Re: цензії

Поезія: добірки лірики Миколи Петренка, Лесі Шмигельської, Віктора Кучерука, Анатолія Черняхівського, Дзвінки Легіт; вінок сонетів Василя Рябого, розсип рубаїв Івана Редчиця; «деякі пасажі» Гесіодової поеми «Походження богів» («Теогонія») в перекладі, з передсловом Андрія Содомори. Тут є що творчо переймати, як-от: уміння ставити, повторюючи пройдене, все нові запитання – у Петренка; бути статечно щирим – у Кучерука; жити віршем як доброю думкою – у Черняхівського, Шмигельської; припасовувати писане до щоденних ритмів єства – у Легіт; перспективно урухомлювати замармуровілу структуру класичного сонета – у Рябого; поетично концентрувати життєву надсадність – у Редчиця; добре почуватись як у мікро- («труди і дні»), так і в макросвіті – у Гесіода

Проза: колажована повість Василя Бондара, з добрими алюзіями на «Вершників» Яновського, – «Це ми, отамани…»; добірка новелет Світлани Бреславської, що їм притаманні тонка часова алегорія, з елементами психологічного сюру, медитація на рівновагу; «Психологічні арабески» малознаного віртуоза «чоловічо-жіночого діалогу» Павла Богацького, 1883–1962 (публікаційне слово Василя Горбатюка).

Злободенні матеріали: гостра стаття Василя Лизанчука «Одвічний ворог [знаємо хто] Української Церкви»; історичний шкіц Йосипа Струцюка про його рідне многостраждальне село Стрільці, Польща; запис Ярослава Тараса розповіді його матері про своє життя, щемлива оповідка Богдана Савака про кохання юної галичанки й повстанця – як сторінки історії краю, писаної з жіночих доль.

Культурницька есеїстика й публіцистика: ювілейно-пізнавальні дописи Романа Горака (про харизматичного майстра занькічанського і всеукраїнського кону Бориса Міруса) й Оксани Захарчук (про хритиянсько-музичний феномен Артемія Веделя); пошуковий нарис Ірини Вовк, присвячений справді «відомим і невідомим» Олексієві та Кирилові Розумовським.

Есеїстика літературна, критика: розмисел Богдана Смоляка про Шекспірових Ліра і Блазня, листи Плінія Молодшого в інтерпретації Андрія Содомори, духовність інтимної лірики Оксани Лозової; штрихи Тараса Салиги до портрета Володимира Янева-поета; ознайомчий нарис Анатолія Бурдейного «Володимир Тимочко [1888–1918] – недописані картки життя» (як ілюстрація тези про важливість дослідження творчо-літературних особистостей усіх рівнів); погляд Тетяни Дігай на збірку повістей та оповідань Василя Горбатюка «Птиці над нами» (2016), позбавлену видимого оптимізму; відгук Віктора Палинського на прозу характерів і подій Богдана Мельничука (кн. «Без прикрашування: історії теплуваті, холоднуваті та… не до кави», 2017); потрактування Іваном Сварником книжки Ярослава Середницького «Генерал Павло Шандрук і антигітлерівська військова опозиція» (2016) та ролі українців у подіях кінця ІІ Світової війни.

Журнал рекламує чітко зорієнтовані на масінтерес книжкові новинки видавництва «Апріорі»: Конан Дойл Артур, «Шерлок. 1 сезон»; Ламотт Енн, «Пташка за пташкою: порадник з письменництва та життя загалом».

У мистецькому блоці – малярство Анатолія Буличева і фахове представлення Романом Яцевим творчої філософії та практики цього майстра «умовно-конструйованого простору»; вигадливо-конкретні екслібриси Ігоря Бондара, які супроводять поезію.