Re: цензії

Рафалові от-от виповниться дев’ять. Разом зі своїм дідусем, відомим скрипалем, він живе у варшавському гетто. Хлопчик майже не пригадує довоєнного життя, бо його свідомі роки припали на час нацистської окупації Польщі. Територію гетто постійно зменшують, і Рафалові та Дідуневі доводиться часто переїздити до інших помешкань. Через це у хлопчини немає друзів, бо він просто не встигає ні з ким заприязнитися, а до школи Рафал не ходить, бо шкіл у гетто немає. Єдина хлопчикова розвага – походи до бібліотеки, де він може брати стільки книжок, скільки здолає прочитати. Книжки, власна невичерпна уява та Дідунева любов – це те, що допомагає Рафалові не зневірюватися за таких драматичних обставин.

Одного разу бібліотекарка дає йому книжку «Машина часу» Герберта Веллса. Прочитавши її, Рафал мріє про власну машину, завдяки якій можна буде вирушати в майбутнє й повертатися до минулого, щоб запобігти війнам і катастрофам. Він і не підозрює, що невдовзі почнеться його велика пригода, а Мандрівника із Веллсової книжки він не раз зустріне в житті.

Потрапивши за мур гетто, на «арійський бік», Рафал опиняється в... зоопарку. Там уже майже немає тварин, бо всіх їх вивезли німці ще на початку війни. І все ж, тут вирує життя, бо в ньому знайшли прихисток ті, кому вдалося уникнути смерті. Усім їм небагато років, та вони вже вміють підтримувати одне одного й давати собі раду. Чи вдасться їм перехитрувати Морлоків, і втекти завдяки власній машині часу, ковчегові, що має віднести Рафала та його друзів у безпечне місце? Про це Ви дізнаєтеся, прочитавши книжку.

Марцін Щигельський (1972) – польський письменник і журналіст, автор, зокрема, побутових романів, комедій, кулінарних книжок, а також численних книжок для дітей та молоді: «Чарівниця поверхом нижче», «Омега», «Чорний млин», «За синіми дверима», «Театр невидимих дітей», «Ковчег часу».

Повість «Ковчег часу» було відзначено численними преміями, зокрема, гран-прі та першою премією ІІІ Літературного конкурсу ім. Астрід Ліндгрен (2013). Німецьке видання повісті отримало першу літературну премію «Kinderbuchpreis-2015» ХХ конкурсу літератури для юних читачів, а Австрії «Ковчег часу» став Книгою року – 2015 в категорії книжок для дітей 10-13 років. А Німецька Академія Дитячої та Молодіжної літератури визнала «Ковчег» Книгою липня 2015 р.

Божена Антоняк (1971) – українська перекладачка з польської, білоруської, верхньо-лужицької мов. У доробку понад 30 перекладених книжок, поміж яких романи Тадеуша Конвіцького, Ольги Токарчук, Марека Краєвського, Зиґмунта Мілошевського, Барбари Космовської, Наталки Бабіної, Юрія Брєзана та ін. Заслужений діяч культури Польщі.

Люсі-Мод Монтгомері. Рілла з Інглсайду : Роман. Пер. з англ. Анни Вовченко. – Львів, «Урбіно». – 328 с.

Головна героїня заключного, восьмого роману Монтгомері із циклу про Енн Ширлі – наймолодша донька Енн та Гілберта Блайтів, юна Рілла, саме вступає у свою найщасливішу пору. Дівчині от-от виповниться шістнадцять, і вона живе в передчутті насолод та розваг, таких любих молодості. У передчутті найпершої справжньої вечірки, до якої вона готується з особливою старанністю, Рілла намагається не помічати зловісних ознак наближення невідворотного. Вечірка в розпалі, коли приходить звістка про початок Першої світової війни.

Війна повністю змінює дотеперішнє життя Інглсайду. Змінюється й Рілла. Дотепер легковажна й поверхова, вона щодня віднаходить в собі сили підтримувати інших: організовувати роботу осередка Червоного Хреста, виступати на концертах на підтримку фронту, споряджати посилки для солдатів. Доведеться їй випробувати себе й у геть несподіваній для себе ролі опікунки немовляти, крихітного солдатського сина, який втратив матір. Разом з усіма мешканцями Інглсайду Рілла радіє перемогам і вболіває над поразками, з мукою переживає біль утрат і з надією в серці чекає на того єдиного вояка, якому віддала своє серце.

Ім’я канадської письменниці Люсі-Мод Монтгомері (1874-1942) стало відомим українському читачеві завдяки українському виданню її романів про Енн Ширлі. Книжки Монтгомері вже понад століття користуються величезним успіхом у всьому світі. Щороку вони видаються мільйонними накладами у США, Канаді, Австралії та країнах Європи. За ними знято популярні кінофільми та створено численні театральні постановки.

Анна Вовченко – українська перекладачка, відома передусім завдяки перекладу восьми романів Люсі-Мод Монтгомері про життя Енн Ширлі.

Малгожата Гутовська-Адамчик. 220 маршрутів : Роман. Пер. з пол. Ярослави Івченко. – Львів, «Урбіно», 2016. – 280 с.

Свіженький підлітковий роман від авторки «Дівчат з 13-ї вулиці» та «110 вулиць». Цього разу авторка не зрадила собі й не відмовилася від топографічної назви. 220 автобусних машрутів – бо саме стільки їх налічується у Варшаві – відкриває для себе молодший брат вже знайомого нам за романом «110 вулиць» Міхала, Міколай Вербицький. Міколаєві тринадцять, і він саме вступив до першого класу гімназії. У перший же день в новій школі він потрапляє в халепу: виконуючи складний стрибок на скейті, хлопець ламає руку. Ще кілька тижнів незапланованих канікул, під час яких, на жаль, довелеться забути про улюблене заняття – гру на ударних. Міколай мріє стати відомим ударником, створити власну круту групу. Та хіба можна створити її, не маючи ані однодумців, ані друзів? У новому класі його, схоже, не сприймають. Поступово сповнений підліткового бунтарського духу Міколай прогулює уроки. Ось тут і стають у пригоді варшавські автобусні маршрути. Маючи в кишені новенький проїзний, хлопець може безперешкодно кататися цілими днями. Просто диво, як йому вдається уникнути чергових неприємностей і, навпаки, знайти друзів там, де годі було й сподіватися. Можливо, у цьому є й заслуга тендітної однокласниці Меланії, яка дарує йому талісман – чотирилисту конюшину? А може, чорна смуга просто змінюється кольоровою? Хай там як, а невиправний егоїст Міколай помалу вчиться помічати людей довкола, розуміє, що не всім однаково ведеться, що дехто не має справжнього дому, хтось героїчно змагається з підступною хворобою, а комусь не пощастило... з ім’ям. Проте разом вони справжній гурт, круті хлопці, які не лише грають рок. Вони ще й вчаться підтримувати одне одного в складних обставинах.

Класна розповідь відомої польської письменниці про дорослішання, підліткові розчарування й захоплення, перше кохання й перші спроби знайти своє місце в житті.

Ярослава Івченко – українська перекладачка, завдяки якій читачі мають змогу познайомитися з підлітковими романами «110 вулиць» та «220 маршрутів».

Олеся Вакуленко. Український міфосвіт : розмальовка для душі. -- Львів : Урбіно, 2016. -- 80 с.

Друга розмальовка відомої харківської художниці, створена за мотивами української традиційної обрядовості та міфології.

Молода й надзвичайно креативна харківська художниця Олеся Вакуленко (нар. 1989 р.), авторка першої української антистрес-розмальовки "Я люблю Україну", виданої нами торік, створює дивовижні картини та ілюстрації за мотивами українського народного живопису. Любов до народного мистецтва Олесі передали батьки – відомі майстри народної творчості і, звичайно, бабуся – народний художник України Ганна Самарська, учениця славнозвісної Катерини Білокур.

Творчість Олесі Вакуленко напрочуд багатогранна – це оформлення книжок і вручну розмальований одяг, витинанки й графічний дизайн – зрештою, усього не перелічиш. Головне в її творчості – це органічне поєднання сучасних елементів з мотивами українського народного живопису.

Олеся навчалася в Харківській державній академії дизайну та мистецтв, її роботи виставляються на колективних та персональних виставках в Україні, Франції й Німеччині.