Re: цензії

03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Каміння не мовчить: контур герменевтики
26.05.2025|Ігор Зіньчук
Прагнення волі
26.05.2025|Інна Ковальчук
Дорога з присмаком війни
23.05.2025|Ніна Бернадська
Голос ніжності та криці
23.05.2025|Людмила Таран, письменниця
Витривалість і віру маємо плекати в собі
15.05.2025|Ігор Чорний
Пірнути в добу романтизму
14.05.2025|Валентина Семеняк, письменниця
Міцний сплав зримої краси строф
07.05.2025|Оксана Лозова
Те, що «струною зачіпає за живе»
07.05.2025|Віктор Вербич
Збиткування над віршами: тандем поета й художниці
07.05.2025|Ігор Чорний
Життя на картку

Інфотека - письменники

Арлов Уладзімір

Відомий білоруський письменник, історик. Народився 1953 року.

Перші літературні твори опублікував у студентських самвидавних альманахах «Блакітни ліхтар» та «Мілавіца», після чого змушений був запізнатися з літературознавцями з КҐБ. Автор кількох книжок прози, поезії, есеїв та історичних нарисів, які останнім часом виходять у світ переважно за кордоном. Після приходу до влади А. Лукашенка був з політичних мотивів звільнений з видавництва «Мастацкая літаратура». Автор численних книг художньої та документально-історичної прози, серед яких — «Мій родовід до п’ятого коліна», «Реквієм для бензопили» (К.: Факт, 2005), «Бедрик з П’ятої авеню», «Таємниці древнього Полоцька», «Десять віків білоруської історії» (у співавторстві). Твори Арлова перекладались більш як двадцятьма іноземними мовами.

Після від’їзду за кордон провідних білоруських письменників –  Василя Бикова, Світлани Алєксієвич, Уладзімера Някляєва, Алєся Разанова – саме Уладзімер Арлов, і надалі мешкаючи у Мінську, залишається моральним авторитетом для молодих літераторів та національно свідомої частини суспільства Білорусі. Лауреат Літературної премії ім. Францишека Богушевича Білоруського ПЕН-центру. Твори Арлова перекладено більш як двадцятьма мовами.



Партнери