На виставці представлені обухівські рушники, весільні та дівочі віночки, художня кераміка, лялька, плетиво із соломки та вербової лози.

У програмі:

 майстер-класи з лялькарства, плетіння соломки та лози.

На теренах сучасної Київщини художня образотворчість побутувала із сивої давнини. Прадавні культури яскраво засвідчують мистецькі традиції давньоукраїнського народного мистецтва, яке впродовж століть зберігало автентичні форму і зміст, збагачувалось новими стилями і мотивами.

Знаменною подією в культурному житті України на початку XX ст. було створення Київського кустарного товариства(1906–1917), засновниками якого стали М. Біляшівський, Д. Щербаківський, Б. Ханенко, В. Ханенко, О. Косач, Н. Давидова, Є. Щербаківська, К. Бутович, Ю. Чернявський та інші. То­вариство неабияк прислужилося справі піднесенню народного мистецтва українців до рівня визначних явищ національної культури. Продовжувачем справи Київського кустарного товариства став Київський осе­редок Національної спілки майстрів народного мистецтва України.

Теперішність утверджує спадкоємність тисячолітньої культурної спадщини, що яскраво засвідчено на мистецькій виставці «Відроджені символи: з глибин етнопам’яті», де у трьох виставкових залах НСМНМУ представлено творчі пошуки і здобутки талановитих представниць Київського осередку Спілки народних майстрів з Києва та Обухова – Раїси Павленко (плетіння та інкрустація соломкою), Зінаїди Лугової (плетіння з вербової лози), Надії Химиченко (вишивані рушники, традиційні дівочі та весільні віночки), Катерини Меркушової (художня кераміка) та Вікторії Дяченко (народна лялька й авторська іграшка),

Все це – у притаманних лише Обухівщині рушникових орнаментальних «кодах»; у віднайдених портретах весільних пар, обрамлених майстерно відтвореними різними техніками унікальними вінками; у сакральних формах і вібруючих трипільською знаковістю керамічних посудин, у вишуканих витворах із золотої соломки, у ніжному плетиві гнучкої лози; в розмаїтій розмірами, матеріалами-техніками і типажами ляльці. Перед нами постають майстрині-подвижниці різного віку, освіти, досвіду, життєвої долі, яких об’єднує нестримна жага творчості, тонке відчуття краси і гармонії, усвідомлення власної місії в зведенні мостів художньої спадкоємності між минулим і сьогоденням, важливості примноження народномистецької скарбниці країни.

У самобутньому переплетінні форм, кольорів та символів, складному мереживі орнаментальних елементів і композицій, до нас долинають із глибини віків креативні енергії наших пасіонарних попередників, які помножуються і трансформуються сучасними майстрами-деміургами, живлять духовні джерела цілої нації, забезпечуючи її нестримний поступ у майбуття.          

Інформація: Національна спілка майстрів народного мистецтва України