Світлана Кузьменко в Україні й за кордоном добре знана як талановита поетеса, авторка збірок «Вічний проростень» (1981), «У сяйві променів» (1984), «Волошка у житніх полях» (1997), «Білі голуби» (1998), «Берегиня» (1999),  «Листи до друга» (2002), дитячих книжок «Івасик і його абетка» (1974), «Півникова пригода» (1981), «Івасикова абетка» (1995), збірки гумористичних оповідань «Новоталалаївські рефлексії» (1976), перекладів з англійської «Казка з березового лісу» (1988) та «Живуть на світі добрі звірі...» (1995). У дитячому часописі «Веселка» протягом восьми років вела сторінку  віршованих оповідок про Івася-Мудрася. Її перу належать статті про Уласа Самчука, Ольгу Мак, Василя Веригу, Оксану Лятуринську, Лесю Храпливу.

Народилася 22 вересня 1928 року на Чернігівщині. Під час Другої світової війни потрапила в Австрію, звідти – в Німеччину, після війни тривалий час перебувала в таборі для переміщених осіб у Регенсбурзі, там здобула середню освіту. 1948 року виїхала до Канади. Працювала на багатьох роботах: продуктові склади, крамниці дитячого одягу, аптеки, бюро перекладів, вивчала англійську мову, англійську та російську літератури й антропологію. Закінчила вечірні бібліотечні курси й невдовзі стала працювати в бібліотеці Торонтського університету.

1997 року була в Україні, зустрічалася з письменниками й громадськістю в НСПУ. Тоді в Києві вийшла в світ її збірка «Волошка у житніх полях».

Дружина поета Бориса Олександріва (Грибінського). Член Національної спілки письменників України, ПЕН-клубу, Об’єднання українських письменників у Канаді «Слово», член Президії «Слова» та редколегії збірників Об’єднання.

«Перша в моєму житті література – “Кобзар” Шевченка й українська народна творчість для дітей – мала великий вплив на моє духовне формування і на багато чого іншого в моєму житті, що я вважаю для себе дуже важливим. Власне, ці твори, а не жодна ідеологія, зробили мене в глибині моєї душі українкою навіки, хоч би скільки і де на світі я жила», – згадувала Світлана Кузьменко.

Грибінські активно допомагали українським музеям та бібліотекам – багато власних дуже рідкісних видань передали вони до українських книгозбірень.

Усього тижня не дожила Світлана Кузьменко до свого 85-літнього ювілею: 15 вересня уночі відійшла у засвіти...

Усі, хто знали її як чудову людину й талановиту письменницю, глибоко сумують і висловлюють родині найщиріше співчуття.

Світлана Кузьменко у Спілці письменників України (1997 р.).

Фото Дмитра Чередниченка