Re: цензії

06.10.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Коли поет торкається незвіданого…
06.10.2026|Ірина Фотуйма
Між словом і правдою - гріх
03.10.2026|Василь Кузан
Алхімія комп’ютерних слів
Кіт із мандариновими очима
02.10.2026|Ігор Зіньчук
Ключик до щастя
02.10.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, PhD, психотерапевтка, письменниця
«Морські пригоди»: історія про скарб, якого ніхто не шукав
29.09.2026|Тетяна Дігай, Тернопіль
Діти сьогочасної війни
24.09.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Чого навчає нова казка Юлії Перегуди?
23.09.2026|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя
Галузка сонетів та верліброві окрушини Оксани Тебешевської
Про мистецькі стилі, архітектурні і не дуже
Головна\Події\Культура

Події

04.10.2011|08:29|Юлія Валова

Піар та українське культурне середовище

У класичному варіанті піар-технології працюють на впізнаваність торговельних марок, підняття рейтингу продукції, врешті — розширення ринків збуту й логічно, що ці технології майже уніфіковані для будь-якого виду діяльності, хіба що потребують деякої адаптації.

Кожна нова подія, творчий або маркетинговий  задум стимулюють інтерес до виробника продукту й безпосередньо концентрують увагу на самому продукті. Зрозуміло що процес «вирощування» нової торговельної марки або надання вже відомій нового поштовху доволі тривалий та потребує чималих зусиль і капіталовкладень, але дуже важливою є необхідність чіткого розуміння остаточної мети процесу та мотивація виживання продукту в ринкових умовах. Що ми зрештою хочемо бачити? На яку цільову аудиторію розраховуємо? Як довго існуватиме інформаційний шлейф? Оце вже є концепцією створення інформаційного поля навколо продукту піару, його легенда.

Подекуди, використовуючи основні інструменти піару та маючи більш-менш належний бюджет для маніпуляцій, ми забуваємо про основну ідею, що ми будемо робити з уже зрілим та популярним дітищем. Особливо це стосується культурного середовища, вдячного ґрунту,  який всмоктує та активно поширює майже кожну гарну ідею. Це особливе середовище, яке з радістю зустрічає народження нової зірки й щиро бере участь в її закріпленні на культурологічному небосхилі. Тут не йдеться про шалені бюджети, які можуть собі дозволити серйозні гравці комерційних ринків, навіть малий фінансовий поштовх та креативний підхід стають запорукою успіху й активні представники галузі охоче підтримують та сприяють поширенню продукту. Більшість навіть не мислять про власну комерційну користь, головним є бажання потрапити в сам процес, засвітитися для молодих та талановитих учасників, прикрасити та надати серйозного статусу події для метрів, потрапити в епіцентр подій, шалено «покрутитись» у тусовці та безболісно розпрощатися з готовим і популярним брендом. Чомусь більшість із гарних та талановитих культурологічних проектів швидко згасає та забувається самими представниками середовища, які ще вчора щиро та безкорисно брали участь в його створенні.

Комерційний світ дуже жорсткий та виважений, він бездушно та назавжди виштовхує з поля зору слабких та «негідних». Але порівняння якогось невдалого авто, що не пройшло якісного тест-драйву, та гучного й креативного фестивалю виглядає є надоречним...

За останній період розквіту творчого креативу в країні гучно спалахнуло та швидко згасло чимало творчих проектів.  Здається такі яскраві та потужні бренди, як журнал «Книжковий клуб+»,  журнал «НАШ», журнал «Книжник-review», фестиваль сучасного мистецтва «Гоголь-Фест», відкрита платформа для дискусій «Посиденьки в УНІАН»....  й, за підтримки Олесандра Попова - голови КМДА, до цього переліку може потрапити легендарна книгарня «Сяйво», історія якої, на мій погляд може сміливо посісти перше місце в топі найгучніших культурологічних подій 2011 року, шкода тільки, що цей чарівний бренд ще довго асоціюватиметься з технологією боротьби за виживання старожилів-книголюбів, котрі присвятили свідому та активну половину свого життя улюбленій справі.

Зрозуміло, що світ культурних подій яскравіше та продуктивніше будь-якого сектора маркетингу, але чи не є сенсом збереження вже створених, своєчасних, якісно позиціонованих  творчих надбань. Може, час від часу слід повертатись до гарних традицій? До речі, чому б не влаштувати щось на кшталт «Виставки згаслих зірок культурного середовища» або «Аукціону занедбаних брендів», де представники галузі могли б обговорити можливості реанімації, а то навіть і об´єднання старих та забутих проектів. Адже на подібний захід можна запросити меценатів та спонсорів, зацікавлених у продовженні та популяризації культурних продуктів. Хто знає, може таким чином вдасться перетворити звалище забутих кораблів на новітню потужну флотилію?!



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

13.10.2026|17:08
Павло Коробчук презентує нову поетичну збірку «Сажа» на фестивалі «Земля Поетів»
13.10.2026|12:08
Дмитро Лазуткін анонсував вихід нової поетичної збірки у «Видавництві Старого Лева»
13.10.2026|11:59
Видавництво «Бородатий Тамарин» готує перевидання культових «Мексиканських хронік» Макса Кідрука
13.10.2026|11:47
Автором тексту Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності-2026 став Артур Дронь, а читатиме його Даша Астаф’єва
12.10.2026|06:12
Бембі. Література стала модою: від будинку Фелікса Зальтена до подіуму
08.10.2026|21:11
Оголошено довгі списки премії «Книга року ВВС-2026»: хто увійшов до переліку номінантів
08.10.2026|16:19
Від класики до сучасної прози та теми війни на 31-му книжковому фестивалі в Будапешті
08.10.2026|16:13
Літературний Нобель 2026 року дістався канадській письменниці
08.10.2026|10:35
16 жовтня у Львові стартує Міжнародний органний фестиваль
08.10.2026|08:00
Премія імені Богдана-Ігоря Антонича-2026: журі оголосило імена фіналістів


Партнери