Re: цензії
- 31.10.2025|Володимир Краснодемський, журналіст, Лозанна, ШвейцаріяЯк змосковлювали ментальність українців
- 30.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськХудожній простір поезії Мирослава Аронця
- 27.10.2025|Ігор ЧорнийПекло в раю
- 20.10.2025|Оксана Акіменко. ПроКниги. Що почитати?Котел, в якому вариться зілля
- 19.10.2025|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на ТернопілліПобачити себе в люстерці часу
- 19.10.2025|Ігор ЧорнийКовбої, футболісти й терористи
- 19.10.2025|Марія КравчукТретій армійський корпус представляє казку Володимира Даниленка «Цур і Пек»
- 18.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ«Кожен наступний політ може стати останнім...»
- 16.10.2025|Наталія Поліщук, письменниця, членкиня НСПУФантастичне й реальне, а також метафора «кришталевого світу» в оповіданні Катерини Фріас «Un anillo misterioso» («Містичний перстень») зі збірки «За синіми і жовтими гардинами» (2025), Іспанія
- 16.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськПоети помирають уранці
Видавничі новинки
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Елізабет Ґілберт: 10 правил для щастя
Елізабет Ґілберт – американська письменниця, авторка бестселерів «Їсти, молитися, кохати», «Природа всіх речей» та інших. У своїх книгах вона вчить боротися за своє щастя попри все і бути відкритим до світу. Тож сьогодні пропонуємо вам 10 порад письменниці, які, на її думку, допоможуть кожному бути щасливим.
1. Будьте допитливими
Я не рекомендую бути безстрашними. Я зустрічала таких людей: вони були або психопатами, або трирічними дітьми. Я думаю, що ми дуже допитливі за своєю природою. Допитливість – дивовижна річ. Докладаючи крихітних зусиль, ми можемо досягти грандіозних результатів. Якщо щоранку ви будете ставити собі питання «Що ж я б хотів дізнатися сьогодні?», і день за днем наближатися до своєї мети хоча б на міліметр, ваше життя стане кращим.
2. Подружіться зі своїми страхами
Я багато чого боюся, але мені довелося навчитися дякувати своєму страхові: «Я розумію, ти захищаєш мене, ти мій охоронець». Ми не цінуємо те, що саме він зберігає нам життя. Ми все ще живі тому, що у певний момент наш страх говорить нам: «Не сідай у машину до цього хлопця», «Не ходи темними вулицями», «Не лізь у воду, ти не дуже хороший плавець». Ми заборгували нашому страхові за врятовані життя.
3. Перестаньте шукати визначеність
У світі є парадокси і невизначеність. І поки ми продовжуємо шукати правила, які триматимуть нас якомога далі від них, ми не будемо почувати себе впевнено.
4. Будьте терплячими до себе
Вам не потрібно стрибати вище голови і витрачати багато сил, щоб стати щасливими. Всі чекають якогось знака або дива. У цьому, звичайно, є щось драматичне і захопливе, але таке трапляється рідко. Ми всі шукаємо легких шляхів. Але я не написала свою книгу за один день. Перш, ніж це зробити, я багато чого пережила, було багато сліз. Щоб настала «біла смуга», вам доведеться виправити ті речі, які мають бути виправлені. А для цього потрібно запастися терпінням до себе, умінням пробачати себе та інших, адже зміни – важка справа.
5. Не чекайте гарантій
Багато з нас не наважуються щось починати лише тому, що не впевнені у кінцевому результаті. Але ж у цьому і є сенс. Якби ми знали, як закінчиться подорож, то ніколи б не почали її. «А якщо я відправлюся у мандри, але нічого не знайду в кінці?» – запитаєте ви. Запевняю, такого не буває. У кінці кожної подорожі, навіть якщо ви не отримаєте того, чого хотіли, ви дізнаєтеся більше про себе. Неможливо зовсім не мати розчарувань, але це – теж частина шляху.
6. «Відмовитися» і «здатися» – це різні речі
Відмовитися від чогось – значить визнати, що те, чим ви займалися, нецікаво, або важко, або нудно. Здатися – значить визнати, що «мої сили закінчуються, я більше не можу нічого зробити». Мені часто було соромно за те, що відбувалося зі мною в результаті моєї відмови від чого-небудь. І навпаки, усе найкраще в моєму житті траплялося у той момент, коли я здавалася. У ці хвилини я розуміла, що я не найсильніша людина у всесвіті, і просто пливла за течією.
7. Будьте творцями свого життя, а не спостерігачами
У книзі «Велика магія» я радила читачам знайти себе в якійсь творчості. Журналісти потім питали, чи не боюся я, що після цієї книги світ наповнять погані картини? Такої зарозумілості я не очікувала. У будь-якій сфері можна проявити талант. Навіть якщо ви не вмієте малювати, не бійтеся творити! Це набагато краще, ніж просто спостерігати осторонь, як минає життя. Знайдіть те, що вас надихає, що вам цікаво. Не бійтеся критики, творіть, ризикуйте, - і тоді життя почне приносити більше радості.
8. Знайдіть своє «плем´я»
Можливо, багато хто з нас потребують наставника. Але, можливо, група однолітків зі схожими зацікавленнями та проблемами значно краща за наставника? У такій групі ви мотивуєте один одного до розвитку. Якщо у вас ще немає «племені», може вам варто його створити і стати лідером свого клану? Якщо того, що вам потрібно, не існує, - зробіть це самі.
9. Ставте правильні запитання
Багато людей, прочитавши мою книгу, думають, що подорож змінить їхнє життя. Мені ставлять питання: «Як називається та піцерія в Неаполі?». Але ж у книзі мова не про піцу, а про питання, які ми самі собі ставимо. Запитайте: «Що я хочу зробити у своєму житті?», «Що б я хотіла найбільше або найменше?», «Що робить мене щасливою?», «Хто допомагає мені зрозуміти, що світ повен можливостей?». Ставте правильні питання - будьте вченими, які опираються на власний досвід.
10. Продовжуйте жити
Прикро, коли щось не вдається. Але найжахливіше, коли опускаються руки і ми говоримо: «Я більше ніколи нікому не розповім про свої мрії», «Я більше ніколи не любитиму», «Я більше ніколи не зроблю цього». І що ж тоді нам залишається робити до кінця життя? Чекати смерті й оплачувати рахунки, поки не настане останній день? Якщо у нашому житті можуть бути щасливі моменти, ми не повинні здаватися. Треба продовжувати жити. Немає нічого важливішого у житті, ніж просто бути допитливою і зацікавленою світом людиною.
Коментарі
Останні події
- 30.10.2025|12:41Юний феномен: 12-річний Ілля Отрошенко із Сум став наймолодшим автором трилогії в Україні
- 30.10.2025|12:32Фантастичні результати «єКниги»: 359 тисяч проданих книг та 200 тисяч молодих читачів за три квартали 2025 року
- 30.10.2025|12:18Новий кліп Павла Табакова «Вона не знає молитви» — вражаюча історія кохання, натхненна поезією Мар´яни Савки
- 30.10.2025|12:15«Енергія. Наука довкола нас»: Старий Лев запрошує юних читачів на наукові експерименти
- 29.10.2025|18:12В Ужгороді започаткували щорічні зустрічі із лауреатами міської премії імені Петра Скунця
- 27.10.2025|11:2010 причин відвідати фестиваль «Земля Поетів» у Львові
- 26.10.2025|08:07У Львові відбудеться презентація однієї з найпомітніших книг сучасної воєнної прози: «Гемінґвей нічого не знає» Артура Дроня
- 25.10.2025|11:58Як підготуватися до Радіодиктанту національної єдности - поради від філологині Інни Літвінової
- 25.10.2025|11:51У Львові вручили премію імені Богдана Ігоря Антонича 2025 року
- 21.10.2025|11:27У Луцьку презентували посібник із доступності для культурних подій
