Організаторами дискусії, яка відбулася у рамках проекту "Європейський досвід" виступили Книгарня «Є», Польський Інститут у Києві, Посольство Литовської Республіки в Україні. Захід відбувся за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Участь у круглому столі взяли шість доповідачів з України, Польщі та Литви. Першим мав слово Томас Венцлова - литовський поет, перекладач, активний учасник дисидентського руху, засновник Литовської Гельсінської групи.

Томас Венцлова почав свій виступ зі спогадів - 50 років тому він був у Харкові, тож зміг оцінити характер змін. Він наголосив на тому, що й Чеслав Мілош був у цьому місті, хоча про це майже не знають. Пан Венцлова поділився із учасниками круглого столу досвідом першопрочитання тексту «Родинна Європа», що містичним чином відбулося у ландшафтах, змальованих у романі. Важливість цього твору, вважає письменник, безперечна, адже показує ризики світової спільноти і можливість спільного їх подолання.

Наступною до обговорення долучилася Йоанна Зах, науковий співробітник відділення полоністики Ягелловського Університету у Кракові, авторка книги «Мілош та поетика зізнання». Також мали слово культуролог, професор університету у Каунасі Егідіюс Александравічюс і Марек Залеський - критик та історик літератури, співробітник Інституту літературних досліджень Польської Академії наук. Автор статей та книг про сучасну польську літературу, написав книгу «Замість. Про творчість Чеслава Мілоша». Від української сторони виступали Олександр Бойченко - літературознавець, координатор буковинського центру гуманітарних досліджень, співредактор часопису «Потяг-76» і Євген Ходун - журналіст, заступник керівника з інформаційної роботи Харківського обласного об´єднання «Поступ».  На запитання модератора круглого столу Юрія Прохаська, що ж нам заважає відчувати себе в родинному колі Європи, спробував дати свою відповідь Олександр Бойченко, зауваживши, що, власне, Чернівці у цьому колі. І тільки якісь внутрішньополітичні чинники, а інколи й небажання людей підлягати європейським правилам співжиття призводять до того, що Україна опиняється на маргінесах світової культури.

На завершення прозвучало запитання, чи був Чеслав Мілош оптимістом чи песимістом. Йоанна Зах відповіла так: «Я зрозуміла, що він був ані песимістом, ані оптимістом. Він був людиною надії».

Також на заході були присутні: заступник директора Польського Інститут в Києві Анна Лазар, радник з питань культури посольства Республіки Литва Габріелє Жайдітє, поет та перекладач Василь Саган, музикант Михайло Барбара, доктор філософських наук Олександр Гужва, поет Роман Трифонов.