Вийшов він звідтіля лише за годину, розпатланий і веселий піднявся до Золотих воріт, а тоді рушив до будинку Колегії Павла Галагана, де на нього вже чекав повен зал шанувальників... 

Отак одного весняного похмурого дня Києвом пройшовся Редьярд Кіплінґ.  

Почалося усе, як ви вже здогадалися, у Книгарні «Є» дитячим заходом. Нагоду познайомитися з паном Кіплінґом ближче отримали зо три десятка малюків та їхні батьки. У першій частині програми глядачам запропонували пограти на барабанах разом із барабанщиками з гурту «Оверграунд», а також поспівати пісень на вірші відомого англійця. Серед співаків вирізнявся рок-музикант та бард Сергій Василюк, який спеціально для дітей постав у образі пташки-кравця Дарзі й заспівав гімн на честь Рікі-тікі-таві. Під акомпанемент барабанів заспівала Атанайя, погратися у маленького бабуїнчика запропонувала Світлана Коробочкіна, а особливо запалив публіку блюзом на гітарі та губній гармоніці молодий хлопчина Лесь Лелека, який виконав пісню про неолітичну добу. 

Але особливий сюрприз підготував малятам перекладач Володимир Чернишенко. Озброївшись маркером, даруйте, вугликом, він разом з дітлахами виписував на дошці літери первісної абетки. Діти й дорослі хором вигукували то «Ааааа», то «Оооо», а перекладач, що перевтілився на той час у Теґумая Бопсулая (одного з героїв Кіплінґових казок), пояснював, що «А» - це зображення коропа з відкритим ротом, а «О» - це кругле яйце... Діти були у захваті, а дорослі одне перед одним купували чарівну книгу з казкою про ось таке вигадування абетки... 

Не обійшлося, на жаль, без казусів, до яких можна віднести дещо сумбурний початок, коли співаки плуталися, кому за ким виступати, і російську мову, якою зверталися до гостей деякі з виконавців. Але попри це захід вдався. Діти охоче підходили до перекладача по автографи, а дорослі фотографували своїх чад з барабанами. Малеча, окрім книжок, могла забрати з собою власноруч розмальовані Кіплінґові ілюстрації на аркушах, та табличку з первісним алфавітом. 

А вже за годину розпочався концерт-попурі у Національному Музеї літератури України. Розпочався з десятихвилинним запізненням і тривав півтори години, але майже всі з більш як п´ятдесяти гостей, які завітали на захід, лишилися до самого кінця. 

А подивитися було на що. Доросла програма заходу вилилася у почерговий виступ музикантів та перекладачів. Володимир Чернишенко представив нарешті нове видання казок Кіплінґа «Казки на всі смаки», розповів про концепцію та зміст книги. Виявилося, що видавництво «Навчальна Книга - Богдан» знову зуміло відшукати твори англійського письменника, які мало кому були відомі в Україні, як і в Росії, ба навіть у Англії. Не дивно, що книги хапали, як гарячі пиріжки. Запалив публіку фірмовим виконанням хітів «Дені Дівер» та «Лукканон» все той же Сергій Василюк, знову співали у супроводі барабанів «Оверграунду» Світлана Коробочкіна та Атанайя, цього разу із «дорослим» репертуаром, з декламацією та співом під гітару виступив улюбленець київської публіки Кирило Булкін. Запропонував свою пісенну інтерпретацію вірша Кіплінґа «Якщо» Лесь Лелека. 

До цікавинок слід віднести виступ чотирьох перекладачів, які зізналися, що перекладають твори Кіплінґа. Не одну людину в залі схвилювала Юлія Джугастрянська - відома, як книжковий експерт «Коронації слова» - оголосивши, що працює з перекладом славетного роману Кіплінґа «Кім». Поетеса Оксана Самара прочитала свій переклад «Пісні Мертвих», а Володимир Чернишенко одразу ж про анонсував початок роботи над другою книгою віршів Кіплінґа українською (першою було «Межичасся», видане 2009 р.) 

Насамкінець виступили гості з Кіровограду - Сергій Стець та Богдан Стасюк. Ці молоді перекладачі удвох працюють над перекладом книги «Сталкі та Компанія», яку Володимир гучно назвав «підлітковою повістю». Судячи з розповіді перекладачів, книга буде цікавою! 

Концерт завершився, глядачі лишилися задоволені, поспілкувалися, отримали автографи на новеньких книжках і розійшлися. Лишилися питання, на які важко знайти відповіді. Приміром, чому «Кіплінґ фест» уже вдруге тягне на собі виключно видавництво «Навчальна книга - Богдан»? Адже окрім «богданівських» книг Кіплінґа, є ще книги видавництв «Махаон», «Темпора», «Старого лева»... Що це, вияв неприхованої конкуренції між видавцями, чи небажання колег вкладати гроші у відверто некомерційний проект? І чому на презентаціях не було жодного представника видавництва «Богдан»? Хтозна. Але головне - варто подякувати і організаторам і перекладачам, і співакам та музикантам за ще один Кіплінґівський день в Україні.  

...Посидівши у бібліотеці й погортавши старі книги, пан Кіплінґ зітхнув і підвівся. Відпочивати зарано, потрібно зустрітися з Юлею, Богданом, Сергієм, Володею та Оксаною... Навіщо? Щоб розповісти їм, порадити, як краще перекладати його вірші та прозу, якими словами. А може, ще й допомогти обрати назву наступної поетичної книги?