Re: цензії

16.09.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Та, що літає без крил
15.09.2026|Вероніка Чекалюк, науковиця, кандидат наук із соціальних комунікацій
Самозбереження як мистецтво жити: ментальне здоров’я, спілкування і філософія довголіття Шигеакі Хінохари
12.09.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, PhD, психотерапевтка, письменниця
Коли казка знає про дитину більше, ніж вона вміє сказати словами
12.09.2026|Буквоїд
«Донька землі»: роман про кріпачку, чий біль перетворюється на пісню
09.09.2026|Тетяна Качак, м. Івано-Франківськ
Романи Дмитра Кешелі про вселенську і всеосяжну любов
07.09.2026|Анна-Віталія Палій
Ігор Павлюк: Між стражданнями і добром
04.09.2026|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на Тернопіллі
Дитяча душа дивиться на світ через казку
04.09.2026|Віктор Вербич
Волинський контекст української художньої літератури для дітей
04.09.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Йдімо до свого виднокола, мріймо!
01.09.2026|Василь Кузан
Вибір оптики
Головна\Події\Культура

Події

04.10.2011|08:29|Юлія Валова

Піар та українське культурне середовище

У класичному варіанті піар-технології працюють на впізнаваність торговельних марок, підняття рейтингу продукції, врешті — розширення ринків збуту й логічно, що ці технології майже уніфіковані для будь-якого виду діяльності, хіба що потребують деякої адаптації.

Кожна нова подія, творчий або маркетинговий  задум стимулюють інтерес до виробника продукту й безпосередньо концентрують увагу на самому продукті. Зрозуміло що процес «вирощування» нової торговельної марки або надання вже відомій нового поштовху доволі тривалий та потребує чималих зусиль і капіталовкладень, але дуже важливою є необхідність чіткого розуміння остаточної мети процесу та мотивація виживання продукту в ринкових умовах. Що ми зрештою хочемо бачити? На яку цільову аудиторію розраховуємо? Як довго існуватиме інформаційний шлейф? Оце вже є концепцією створення інформаційного поля навколо продукту піару, його легенда.

Подекуди, використовуючи основні інструменти піару та маючи більш-менш належний бюджет для маніпуляцій, ми забуваємо про основну ідею, що ми будемо робити з уже зрілим та популярним дітищем. Особливо це стосується культурного середовища, вдячного ґрунту,  який всмоктує та активно поширює майже кожну гарну ідею. Це особливе середовище, яке з радістю зустрічає народження нової зірки й щиро бере участь в її закріпленні на культурологічному небосхилі. Тут не йдеться про шалені бюджети, які можуть собі дозволити серйозні гравці комерційних ринків, навіть малий фінансовий поштовх та креативний підхід стають запорукою успіху й активні представники галузі охоче підтримують та сприяють поширенню продукту. Більшість навіть не мислять про власну комерційну користь, головним є бажання потрапити в сам процес, засвітитися для молодих та талановитих учасників, прикрасити та надати серйозного статусу події для метрів, потрапити в епіцентр подій, шалено «покрутитись» у тусовці та безболісно розпрощатися з готовим і популярним брендом. Чомусь більшість із гарних та талановитих культурологічних проектів швидко згасає та забувається самими представниками середовища, які ще вчора щиро та безкорисно брали участь в його створенні.

Комерційний світ дуже жорсткий та виважений, він бездушно та назавжди виштовхує з поля зору слабких та «негідних». Але порівняння якогось невдалого авто, що не пройшло якісного тест-драйву, та гучного й креативного фестивалю виглядає є надоречним...

За останній період розквіту творчого креативу в країні гучно спалахнуло та швидко згасло чимало творчих проектів.  Здається такі яскраві та потужні бренди, як журнал «Книжковий клуб+»,  журнал «НАШ», журнал «Книжник-review», фестиваль сучасного мистецтва «Гоголь-Фест», відкрита платформа для дискусій «Посиденьки в УНІАН»....  й, за підтримки Олесандра Попова - голови КМДА, до цього переліку може потрапити легендарна книгарня «Сяйво», історія якої, на мій погляд може сміливо посісти перше місце в топі найгучніших культурологічних подій 2011 року, шкода тільки, що цей чарівний бренд ще довго асоціюватиметься з технологією боротьби за виживання старожилів-книголюбів, котрі присвятили свідому та активну половину свого життя улюбленій справі.

Зрозуміло, що світ культурних подій яскравіше та продуктивніше будь-якого сектора маркетингу, але чи не є сенсом збереження вже створених, своєчасних, якісно позиціонованих  творчих надбань. Може, час від часу слід повертатись до гарних традицій? До речі, чому б не влаштувати щось на кшталт «Виставки згаслих зірок культурного середовища» або «Аукціону занедбаних брендів», де представники галузі могли б обговорити можливості реанімації, а то навіть і об´єднання старих та забутих проектів. Адже на подібний захід можна запросити меценатів та спонсорів, зацікавлених у продовженні та популяризації культурних продуктів. Хто знає, може таким чином вдасться перетворити звалище забутих кораблів на новітню потужну флотилію?!



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

19.09.2026|08:38
Грант House of Europe «Ранок» спрямує на дитячі книжки шрифтом Брайля
16.09.2026|19:20
У Нідерландах виходить двомовна поетична збірка Дмитра Лазуткіна "Будемо жити вічно"
15.09.2026|12:37
«Крилатий Лев» вручив нагороди
12.09.2026|15:01
Україна на Frankfurter Buchmesse 2026: 44 видавництва, спецпроєкти та візуальний стиль за мотивами Василя Кричевського
11.09.2026|19:50
Боріс Джонсон презентував український переклад своїх мемуарів на BookForum у Львові
11.09.2026|19:41
«Теплі казки Доброго лісу»: вийшла нова книга про добро
11.09.2026|09:28
Дебютний роман французького актора Жана Рено вийшов українською
09.09.2026|20:36
«Лікарня Святого Пантелеймона»: Артур Дронь анонсував вихід фінальної частини воєнної трилогії
09.09.2026|20:25
Андрій Содомора та Олена Стяжкіна – лауреати Премії імені Василя Стуса-2026
09.09.2026|08:54
9 вересня у Києві відбудеться церемонія вручення Премії імені Василя Стуса


Партнери