
Re: цензії
- 10.07.2025|Дана Пінчевська"Щасливі ті люди, природа яких узгоджується з їхнім родом занять"
- 10.07.2025|Володимир СердюкАнтивоєнна сатира Володимира Даниленка «Та, що тримає небо»
- 27.06.2025|Ірина Фотуйма"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
- 26.06.2025|Михайло ЖайворонЖитомирський текст Петра Білоуса
- 25.06.2025|Віктор ВербичПро що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
- 25.06.2025|Ігор ЗіньчукБажання вижити
- 22.06.2025|Володимир ДаниленкоКазка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
- 17.06.2025|Ігор ЧорнийОбгорнена сумом смертельним душа моя
- 13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя СтефаникаЗвичайний читач, який став незвичайним поетом
- 12.06.2025|Ігор Зіньчук«Європейський міст» для України
Видавничі новинки
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Аталанта"Проза | Буквоїд
- Вероніка Чекалюк. «Діамантова змійка»Проза | Буквоїд
- Джон Ґвінн. "Голод Богів"Книги | Буквоїд
- Олеся Лужецька. "У тебе є ти!"Проза | Буквоїд
- Крістофер Паоліні. "Сон у морі зірок"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Електра"Книги | Буквоїд
- Павло Шикін. "Пітон та інші хлопці"Книги | Буквоїд
- Книга Анни Грувер «Вільний у полоні» — жива розмова з Ігорем Козловським, яка триває попри смертьКниги | Буквоїд
- Тесла покохав ЧорногоруКниги | Буквоїд
Події
Національний художній музей України змінив назву
На честь виставки «Тихий протест 70 –х» головна культурна інституція країни офіційно повернулася до назви, яку носила в 70 -х – «Державний музей українського образотворчого мистецтва» .
Вже 20 вересня в стінах Національного художнього музею України відкриється перша в історії незалежної України виставка «сімдесятників». Широкій аудиторії представлять понад 120 робіт, багато з яких будуть експоновані вперше. Щоб підтримати дух сімдесятих і залучити до виставки додаткову увагу, Національний музей повернувся до назви, яку носив сорок років тому. Першим кроком на шляху до перейменування стала заміна таблички на фасаді — наступні 10 днів кияни та гості столиці зможуть відвідати «Державний музей українського образотворчого мистецтва».
«Я вважаю, що це дуже сміливий експеримент художнього музею, який демонструє бажання трансформувати інституцію в актуальну майданчик культурного обміну » , - каже куратор проекту «Тихий протест 70- х» Євген Березницький. .
Останній раз Національний художній музей України змінював свою назву в 1994 році, після утворення незалежної української держави. До цього в зміні назв музею відбивалися складні процеси життя країни і етапи становлення вітчизняної музейної справи. Та, в 1899 інституція носила ім´я Київського міського музею старожитностей і мистецтв, в 1904 — змінила його на Київський художньо-промисловий і науковий музей імені государя імператора Миколи Олександровича, в 1919 після націоналізації музей став називатися 1-м Державним, з 1924 — Всеукраїнським історичним імені Тараса Шевченка, з 1936 — Державним українським, з 1939 — Державним музеєм українського мистецтва. Під час німецької окупації Києва в 1942 році музей був об´єднаний з колекцією російського мистецтва під загальною назвою Державний музей східноєвропейського мистецтва.
«Тимчасове повернення музею старої назви — спроба ввести сучасного глядача в контекст 70-х, нагадати про художні події тих років. 1970-і роки для музею — час великих змін. У 1972 музей наново відкрився після реконструкції , представив нову розширену експозицію. Це час активної міжнародної діяльності, завдяки якій кияни змогли побачити виставки «Скарбниця гробниці Тутанхамона » , «Західноєвропейське мистецтво з колекції Арманда Хаммера» , «Золото доколумбової Америки» та інші. Зали не вміщали всіх охочих, а біля музею утворювалися довгі черги » - каже Юлія Ваганова , заступник генерального директора НХМУ з виставкової роботи та міжнародних зв´язків.
Нагадаємо, що «Тихий протест 70 -х» представить кращі живописні та графічні роботи (пейзажі, портрети, сюжетні композиції) понад двадцяти авторів, серед яких один з послідовних адептів «суворого» стилю Владислав Мамсиков, майстер ліричної картини Зоя Лєрман , одеський нонконформіст Олег Соколов, засновник «панічного реалізму» Петро Бєлєнок, метр натюрморту Валентин Реунов та інші.
Коментарі
Останні події
- 14.07.2025|09:21V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» презентує цьогорічну програму
- 11.07.2025|10:28Оголошено конкурс на літературну премію імені Богдана-Ігоря Антонича “Привітання життя”
- 10.07.2025|23:18«Не народжені для війни»: у Києві презентують нову книжку Артема Чапая
- 08.07.2025|18:17Нова Facebook-група "Люблю читати українське" запрошує поціновувачів вітчизняної літератури
- 01.07.2025|21:38Артур Дронь анонсував вихід нової книги "Гемінґвей нічого не знає": збірка свідчень про війну та життя
- 01.07.2025|18:02Сергію Жадану присуджено австрійську державну премію з європейської літератури
- 01.07.2025|08:53"Дикий Захід" Павла Казаріна тепер польською: Автор дякує за "довге життя" книги, що виявилась пророчою
- 01.07.2025|08:37«Родовід» перевидає «З країни рижу та опію» Софії Яблонської
- 01.07.2025|08:14Мартин Якуб презентував у Житомирі психологічний детектив "Гріх на душу"
- 01.07.2025|06:34ТОП-10 книг ВСЛ за червень 2025 року