А тут вони навіть дорожчі, особливо новинки. Видавництва можна зрозуміти. Мають заплатити від 4 до 12 тисяч тисяч гривень наперед за місце, не знаючи, якими будуть продажі. Деякі приїздили сюди заради престижу, але наступного року відмовлялися від участі, — каже поет і літературознавець 55-річний Віктор Неборак. — На кожному Форумі багато іноземних письменників, часто невідомих тут. За візити вони отримують гроші. Українським ніхто не платить.

На 23-му Формі видавців Віктор Неборак презентує дослідження "Іван Франко: вершини і низини". У книгарні її продають за 138 грн.

Львівський форум видавців тривав із 15 по 18 вересня. На подвір´ї Палацу Потоцьких, у Палаці мистецтв та інших будівлях історичного центру міста провели 1259 літературних акцій — презентацій книжок, зустрічей із письменниками, публічних читань.

— Поки що видавцям на ярмарок їхати вигідно. Але ціни на оренду торговельних площ щороку підвищують, а продажі книжок падають. Якщо так буде й далі, до Львова просто ніхто не поїде, — говорить директор київського видавництва "Темпора" 49-річна Юлія Олійник. — Книжка стає доступнішою. Її можна замовити у видавництва напряму через інтернет.

Гран-прі за "Найкращу книгу року" не отримав ніхто.

— Найбільший мінус Форуму — нав´язливе прагнення приділити особливу увагу львівській тематиці. Цим організатори заганяють себе у провінційні рамки. Цього року відзначили дві книжки про львівську каналізацію (комплект із двох книг із картами Павла Ґранкіна, Христини Харчук "Каналізація міста Львова від початку XV ст. до 1939 року" та "Водогін міста Львова від початку XV ст. до 1939 року". — ГПУ). Для місцевих важливо, аби прозвучав Львів. Хай навіть у вигляді каналізації, — продовжує Юлія Олійник.

— Кожен раз говорять про проблеми Форуму, але не вирішують їх. Захід відбувається в хорошому місці, але його треба підготувати — від вентиляції до туалетів. Незрозумілі критерії відбору найкращих книжок. Літературні події відбувалися далеко від самого ярмарку.

У Львівського форуму може з´явитися багато конкурентів. Він має перетворитися на майданчик для спілкування авторів, читачів, видавців, літераторів-початківців. Виграє та книжкова подія, що винайде найкращу форму для такого діалогу. Це може бути і київський "Книжковий Арсенал", "Запорізька книжкова толока" чи одеська "Зелена хвиля".

Цьогоріч захід безкоштовно відвідали багато пенсіонерів, учителів та бібліотекарів, каже президент громадської організації "Форум видавців" 58-річна Олександра Коваль:

— Україна ввійшла в незалежність великим голодом на книжки. На перших Форумах була потреба абсолютно в усьому. Російською мовою передруковували велетенські тиражі "попси", детективів, фантастики, історичних романів. Українського було мало. Попит мали заборонені раніше письменники та історія України. Тепер читачі вибагливі. Є запит на на конкретну вузьку тему в літературі.

Труднощі в організації фестивалю — не нові. Форум відбувається в замалому й незручному для цього приміщенні. Перенести захід нікуди. Держава на цю подію дає занадто мало коштів. Із бюджету міськради виділили 199 тисяч гривень. Облрада дала 99 тисяч, а Мінкульт — 150 тисяч гривень. Це 10–15 відсотків необхідної суми. Форум — єдиний літературний фестиваль в Україні, що має статус національного.

Ціну за оренду торгового місця доводиться піднімати, але ж видавництва теж підвищують вартість своєї продукції. Торік "Зелений пес" братів Капранових не приїжджав на Форум, бо не хотів платити за місце біля входу. Нині заплатили.

За 10 років Форум буде такий, яким його хочуть бачити публіка та учасники. Масові заходи — ніч поезії, богемно-буржуазна вечірка чи зустрічі з Жаданом залишаться такими ж великими. Інші події будуть менш масштабні, але їх буде більше.

996 учасників цьогорічного Форуму видавців приїхали з 28 країн. Серед них Томас Венцлова — один із засновників Литовської Гельсінської групи, французький письменник Фредерік Беґбедер, номінант на Нобелівську премію Ілля Камінський зі США.

Вхід коштував 30 грн.

Анна РОДІЧКІНА