Головна\Події\Культура

Події

06.09.2018|05:23|Іван Лучук

Теоретик і практик перекладу

Міодрагові Сібіновичу виповнюється 81 рік

Сербський літературознавець, поет і перекладач Міодраг Сібінович (по-сербськи: Миодраг Сибиновић, Miodrag Sibinović) народився 6 вересня 1937 року у Заєчарі, найбільшому місті східної Сербії. До середньої школи ходив у Кожелі, Мінічеві та Княжевці, до гімназії – у Княжевці та Неготині. До групи російської мови та літератури кафедри східних і західних слов’янських мов і літератури філософського факультету Белградського університету записався у вересні 1955 року, диплом захистив у жовтні 1959 року. На цій кафедрі від 15 червня 1960 року, з однорічною перервою на військову службу (Білеча, Біхач), викладав російську літературу; пройшов усі етапи викладацьких статусів – від прикріпленого (викладач середньої школи, скерований на роботу в університет), через асистентський і доцентський, до посади надзвичайного і врешті ординарного професора філологічного факультету; упродовж того часу кафедра, після поділу колишнього філософського факультету на філологічний і філософсько-історичний, перейшла у підпорядкування філологічного факультету.

Звання доктора літературознавства Міодраг Сібінович здобув у 1970 році (тема дисертації: «Лермонтов у сербській літературі до Другої світової війни» – «Ljermontov u srpskoj književnosti do 2. svetskog rata»; монографія вийшла в 1971 році). Вчена рада Московського університету 14 червня 1996 року обрала його почесним доктором Московського університету. Як викладач за сумісництвом, Міодраг Сібінович працював в університетах у Новому Саді, Скоп’є та Приштині. Будучи молодим доцентом, він два роки пропрацював на кафедрі слов’янської філології на філологічному факультеті Московського університету, де викладав сербохорватську мову та колегіальний курс із Т. Поповим «Вступ до теорії перекладу (на матеріалі російсько-сербських літературних зв’язків)».

Міодраг Сібінович викладав такі університетські курси: «Вступ до літературознавства» («Uvod u nauku o književnosti»), «Російська народна література» («Ruska narodna književnost»), «Давньоруська література» («Stara ruska književnost»), «Російська література XVIII століття» («Ruska književnost XVIII veka»), «Російська література першої половини XIX століття» («Ruska književnost prve polovine XIX veka»), «Російська поезія середини XIX століття» («Ruska poezija sredine XIX veka»), «Вступ до теорії перекладу» («Uvod u teoriju prevođenja»), «Російська лірична поезія XVIII i XIX століть (спецкурс)» («Ruska lirska poezija XVIII i XIX veka (specijalni kurs)»), «Російська поема (спецкурс)» («Ruska poema (specijalni kurs)»), «Поетика Сергія Єсеніна (спецкурс)» («Poetika Sergeja Jesenjina (specijalni kurs)»). Його курси російської народної літератури та теорії перекладу стали першими з цих наукових славістичних дисциплін у белградському університеті.

Книжка Міодрага Сібіновича «Про переклад» («O prevođenju», 1990) була основним підручником із цього предмету для всіх школярів у Сербії (які вивчали французьку, німецьку, англійську та російську мови). Міодраг Сібінович був науковим керівником таких дослідницьких факультетських і міжінституційних проектів: «Історія та поетика сербського літературного перекладу» («Istorija i poetika srpskog književnog prevoda»), «Міжслов’янські літературні та культурні взаємини» («Međuslovenske književne i kulturne veze»), «Сербська література та культура в європейському контексті» («Srpska književnost i kultura u evropskom kontekstu»).

Міодраг Сібінович був фундатором і першим керівником Центру наукової роботи та публікацій філологічного факультету в Белградському університеті. Опублікував понад 250 професійних і авторських праць та 14 книг у галузі літературознавства. Окремо займався дослідженням літературних і теоретичних аспектів перекладу. Його праці публікувалися, крім сербської, також російською, чеською, французькою, білоруською та українською мовами – у Росії, Чехословаччині, Болгарії, Білорусі, Україні, Польщі та Швейцарії.

Міодраг Сібінович виконував професійні та організаційні обов’язки як секретар, член ради директорів (президії) у таких спілках і товариствах: Союз слов’янських товариств Югославії, Славістичне товариство Сербії, Асоціація іноземних мов та літератури Сербії, Спілка літературних перекладачів Сербії. Брав участь у підготовці до створення Асоціації сербсько-російської дружби. Є одним із засновників Сербсько-українського товариства Республіки Сербія, кілька каденцій був віце-президентом і одну каденцію – президентом цього Товариства. З 1990 року був президентом Комітету славістів Югославії, а в 1991 році був обраний членом Всесвітнього Міжнародного славістичного комітету. З обох цих посад у 1998 році пішов у відставку.

Міодраг Сібінович був проректором з навчального процесу в Белградському університеті (1983–1985) та президентом Ради з питань освіти Сербії (1984–1989). Був членом редакційних колегій або редактором таких наукових журналів: «Літературна історія» («Književna istorija», Белград; один із засновників і член редколегії), «Живі мови» («Živi jezici», Белград; часопис Товариства іноземних мов і літератур Сербії; головний і відповідальний редактор), «Перекладач» («Prevodilac», Белград; часопис Товариства професійних і наукових перекладачів Сербії; член редакційної ради), «Філологічний огляд» («Filološki pregled», Белград; член редколегії), «Славістичний збірник Матиці сербської» («Zbornik za slavistiku Matice srpske», Новий Сад; головний і відповідальний редактор), «Слов’янський свiт» (Київ; член міжнародної редколегії), «Украс» (Київ; член міжнародної редколегії).

Від вересня 1998 року, у знак протесту проти нового Закону про університет, відмовившись брати участь у законотворчій науковій та академічній деґрадації університетів у Сербії, завчасу вийшов на пенсію. Після виходу на пенсію Міодраг Сібінович продовжує займатися науковою та перекладацькою роботою. Протягом цього періоду далі публікує книжки своїх наукових та есеїстичних праць, а також і переклади з російської, української та білоруської поезії.

Міодраг Сібінович займається перекладом літературних творів на сербську мову. Він підготував багато видань творів російських та українських письменників сербською мовою. Переклав понад 60 тисяч віршів з російської, білоруської, української, чеської, болгарської, вірменської та грузинської поезії.

Міодраг Сібінович видав такі літературознавчі книжки: «Оригінал і переклад» («Original i prevod», 1979), «Пушкінів “Євгеній Онєгін”» («Puškinov “Evgenije Onjegin”», 1982), «Про переклад» («O prevođenju», 1983), «Поетика і поезія. Великі російські лірики» («Poetika i poezija. Veliki ruski liričari», 1990), «Нові оригінали» («Novi original», 1990), «Техніка перекладу» («Tehnika prevođenja», 1990), «Слов’янські імпульси в сербській літературі» («Slovenski impulsi u srpskoj književnosti», 1995), «Російські поети від бароко до аванґарду» («Ruski pesnici od baroka do avangarde», 1995), «Між світами. Нові аспекти літературних творів Десанки Максимович» («Između svetova. Novi aspekti književnog dela Desanke Maksimović», 1999), «Пушкінів і сербський “Євгеній Онєгін”» («Puškinov i srpski “Evgenije Onjegin”», 1999), «Російські літературні джерела» («Ruski književni istočnici», 2000), «За горизонтом. Огляди російської, української, білоруської та грузинської літератури» («Iza horizonta. Ogledi iz ruske, ukrajinske, beloruske i gruzijske književnosti», 2002), «Слов’янська вертикаль» («Slovenska vertikala», 2008), «Нове життя оригіналу» («Novi život originala», 2009), «Індивідуальна конкретизація літературного твору» («Individualna konkretizacija književnog dela», 2012).

За переклад «Антології білоруської поезії» (Белград, 1993) Міодраг Сібінович отримав білоруську державну грамоту «1000 років християнства» (2001). За переклад антології української поезії «Наперекір вітрам» (Сараєво – Баня Лука, 2002) отримав українську міжнародну премію ім. Івана Франка (2004). Міодраг Сібінович є лауреатом премії ім. Мілоша Джурича за переклад поетичних творів Анни Ахматової (1999), премії ім. Йована Максимовича за кращий переклад російської літературної прози (2002) та премії за життєвий доробок, яку присуджує Товариство літературних перекладачів Сербії (2004).

В антології української поезії «Наперекір вітрам» («У инат ветровима») Міодраг Сібінович фігурує не лише як перекладач, а також як співупорядник (разом із Людмилою Попович).

З української Міодраг Сібінович переклав, зокрема, анонімні твори ХVI–ХVІІ ст., твори Лазаря Барановича, Івана Величковського, Григорія Сковороди, Тараса Шевченка, Івана Франка, Михайля Семенка, Миколи Руденка, Івана Драча, Миколи Вінграновського, Оксани Сенатович, Бориса Олійника, Ганни Світличної, Богдана Бойчука, Богдана Рубчака, Віктора Кордуна, Івана Малковича, Бориса Щавурського, Івана Лучука та інших.

Міодраг Сібінович є членом Спілки письменників Сербії. Власні вірші публікує в періодиці. Володіє вишуканим поетичним стилем, багатою палітрою виражальних засобів. Підготовану до друку поетичну збірку ще не поспішає видавати.

Українською мовою окремі вірші Міодрага Сібіновича переклав Іван Лучук (Поезія; Традиція; Справді // Кур’єр Кривбасу. – 2011. – № 254/255. – Січень-лютий).

Ми з Міодрагом Сібіновичем перетиналися двічі, навесні і восени 2007 року, тобто «у два заходи», довше ж розмовляли більше, ніж два рази. У кінці квітня він був присутнім на моєму спільному з Іваном Драчем і Василем Шклярем виступі у Белградському університеті перед студентами-україністами, у рамках Днів української культури в Сербії. Був він і на моєму персональному виступі перед тією ж авдиторією на початку жовтня, коли я був гостем Міжнародної зустрічі письменників у Белграді. Переклади моїх віршів (і віршів лугосадівців – Назара Гончара та Романа Садловського) в його перекладі друкувалися у декількох періодичних виданнях. Мені ж його вірші для перекладу надіслав Юрко Позаяк, який і був «винуватцем» моїх тогорічних сербських вояжів.

 

 

 

Александар Петров, Міодраг Сібінович, Іван Лучук. Після виступу І. Лучука на філологічному факультеті Белградського університету, 2 жовтня 2007 р.

Іван Лучук, сербіянка-літераторка, Міодраг Сібінович. Белград, 28 вересня 2007 р.

Російський літературний функціонер на прізвище Голубнічій, Іван Лучук, Міодраг Сібінович. Белград, 28 вересня 2007 р.

Вірш Оксани Сенатович «Щоб тебе переконати…» в перекладі сербською мовою Міодрага Сібіновича, надрукований в антології української поезії XVI–ХХ століть «У инат ветровима» (Баня Лука – Сараєво, 2002), із дедикацією перекладача: «С великим поштовањем, песникињином сину, такође сjаjном песнику Ивану – преводилац Миодраг Сибиновић. Београд, 28.ІІІ.2007».

 

 

Додаток

 

 

Міодраг Сібінович

 

ПОЕЗІЯ

 

сонце не всюди проникне

але куди сягне

то

вибухне вогняне

там нуртування велике

 

розворохобить природу

і посіє життя

бо

набубнявить чуття

слово вселенського роду

 

насінням стріляє буття

 

 

ТРАДИЦІЯ

 

блукання

порожніми нивами

вдень і крізь темінь ночей

на спеці і по дощі

в ім’я стяга й герба

 

скидання

різкими поривами

ноші каміння з плечей

і вантажів із душі

із палахкого горба

 

живчик часу й добра

 

 

СПРАВДІ

 

вже не дощ ще не спека

лити вода перестала

висохли врешті крила

але ж і хата зігнила

вити гроза перестала

та ниви порозмивала

зла година настала

вже підвести несила

зламані наші крила

 

десь мерехтить лелека

щоб доля нас відродила

 

 

(Із сербської переклав Іван Лучук).

 

 



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга
Книги від Bookzone

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

03.07.2020|02:31
Перший повнометражний фільм про Туве Янссон презентують у 2020 році
02.07.2020|01:31
«Піраміда» видала «Біля чужого багаття» Олександра Астаф’єва: понад півстолітній перекладацький доробок та авторську антологію світової поезії
01.07.2020|22:43
Оголошено короткі списки ІІІ Всеукраїнського літературного конкурсу малої прози імені Івана Чендея
30.06.2020|06:51
Вийшла книга останніх віршів Пауля Целана
29.06.2020|22:44
"Конфлікти, що змінили світ" - книга про те, як зупиняли війни
29.06.2020|04:55
«Прозорий САТ» від виконавців імпровізаційної музики
28.06.2020|08:14
Визначено лауреатів Народної премії ім.Шевченка
28.06.2020|08:10
Відбулася церемонія вручення Львівської обласної літературної премії імені Катерини Мандрик-Куйбіди за 2020 рік
25.06.2020|01:09
Іспанська комедія «Чемпіони» виходить у прокат 2 липня
23.06.2020|04:23
Юрій Іздрик знявся у тизері нового фільму Ірини Цілик "Я і Фелікс"

- фільми в кінотеатрах України

Партнери