Іванові Білику йшов 83–й рік. В останні роки письменник хворів, нічого не бачив і спілкувався з друзями лише по телефону.
Іван Білик — лауреат Шевченківської премії (1991 рік) та Всеукраїнської літературної премії за найкращий роман року (твір «Не дратуйте грифонів», 1993), автор десяти романiв, зокрема сенсаційних українських історичних романів радянських часів — «Меч Арея» (1972) і «Похорон богів» (1986). Обидві книги відразу стали бестселерами. Втім «Меч Арея» невдовзі заборонили за вказівкою ЦК Компартії України — за «неправильне трактування історії», вилучили з бібліотек, а нерозпродані примірники — з книгарень (встигли знищити 5 тисяч примірників із 65–тисячного накладу). Письменника примусили звільнитися з роботи в редакції газети « Літературна Україна ». Відтак три з половиною роки «носій» «меча Арея» був безробітним і лише 1976 року вдалося влаштуватися в редакцію часопису «Всесвіт» на вільну вакансію — «секретар–друкарка», хоч, звісно, займався там Іван Білик літературною справою. Письменника надовго позбавили права друкуватись, цькували в пресі.

Але його книжка в СРСР поширювалася «з рук у руки», була перевидана за кордоном — у Канаді, Америці, Великій Британії і дотепер витримала 15 перевидань.

Інформація: Україна молода

P.S. «Буквоїд» висловлює щирі співчуття рідним та близьким Івана Білика