На думку поета, нове видання «Біденко і літери» являє собою збірку візуально-текстових колажів і є творчою спробою поєднати кілька органів чуття в синтетичному сприйнятті реальности й екзистенції.

У післямові до книжки поет Василь Гераси м ’ юк написав таке:

«…Відчувається велика довіра з боку автора — аж до вилучення граматичних пасажів, які випливають із самого контексту. Є навіть свідомі морфологічні деформації — для увиразнення сказаного, або — найчастіше — для можливости у мене — другого — третього поставити на те місце особисту версію…

…Сам автор і спонукає до цього — сам же саме так і назвав збірку — не «Біденко і слова», а «Біденко і літери»: мовляв, не приймаєте запропоноване Біденком — будь ласка, можете комбінувати инше. Хоч комбінації в стилі «гри в бісер» тут не зовсім підходять — це все-таки поезія — субстанція, що близька до стихій…

…Не хочу, аби склалося враження, що маємо лишень невтомного експериментатора, хоч різноманітних пошуків на рівні метафоротворення (навіть метаметафор) надмір чи не в кожному вірші. Бувають тропи і на рівні понять, емоцій та внутрішніх станів… І раптом — надто щемливе:

 ці птахи — для сліз…

…Різною буває контроверсійність. Буває і так, що в контексті однієї книжки (або твору) окремі пасажі сприймаються, а в иншому контексті — ні. Націленість на пошук свіжого слова багато чого втягує у свою авру, але не все рівноцінно приживеться, по-різному виглядатиме. Серед метафор Миколи Біденка є не те що викличні, а, сказати б, ризиковані, але хто певен, чи свідомо поет зважувався на той чи той крок…

…Простір Миколи Біденка може водночас належати мені-другому-третьому, але без «відстороненого щастя». Поет Микола Біденко виборов для себе і для нас право на маневр, на пошук».