
Re: цензії
- 14.09.2025|Тетяна Колядинська, м. ДніпроЗа якими правилами “грали” радянські засоби масової інформації
- 03.09.2025|Ольга Шаф, м. Дніпро«Був на рідній землі…»
- 02.09.2025|Віктор ВербичКнига долі Федора Литвинюка: ціна вибору
- 01.09.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиОдухотворений мегавулкан мезозойської ери
- 25.08.2025|Ярослав ПоліщукШалений вертеп
- 25.08.2025|Ігор ЗіньчукПравди мало не буває
- 18.08.2025|Володимир Гладишев«НЕМОВ СТОЛІТЬ НЕБАЧЕНИХ ВЕСНА – ПЕРЕД ОЧИМА СХОДИТЬ УКРАЇНА»
- 12.08.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськПолтавська хоку-центричність
- 07.08.2025|Ігор ЧорнийРоки минають за роками…
- 06.08.2025|Ярослав ПоліщукСнити про щастя
Видавничі новинки
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
- Мар’яна Копачинська. «Княгиня Пітьми»Книги | Буквоїд
- "Моя погана дівчинка - це моя частина"Книги | Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
Події
Національний художній музей України змінив назву
На честь виставки «Тихий протест 70 –х» головна культурна інституція країни офіційно повернулася до назви, яку носила в 70 -х – «Державний музей українського образотворчого мистецтва» .
Вже 20 вересня в стінах Національного художнього музею України відкриється перша в історії незалежної України виставка «сімдесятників». Широкій аудиторії представлять понад 120 робіт, багато з яких будуть експоновані вперше. Щоб підтримати дух сімдесятих і залучити до виставки додаткову увагу, Національний музей повернувся до назви, яку носив сорок років тому. Першим кроком на шляху до перейменування стала заміна таблички на фасаді — наступні 10 днів кияни та гості столиці зможуть відвідати «Державний музей українського образотворчого мистецтва».
«Я вважаю, що це дуже сміливий експеримент художнього музею, який демонструє бажання трансформувати інституцію в актуальну майданчик культурного обміну » , - каже куратор проекту «Тихий протест 70- х» Євген Березницький. .
Останній раз Національний художній музей України змінював свою назву в 1994 році, після утворення незалежної української держави. До цього в зміні назв музею відбивалися складні процеси життя країни і етапи становлення вітчизняної музейної справи. Та, в 1899 інституція носила ім´я Київського міського музею старожитностей і мистецтв, в 1904 — змінила його на Київський художньо-промисловий і науковий музей імені государя імператора Миколи Олександровича, в 1919 після націоналізації музей став називатися 1-м Державним, з 1924 — Всеукраїнським історичним імені Тараса Шевченка, з 1936 — Державним українським, з 1939 — Державним музеєм українського мистецтва. Під час німецької окупації Києва в 1942 році музей був об´єднаний з колекцією російського мистецтва під загальною назвою Державний музей східноєвропейського мистецтва.
«Тимчасове повернення музею старої назви — спроба ввести сучасного глядача в контекст 70-х, нагадати про художні події тих років. 1970-і роки для музею — час великих змін. У 1972 музей наново відкрився після реконструкції , представив нову розширену експозицію. Це час активної міжнародної діяльності, завдяки якій кияни змогли побачити виставки «Скарбниця гробниці Тутанхамона » , «Західноєвропейське мистецтво з колекції Арманда Хаммера» , «Золото доколумбової Америки» та інші. Зали не вміщали всіх охочих, а біля музею утворювалися довгі черги » - каже Юлія Ваганова , заступник генерального директора НХМУ з виставкової роботи та міжнародних зв´язків.
Нагадаємо, що «Тихий протест 70 -х» представить кращі живописні та графічні роботи (пейзажі, портрети, сюжетні композиції) понад двадцяти авторів, серед яких один з послідовних адептів «суворого» стилю Владислав Мамсиков, майстер ліричної картини Зоя Лєрман , одеський нонконформіст Олег Соколов, засновник «панічного реалізму» Петро Бєлєнок, метр натюрморту Валентин Реунов та інші.
Коментарі
Останні події
- 11.09.2025|19:25Тімоті Снайдер отримав Премію Стуса-2025
- 10.09.2025|19:24Юліан Тамаш: «Я давно змирився з тим, що руснаків не буде…»
- 08.09.2025|19:3211 вересня стане відомим імʼя лауреата Премії імені Василя Стуса 2025 року
- 08.09.2025|19:29Фестиваль TRANSLATORIUM оголосив повну програму подій у 2025 році
- 08.09.2025|19:16В Україні з’явилася нова культурна аґенція “Терени”
- 03.09.2025|11:59Український ПЕН оголошує конкурс на здобуття Премії Шевельова за 2025 р
- 03.09.2025|11:53У Луцьку — прем’єра вистави «Хованка» за п’єсою іспанського драматурга
- 03.09.2025|11:49Літагенція OVO офіційно представлятиме Україну на Світовому чемпіонаті з поетичного слему
- 02.09.2025|19:05«Пам’ять дисгармонійна» у «Приватній колекції»
- 27.08.2025|18:44Оголошено ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка-2025