Електронна бібліотека/Проза

СкорописСергій Жадан
Пустеля ока плаче у пісок...Василь Кузан
Лиця (новела)Віктор Палинський
Золота нива (новела)Віктор Палинський
Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
Останній прапорПауль Целан
Сорочка мертвихПауль Целан
Міста при ріках...Сергій Жадан
Робочий чатСеліна Тамамуші
все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
тато просив зайти...Олег Коцарев
біле світло тіла...Олег Коцарев
ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
добре аж дивно...Олег Коцарев
ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
КОЛІР?Олег Коцарев
ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
ЧуттяЮрій Гундарєв
МузаЮрій Гундарєв
МовчанняЮрій Гундарєв
СтратаЮрій Гундарєв
Архіваріус (новела)Віктор Палинський
Завантажити

ЗАПОРОЖЦIВ НА ДУНАЙ

Коли Петро Калнишевский не дозволив одiмкнути пушкарню, де переховувалися гармати, порох, кулi й iнша зброя, натовпи запорожцiв вiдбили дверi й стали витягати на стiни гармати; тодi на майдан вийшов сiчовий архимандрит Володимир i, тримаючи в руцi хрест, став умовляти запорожцiв, щоб не проливали братньої кровi, а скорилися божiй волi. За неслухнянiсть та пролиття кровi вiн погрожував запорожцям карою божою на тiм свiтi, й ця промова на побожних запорожцiв справила вплив: запорожцi вгамувались i залишили думку про змагання, а замiсть того над майданом почулися вигуки: "На Дунай! До турка!"
Партiя турецької зверхностi iснувала на Сiчi ще з часiв Костя Гордiєнка й навiть ранiше. В першi роки Нової Сiчi та партiя майже зовсiм занепала, але останнi 15 рокiв, коли почалося розтягання запорозьких володiнь, прихильна туркам партiя знову набула сили й хотiла навiть убити Калнишевського й перейти в турецькi землi ще за кiлька рокiв до руйнування Сiчi. Тепер, передбачаючи загибель Запорожжя, партiя турецької зверхностi зразу, за одну годину, значно зросла, змiцнiла сiчовою голотою, що приєдналася до неї, й стала лагодитись до втечi в турецький край.
Тим часом Калнишевський одягнувся у найкраще вбрання, почепив на шию царську медаль iз самоцвiтами, взяв у руку хлiб iз сiллю i разом iз суддею Павлом Головатим, писарем вiйськовим Глобою та всiма курiнними отаманами пiшов iз Сiчi до московського стану. Тiльки не допомогли кошовому нi покiрливiсть, нi заробленi ним од царицi медалi: Потьомкiн уже запевнив Катерину, що запорозький кошовий разом iз суддею й писарем - злочинцi, вартi смертної кари. Калнишевського, Павла Головатого та Глобу було заарештовано в наметi Текелiя й закуто в кайдани; курiннi ж отамани, повернувшись на Сiч, проголосили, що з наказу царицi Вiйську Запорозькому вже "не бути" i що завтра все вiйсько, курiнь за куренем, може виходити за окопи й складати свою зброю перед генералами.
Мiж козаками знову запанувала розгубленiсть, по Сiчi пiшла чутка, що як тiльки обеззброять запорожцiв, то будуть їх "голити" в москалi, як уже вчинили з козацтвом на Українi, й багато сiчовикiв, що ранiше згiднi були скоритись, тепер вирiшили не видавати зброї, а приєднатись до тих, що лагодяться "на Дунай". Як тiльки смеркло, всi "дунайцi" стали перевозитись на рiчку Пiдпiльну й там обрали собi наказного кошового отамана Ляха, а пiсля того цiлу нiч, певно, перевозили iз Сiчi в плавню всiлякi припаси й харчi, бо без нiчого їхати в таку далеку дорогу було неможливо.
Та меншiсть запорожцiв, що лишалась на Сiчi, очевидно, ставилась до "дунайцiв" прихильно, бо дозволила не тiльки взяти припаси, а навiть вiддала втiкачам престольний iз Сiчової церкви образ святої Покрови, без якого, на думку козакiв, не могла б iснувати на Дунаї сама Сiч. Взяли так само "дунайцi" малу вiйськову корогву та кiлька перначiв i прапорiв. Перед свiтом тiєї ж ночi, а, може, перестоявши ще кiлька днiв у плавнi, де помiж вкритими лiсом островами очi Текелiя не могли їх бачити, "дунайцi" вирушили вниз Днiпром, навiки попрощавшись i з Великим Лугом, i з рiдною Україною.
Закутих у кайдани Калнишевського, Головатого та Глобу того ж дня пiд великою вартою було виряджено до столиць

Ой, повезли запорозьких панiв у Москву-город спiшно;
Ой, посадили їх у неволю; сенаторам стало втiшно.
Ой, тiшились пани-сенатори i меншiї генерали,
Що одiбрали в запорожцiв землi та володiють самi.
Славно було в Запорожжi всiма сторонами;
А тепер нiде прожити за вражими панами.

ДОЛЯ ЗАПОРОЗЬКОЇ СТАРШИНИ

П'ятого червня 3000 запорожцiв, що не пiшли на Дунай, заходилися виносити та здавати свою зброю. Складали її й курiннi отамани й iнша вiйськова .старшина, але Текелiй повертав зброю старшинам. Не вiддав тiльки вiйськовому старшинi Андрiю Порохнi, полковникам Чорному, Степану Делеху, Iвану Куликовi та Iвану Гараджi, курiнним отаманам Параличу та Головку й полковому старшинi Вермiнцi. Всiх їх було заарештовано - кого в Сiчi, а кого й поза Сiччю й вiддано пiд суд; решту ж запорожцiв привели до присяги.

РУЙНУВАННЯ СIЧI

Тим часом на Сiч прийшло кiлька московських полковникiв iз вiддiлом державного вiйська. Подiлившись на кiлька гурткiв, вони винесли з паланки вiйськовi клейноди, вивезли iз Сiчi вiйськову канцелярiю, забрали в пушкарнi зброю, пограбували грошi в скарбницi, сукна та всiлякий вiйськовий припас, а зрештою заглянули в церкву й, пiднявши святий престол, дiстали з-пiд нього шухлядку з найдорожчими вiйськовими документами й передали її Текелiю.
Побачивши, що начальники забрали iз церкви шухлядку, донськi козаки зрозумiли те так, що їм можна погрiти бiля церкви руки, i, вскочивши в неї, позривали з образiв понавiшуванi на них золотi хрести, золотi та срiбнi медалi, а кому того не вистачило, то почали здирати з образiв срiбнi ризи, а коли й того не стало - одiрвали срiбну царську браму й, побивши та порубавши її на шматочки, порозтягали по кишенях. Старi сiчовики плакали, дивлячись, як гинуть їхнi

Останні події

03.09.2025|11:59
Український ПЕН оголошує конкурс на здобуття Премії Шевельова за 2025 р
03.09.2025|11:53
У Луцьку — прем’єра вистави «Хованка» за п’єсою іспанського драматурга
03.09.2025|11:49
Літагенція OVO офіційно представлятиме Україну на Світовому чемпіонаті з поетичного слему
02.09.2025|19:05
«Пам’ять дисгармонійна» у «Приватній колекції»
27.08.2025|18:44
Оголошено ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка-2025
25.08.2025|17:49
У Чернівцях відбудуться XVІ Міжнародні поетичні читання Meridian Czernowitz
25.08.2025|17:39
Єдиний з України: підручник з хімії потрапив до фіналу європейської премії BELMA 2025
23.08.2025|18:25
В Закарпатті нагородили переможців VIІ Всеукраїнського конкурсу малої прози імені Івана Чендея
20.08.2025|19:33
«А-ба-ба-га-ла-ма-га» видало нову книжку про закарпатського розбійника Пинтю
19.08.2025|13:29
Нонфікшн «Жінки Свободи»: героїні визвольного руху України XX століття крізь погляд сучасної військової та історикині


Партнери