Адам Джонсон. Син Начальника сиріт: роман / переклад з англ. Ганни Яновської. — Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2016.

Роман «Син начальника сиріт» з’явився після подорожі Адама Джонсона до Північної Кореї, а у 2013 році він здобув Пулітцерівську премію. У творі безліч реалій життя країні з тоталітарним режимом.

Головний герой Чон Дон – єдина дитина в таборі для сиріт, яка не чекає на всиновлення, оскільки його батько – начальник сирітського табору. З дитинства він, як і його однолітки, звик до важкої праці, голоду і всіх можливих позбавлень. В 14 років він стає солдатом, а в подальшому його відправляють шпигувати за іноземними кораблями і врешті він потрапляє до Америки.

Те, що постійно супроводжує сюжет книжки – реалії життя у Північній Кореї: культ Кім Чен Іра, майже таборові умови життя, відсутність людських прав і пропаганда.

Богдан Логвиненко. Saint Porno. Історія про кіно і тіло. — Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2016.

Будучи цікавим блогером, мандрівником і спостерігачем людей навколо себе Богдан Логвиненко зібрав широку аудиторію ще до того, як видав свою першу книжку.  «Saint Porno » – очікувана новинка, написана на провокативну тему – про порноіндустрію.

Це не художня вигадка: книжка виникла на основі розповіді порноакторки про своє життя та роботу. Це не сповідь, а спроба говорити про закриті в нашому суспільстві теми, у тексті йдеться не лише про сексуальність, але й про свободу. Загалом  «Saint Porno » виглядає як спроба відвертої розповіді про табуйовані теми.

Каталін Доріaн Флореску. Якоб вирішує любити: роман / переклад з німецької Юрка Прохаська. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2016.

Іще одна передарсенальна новинка висвітлює історичні події через долю конкретних людей. Родинна сага охоплює історію Європи від Тридцятирічної війни в Лотаринґії (XVIII століття) і до ХХ століття, післявоєнної Румунії.

Саме завдяки цьому роману Флореску став відомою постаттю у швейцарській літературі. Роман розповідає історію родини Обертинів, які прагнуть для себе кращого життя, вирушаючи з Лотаринґії у Банат. Великі історичні катастрофи і війни у цій книзі постають не апокаліптичною подією, а черговою бурею, яку родина вже бачила і яку знов мусить пережити.

Персонажі не стають на чиюсь сторону у війні, не прагнуть і не можуть битися за високі ідеали. Але після війни, диктатури, депортації треба починати все початку – відбудовувати свій дім, заводити свою родини. Любов, про яку йдеться у назві – це більше любов до самого життя, ніж якесь романтичне почуття.

Говард Філіпс Лавкрафт. Повне зібрання прозових творів у трьох томах. Т. 1. / переклад з англ. Катерини Дудки, Остапа Українця. — К.: Видавництво Жупанського, 2016. — («Майстри світової прози»).

Видавництво Жупанського підготувала перший том із запланованого повного тритомного зібрання творів американського автора жахів Говарда Лавкрафта. Ви могли ніколи не чути про Лавкрафта, не читати його творів, але ви точно чули по Ктулху, який став значним елементом нашої повсякденної культури.

Говард Філіпс Лавкрафт – засновник міфу про фантастичну істоту-божество Ктулху, автор оригінальних міфологічних систем і майстер роману жахів. В роботах Лавкрафта панує зловіща атмосфера, оскільки його божественний пантеон байдужий до людей і може коїти речі, які крізь людську призму виглядають цілковитим злом.

Дженні Ерпенбек. Прокляття дому: роман / переклад з німецької Христини Назаркевич. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2016.

На українському книжковому ринку продовжують з’являтись новинки, які на прикладі особистої історії розповідають про історію загалом. На цей раз – про німецьку історію ХХ століття.

Дженні Ерпенбек у романі «Прокляття дому» розповідає історії п’яти поколінь різних родин, через історії яких читач дізнається про життя в Німеччині часів Першої світової, НДР.

Центральний елемент і образ роману – літній будинок над Бранденбурзьким озером (своєрідна метафора країни), в якому переплітаються долі різних людей, в якого постійно змінюється власник, але який не припиняє залишатись домом для всіх, хто там є.

Філіп К. Дік Затьмарення / переклад з англ. Гєника Бєлякова. — К.: Komubook, 2016.

Видавництво «Komubook » поставило собі за мету зробити переклади культових творів, яких бракує на українському книжковому ринку. Серед цих творів три – на «наркотичну тематику»: «Затьмарення» Філіпа Діка, «Страх і відраза в Лас-Вегасі» Томпсона та «Наркота» Берроуза.

Філіп Дік є одним із попередників літератури кіберпанку, проте в «Затьмаренні» мало що вказує на таку жанрову орієнтацію автора. Це книжка з наркотичною атмосферою, психоделічними візіями, наркоматським побутовим брудом. Вона дезорієнтує читача і дає буквально відчути наркотичне затьмарення на собі.

Персонаж роману – поліцейський під прикриттям, який підсідає на наркотики і отримує роздвоєння особистості, в результаті якого починає стежити за самим собою. Проте це не лише книжка про наркотичну субкультуру з детективним сюжетом, це також філософський пошук свого «Я» і спроба зрозуміти свої власні особливості й таємниці.

Постріл на сходах. Антоголоія детективної прози 20-30-х років.— К.: Темпора, 2016. Беладонна. Антологія любовного роману 20-х років. — К.: Темпора, 2016.

Літературознавиця Ярина Цимбал, яка минулого року прочитала у Closer цикл лекції про український авангард, уклала дві тематичні антології романів 20-х років. Перша книжка – «Постріл на сходах» – антологія популярних детективних романів, творів про переслідування, кримінальні сюжети, розслідування і все, що прямо чи опосередковано стосується цього жанру.

У передмові «Народження українського Холмса» Цимбал чесно попереджає, що далеко не в усіх творах антології буде дотримано чистоти жанру. Інакше кажучи, якщо ви затята прихильниця чи прихильник детективів, і ваш стандарт – не нижче Агати Кристі, то є великі сумніви, чи потішить вас ця книжка.

 Друга книжка – «Беладонна» – антологія любовного роману, творів про тілесність і стосунки. Це зібрання романів, які в 20-ті називались еротичною чи порнографічною літературою, хоча в нашому сучасному розумінні ці романи, звісно, далекі від порнографії.

Очевидно, обидві антологію включають не лише ті твори, які є для нас канонічними детективами чи любовними романами. Вони відображають весь спектр творів, які містять елементи цих жанрів і є певним етапам на шляху становлення детективу та любовного роману в українській літературі.

Остін Джейн, Ґрем-Сміт Сет. Гордість і упередження і зомбі / переклад з англійської Роксоляна Свято, Ярослава Стріха. – К.: Основи, 2016. 

Якщо класичному вікторіанському роману не вистачає динаміки, можна змінити деякі сцени, додавши туди зомбі. В результаті маємо ті ж любовні історії, планування заміжжя для юних дівчат з родини Беннетів, тільки протягом тривалих прогулянок чи візитів до Лондона на дорозі в героїв з’являються зомбі, а володіння бойовими мистецтвами (поруч зі статками родини) стає важливою характеристикою при виборі дружини.

У новому прочитанні роману від Ґрем-Сміт Сета Англію охоплює загадкова моровиця, внаслідок якої країною блукають зграї зомбі, а дівчата Беннет заприсяглись допомагати із винищенням нечисті допоки зомбі не здолають їх (або не вийдуть заміж).

Окрім динаміки версія класичної історії від Ґрем-Сміт Сета додає книзі нових прочитань, під новим кутом висвітлює феміністичну чи соціальну проблематику роману, дає нове життя добре відомій історії.

Олександр Бойченко. 50 відсотків рації. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2016. 

У цій книзі зібрано 50 вибраних публіцистичних текстів Олександра Бойченка, які демонструють неочевидність і амбівалентність усіх життєвих подій. Поведінка, яка здається шаблонною і очевидною може мати цілком несподівану передісторію.

Тож життєві суперечності та можливість «іншої правди» – ось по що коротенькі тексти Бойченка «50 відсотків рації». Це гумористична книжка про Україну і ті надзвичайні події, які відбуваються тут, про людей, і реальних, і вигаданих, яких нам хочеться сарактеризувати як поганих чи хороших, чужих чи своїх, проте їх неможливо просто поділити на два табори і дати їм однозначні характеристики.

Бойченко не боїться провокувати дискусію на актуальні питання, висуваючи протилежну точку зору, ніж про неї у нас прийнято говорити: про свою історію, про політичні події і про все, що відбувається чи відбувалось у нашій країні.

Тетяна Петренко