Re: цензії

24.09.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Чого навчає нова казка Юлії Перегуди?
23.09.2026|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя
Галузка сонетів та верліброві окрушини Оксани Тебешевської
Про мистецькі стилі, архітектурні і не дуже
16.09.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Та, що літає без крил
15.09.2026|Вероніка Чекалюк, науковиця, кандидат наук із соціальних комунікацій
Самозбереження як мистецтво жити: ментальне здоров’я, спілкування і філософія довголіття Шигеакі Хінохари
12.09.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, PhD, психотерапевтка, письменниця
Коли казка знає про дитину більше, ніж вона вміє сказати словами
12.09.2026|Буквоїд
«Донька землі»: роман про кріпачку, чий біль перетворюється на пісню
09.09.2026|Тетяна Качак, м. Івано-Франківськ
Романи Дмитра Кешелі про вселенську і всеосяжну любов
07.09.2026|Анна-Віталія Палій
Ігор Павлюк: Між стражданнями і добром
04.09.2026|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на Тернопіллі
Дитяча душа дивиться на світ через казку
Головна\Події\Культура

Події

24.02.2019|16:54|Мирослав Лазарук, Чернівці

Почали з Івасюкового ювілею

Перше число «Буковинського журналу» побачило світ напередодні трьох ювілеїв Шевченківського лауреата, Героя України, композитора і поета Володимира Івасюка, – 70-річчя від дня його народження, 40-річчя загибелі та 30-х роковин фестивалю «Червона рута» у Чернівцях, – проливає світло на досі не до кінця з’ясовані причини смерті геніального мистця.

Перший заступник Генерального прокурора України (2014), лідер політпартії «Патріот» Микола  Голомша в інтервю часописові підкреслює: «Я стверджую, що композитора Івасюка вбили радянські спецслужби».  Оскільки слідство досі триває, то будь-якої конкретики він не оголошує. Змушує задуматися й над іншими фактами, де йдеться про ситуацію 60-х років, коли Володиира Івасюка звинуватили, буцімто він у кіцманському парку звалив бюст Лєніна напередодні дня народження «вождя»…

З-поміж інших матеріалів привабить і публікація академіка Георгія Філіпчука про шлях, який довелося подолати українцям за багато століть до Томосу, отриманого від Вселенського Патріарха Варфоломія, з яким автору вдалося зустрічатись у Стамбулі 2009 року. Політолог Ігор Буркут  знайомить з гострою статею про «Зміну менталітету», що притаманна багатьом народам світу. Щоправда, кожен із них прагне використати  цю зміну для власної користі. Унікальну публікацію пропонує відомий дослідник української історії Володимир Білінський, знайомлячи читачів із  документалістикою «Роман Шухевич», продовження якої можна прочитати в наступних числах журналу.  Про 100-ліття гуцульського повстання на Закарпатті роздумує публіцист і письменник Олександр Масляник.

Значну увагу привернуть літературознавчі розвідки, дослідження, спогади. Зокрема, Микола Рачук продовжує свої спогади «Симоненко як нерв сучасності», Марта Дзюба ділиться споминами про геніального режисера Сергія Параджанова. Дмитро Павличко розмірковує над творчістю Софії Майданської з нагоди її 70-річчя. Про ще два ювілеї – від дня народження поета, прозаїка, публіциста і перекладача Віталія Колодія та Григорія Чубая можна прочитати в дослідженнях Оксани Колодій, Мірчі Лютика та Богдана Чепурка. Слово прощання Володимир Вознюк мовить про поета Романа  Кудлика у рубриці «Незабутні», який нещодавно відійшов у вічність.

Традиційно широко подано добірки поетів Василя Герасим’юка, Тараса Григорука, Світлани Кирилюк і Василя Мойсишина, новелу «Горнятко в траві» Анатолія Томківа... Приверне увагу «Розхристане інтерв’ю» відомої письменниці Ніни Бічуї про психологічні моменти творчості, здобутки широко знаного у світі художника і поета Тараса Григорука. Його ж  репродукції фрагментів триптихів «Ніч Маланії» і «Те, що приносить щастя» розміщені на обкладинці часопису. А доповнює мистецький розділ публікація Валентини Бордіян «Гражда– гуцульська фортеця». Михайло Василенко, Василь Костик роздумують над книжками Лілії Золотоноші «Жінка, яка вона є» та біобібліографічним показчиком життя і творості Ірини Вільде.

З рецензіями Антоніни Аністратенко, Василя Рябого, Богдана Дячишина, Левка Різника, Ольги Меленчук  на книжки Мірчі Лютика (у перекладах Віталія Колодія), Євгена Барана, Мирослави Данилевської-Милян, Богдана Мельничука та Іванни Олещук, Миколи Шкрібляка  знайомить «Буковинський журнал». На закінчення номера Ігор Фарина підготував пародії на відомих поетів «Колобок не повісився».



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

25.09.2026|10:33
Три українські книжки увійшли до міжнародного каталогу White Ravens 2026
23.09.2026|14:22
30 вересня ТанцТеатр «Життя» покаже у Львівській опері програму «Пазли» до свого 40-річчя
23.09.2026|14:10
7–8 листопада у Львові втретє відбудеться Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
22.09.2026|20:42
«Таргани в голові»: хто насправді керує людиною?
22.09.2026|18:04
Обгорілі українські книжки стали частиною міжнародної експозиції на Карпатському саміті
19.09.2026|08:38
Грант House of Europe «Ранок» спрямує на дитячі книжки шрифтом Брайля
16.09.2026|19:20
У Нідерландах виходить двомовна поетична збірка Дмитра Лазуткіна "Будемо жити вічно"
15.09.2026|12:37
«Крилатий Лев» вручив нагороди
12.09.2026|15:01
Україна на Frankfurter Buchmesse 2026: 44 видавництва, спецпроєкти та візуальний стиль за мотивами Василя Кричевського
11.09.2026|19:50
Боріс Джонсон презентував український переклад своїх мемуарів на BookForum у Львові


Партнери