більшовицьку агітацію було розпочато ще за першої червоної навали. За гетьмана ленінцям удалося підбити залізничників на масштабний страйк. Тоді Державна варта провела масові арешти. Ситуацію переломили, ленінці у залізничних колах притихли. Але нещодавно за наказом Директорії всіх політичних в’язнів гетьманського періоду було випущено з в’язниць. Більшовицьке підпілля фактично відновило свою роботу повнійю мірою, а управління Держварти розбіглося, – губерніальний комісар обвів поглядом присутніх і сумно зітхнув: – Не хочу вас лякати панове, але залізничні комісари доповідають, що більшовики смітять грішми, немов Крези. За саботаж робочим обіцяють шалені суми.
– Саботажників і намовників – під арешт. На хліб і воду, – рявкнув збурений командувач дивізії. – І під військовий суд їх. Великим грошам – великий ризик. Що з німцями?
– Заперлися у своїх казармах в Харкові, – відповів отаман булави дивізії. – Командувач групи об’явив їм ультиматум: або вони займають попередні позиції і відновлюють кордон, або – ми не подамо їм рухомого складу. Німці не відповідають. Але що цікаво – до дому вони не поспішають також. Враження таке, наче вони тягнуть час.
– Зрозуміло, – командувач дивізії гучно хлопнув долонею по столу. – А тепер попрошу від усіх уваги. Я вважаю що ми повинні стрімким ударом відбити Білгород у червоних, назад. Треба зосередити полки імені Хмельницького та імені Дорошенка на підступах до міста. Для забезпечення чисельної переваги можна взяти полк з Харківсько-Слобідського кошу.
Артем посміхнувся. На його думку, єдине, чого бракувало Запорізькій дивізії у цій ситуації – це наступу на позиції чисельно більшого ворога. Судячи з пронизливих поглядів та глузливих посмішок, більшість старшин булави поділяла його думку.
– Які будуть пропозиції? – спитав командувач.
– Боюся за цих умов вв’язуватися в бійку через Білгород буде вкрай недоречно, – отаман булави похитав головою. – Варто нам зосередити сили на одній з ділянок – ми негайно здобудемо удар у фланг і тил. На боці більшовиків – значна чисельна перевага.
– А на наших тилах – банди анархістів та більшовицьке підпілля, – додав Артем. – Вся антиукраїнська гидота випущена з в’язниць Директорією, знову розпочала боротьбу проти нас за повної бездіяльності влади. Біля Катеринослава буянять банди Махна. На Слобожанщині, у нас під носом, бешкетують анархісти Чередняк з Сахаровим та більшовик Матяш. З Полтави Чорні Шлики викинули посіпак лівого есера Шинкаря – і тепер вони розбійничають по селах. Тут, у Харкові, щойно намагався підняти бунт більшовицький ревком. Вся ця мерзота кинеться на наші тили зразу ж, як тільки ми хоч трохи послабимо контроль. Якщо сьогодні ми кинемося в наступ на Білгород – завтра більшовики в’їдуть до Харкова на білому коні.
Командувач дивізії був аж явно незадоволений його зауваженням:
– Так що ж нам – сидіти і нічого не робити? Хай собі більшовики наші терени займають?
– Ну чому ж нічого? – інтонації у голосі сотника Вержбицького нагадували про доброго дідуся, який заспокоював надто гарячкуватого онука. – Аби ефективно протистояти більшовикам, треба збагнути, чого вони домагаються?
Останні події
- 11.01.2025|09:00«Книжка року’2024». Парад переможців: Короткі списки номінації «Софія»
- 10.01.2025|14:39У Луцьку відбудеться театралізоване дійство «вірші. хліб. вино»
- 10.01.2025|07:49«Книжка року’2024». Парад переможців: Короткі списки номінації «Візитівка»
- 09.01.2025|07:59«Книжка року’2024». Парад переможців: Короткі списки номінації «Обрії»
- 08.01.2025|08:18«Книжка року’2024». Парад переможців: Короткі списки номінації «Минувшина»
- 07.01.2025|08:20«Книжка року’2024». Парад переможців: Короткі списки номінації «Хрестоматія»
- 06.01.2025|23:16«Колір граната» повертається у кіно до Дня народження генія Параджанова
- 06.01.2025|23:13У «Видавництві 21» вийшла друком нова благодійна книжка письменника Андрія Мероника
- 06.01.2025|07:40«Книжка року’2024». Парад переможців: Короткі списки номінації «Дитяче свято»
- 03.01.2025|17:5814 січня Олег Скрипка зіграє Різдвяний концерт у Львові в межах туру “Щедрик”