Увазі всіх рейдерів України пропонується чотирьохповерхова будівля в самому центрі столиці.

Приміщення Національного центру театрального мистецтва ім. Леся Курбаса, в реконструкцію якого держава вклала 6 млн. грн. бюджетних коштів, може дістатися будь-кому за безцінь (його залишкова вартість складала 242 тис. грн.). Приналежність будинку біля самої Софіївської площі до комунальної або державної власності є невизначеною близько 10 років.

З моменту закінчення реконструкції будівлі за адресою вул. Володимирська, 23-В Центр Леся Курбаса неодноразово стикався із зазіханнями на своє приміщення. Особливо запам´ятався співробітникам театрального центру візит озброєних молодиків, які бажали «порешать вопросы с Курбасом». Але події останніх місяців вказують на те, що зараз триває системна, багатоходова підготовча робота до повної ліквідації цієї науково-культурної установи. Мета всіх процесів - це приміщення, що знаходиться в тісному оточенні будівель, приватизованих комерційними структурами.

Будинок, у якому знаходиться Центр Леся Курбаса




На сцені Центру 

Аварійна будівля була передана Центру Леся Курбаса в 1998 році. Упродовж наступних 6 років вона була повністю реконструйована та надбудована державним коштом. Сьогодні це чи не єдина в Україні будівля, яка має відповідно обладнані приміщення для підготовки експериментальних вистав, репетиційні кімнати для проведення майстер-класів, сценографічну лабораторію. Центр обладнаний сучасною світловою та звуковою апаратурою. Весь цей час Центр перебував в відбудованому приміщенні на умовах безкоштовного використання на основі рішення Київської міської ради. Передбачалося, що після завершення терміну безкоштовного використання, приміщення буде передано в управління Міністерства культури на баланс Центру Леся Курбаса. У 2012 році термін рішення цього питання вибіг, після чого Центр негайно отримав позов на виселення від «Київжитлоспецексплуатації». При цьому остання вимагала повернути приміщення в тому стані, в якому Центр його отримав (тобто, напівзруйнованому, без технічного паспорта, із сповзанням на дитячий садок внизу). Але навіть після тривалих суперечок щодо абсурдності таких вимог, незважаючи на офіційний запит Генерального прокурора України та відповідні рішення комісій Київради, питання про передачу приміщення Центру в державне управління не виноситься на розгляд сесії Київської міської ради вже півроку.

Ситуація з приміщенням стала центром «композиції» подій, кожна з яких сама по собі є прямою загрозою існуванню Центру. Поданий для редакції, в зв´язку з черговою реорганізацією Міністерства культури, яке є керівним органом Центру, Статут повернувся із суттєвими змінами. Звертає увагу тенденційність проробленої «редакторської» роботи. Так, зі Статуту було вилучено пункт, в якому зазначалося, що «майно Центру перебуває у державній власності та не підлягає приватизації, вилученню або передачі будь-яким органам». Інші правки та уточнення так само були спрямовані на спрощення процедури ліквідації Центру - зокрема, гра з назвою (Національний центр перетворився на Державну установу «Національний центр»). Інший напрямок редакторської роботи торкався наукової та театральної роботи Центру. З пункту, де йдеться про завдання Центру, вилучено згадку про театрально-експериментальні проекти як складову частину роботи. Справді ж, «державній установі», яка писатиме для міністерства реляції і постанови, не потрібні ані репетиційні приміщення, ані театральна зала - вистачить і кількох кімнатю

Ця тенденційність переконує, що ми маємо справу не зі звичайною бюрократичною недбалістю, а зі спланованою акцією. Найобурливішим було те, що на документі, одержаному Центром від Мінкультури, вже стояв підпис міністра та з десяток віз співробітників департаментів. При цьому було зазначено, що цей варіант Статуту затверджено за зборах колективу Центру. Це - фальсифікат, позаяк колективні збори затвердили цілком інший Статут, переданий у Міністерство.

Одночасно навколо Центру розвивається ще один сюжет, який не може не турбувати як колектив, так і тих, хто протягом багатьох років має наукові, творчі або просто дружні стосунки з Центром. 11 листопада 2012 року спливає термін контракту з директором Центру Курбаса, академіком Неллі Корнієнко - людиною, яка створила Центр Курбаса від ідеї до втілення і яка є безумовним науковим авторитетом. Ситуація стала конфліктною вже з початку року, коли директорові Центру абсолютно безпідставно було винесено догану - саме в рік ювілею Леся Курбаса, коли Центр провів колосальну роботу по виконанню відповідної Постанови ВР про цю річницю. На сьогоднішній день невідомо, чи буде цей контракт подовжено - адже жодного повідомлення щодо підписання нового контракту Центр не отримав. З різних джерел доходять відомості, що Міністерство розглядає претендентів на цю позицію. Процес є абсолютно непрозорим та закритим. Враховуючи ситуацію з приміщенням та Статутом, співробітники Центру певні,  що заміна директора є просто ще однією щаблиною до того, щоб в Україні стало одним науково-культурним закладом менше, а офісним центром більше.

Центр Леся Курбаса
 

Довідка

Національний Центр театрального мистецтва імені Леся Курбаса, створений постановою Кабінету Міністрів від 12 грудня 1994 року, розпочав роботу 1995 року. Має найвищу наукову атестаційну оцінку - категорію А, яка засвідчила, що Центр є провідною установою України і відповідає європейським науковим стандартам. Центр є унікальною інноваційною творчою територією, на якій відбувається діалог між театральною теорією та практикою. Фундаментальні наукові дослідження, монографії та наукові часописи, експериментальні вистави, тривалі творчі та наукові зв´язки з іноземними мистецькими інституціями, майстер-класи для молодих акторів та режисерів, драматургічні лабораторії, участь в міжнародних проектах, відео та кіноперегляди - це далеко не повний список того, що відбувається в стінах Центру Леся Курбаса. Тільки за останній рік Центр організував такі проекти, як «Польська. Культура. Україна: Лекції про театр обох країн», Майстер-класи польських митців для молодих українських хореографів, режисерів та драматургів, Дні Єжи Гротовського в Україні, Міжнародна конференція за участі науковців з Білорусії, Італії, Канади, Польщі, Росії, США та Франції «Лесь Курбас та світовий театральний контекст», Фестиваль молодої української режисури ім. Леся Курбаса, Мультимедійний проект «Лесь Курбас у Києві», Міжнародна літня школа театральних кураторів та багато інших.