Re: цензії
- 20.11.2024|Михайло ЖайворонСлова, яких вимагав світ
- 19.11.2024|Тетяна Дігай, ТернопільПоети завжди матимуть багато роботи
- 19.11.2024|Олександра Малаш, кандидатка філологічних наук, письменниця, перекладачка, книжкова оглядачкаЧасом те, що неправильно — найкращий вибір
- 18.11.2024|Віктор ВербичПодзвін у сьогодення: художній екскурс у чотирнадцяте століття
- 17.11.2024|Василь Пазинич, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиДіалоги про історію України, написану в драматичних поемах, к нотатках на полях
- 14.11.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоРозворушімо вулик
- 11.11.2024|Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти«Але ми є! І Україні бути!»
- 11.11.2024|Ігор Фарина, член НСПУПобачило серце сучасніть через минуле
- 10.11.2024|Віктор ВербичСвіт, зітканий з непроминального світла
- 10.11.2024|Євгенія ЮрченкоІ дивитися в приціл сльози планета
Видавничі новинки
- Корупція та реформи. Уроки економічної історії АмерикиКниги | Буквоїд
- У "НІКА-Центр" виходять книги Ісама Расіма "Африканський танець" та Карама Сабера "Святиня"Проза | Буквоїд
- Ігор Павлюк. "Бут. Історія України у драматичних поемах"Поезія | Буквоїд
- У Чернівцях видали новий роман Галини ПетросанякПроза | Буквоїд
- Станіслав Ігнацій Віткевич. «Ненаситність»Проза | Буквоїд
- Чеслав Маркевич. «Тропи»Поезія | Буквоїд
- Легенда про ВільнихКниги | Буквоїд
- Нотатник Вероніки Чекалюк. «Смачна комунікація: гостинність – це творчість»Книги | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Небо, ромашки і ти»Поезія | Буквоїд
- Володимир Жупанюк. «З подорожнього етюдника»Книги | Буквоїд
Літературний дайджест
Степан Процюк. Тут і зараз
Блог Степана Процюка для "Вікон".
1
… може бути й так, що нова Україна постане, як фенікс із попелу чи жар-птиця в руках – не ілюзіоніста, не сектанта! – великого білого Мага. Поволі буде оживати після летаргійного сну наша Діва у срібних сандаліях, священна земля, відроджена до життя інфанта, праправнучка рівноапостольного київського князя… усі, хто дочекається цього, будуть цілувати синьо-жовте знамено й тризуб, будуть радіти в урочистому танці національного єднання… на небесах возсіяє нова зоря, за пришестя якої було віддано безліч життів… нова зоря стане благовістом, що символізує народження могутньої держави… як би я і ми, ви і вони хотіли дочекатися цього дня, омиваючи свої очі слізьми в його незрадливому і вічному Світлі…
Ідеалістичний пафос розчулює і приневолює, досипаючи солі до ран. Такі картинки майбутнього раю, майже біблійні образи приходу національного Ельдорадо будять в душі казку перших дитячих літ. У тій казці впевнено царюють ідеальні образи, ідеальні ситуації, ідеальна реальність…
Можливо, у такому інфантильному замилуванні казкою наших перших дитячих літ гніздяться витоки наших невдач, української мрійливої сентиментальності. Напевно, такі перші ідеальні образи, критично не переосмислені нашою психікою, що прагне яскравих картинок, гламуру, очищеного від поту й крові, довжелезних серіалів, настійно повертають нас:
– то в ідеальне історичне минуле –за Шевченком, було колись, запорожці вміли панувати, де був ідеальний устрій лицарської держави, панували, здобували і славу, і волю;
– то в ідеальне українське майбутнє,
2
Наша психіка загублена у мріях під подушкою,
у лакейських танцях та придуркуватих пісеньках на московських сценах;
у букетах квітів, простягнених 17 вересня 1939 року радянським карателям;
у непротивленні Голодомору й покірним колонам, що майже у ногу йшли чорною стежкою до власного пекла;
у чорній жабі заздрощів, що більше ненавиділа ледь удатливішого сусіда, аніж ворога;
у зрадах, у блюзнірстві супроти своєї мови і своєї крові;
у відмові від своєї мови, тобто намаганні руйнувати застиглий у слові шифр Деміурга;
у приземлених салоїдських хитрощах;
у махновському самодурстві, яке, попри безплідну сміливість, не визнає ієрархічності, не має елементарної пошани до мудрості;
у куркульському індивідуалізмі, невмінні ледь нахилити голову на знак поваги до таланту земляка і - натомість- вмінні звинно і вправно розбивати лобом імперські підлоги;
у неосвіченості і плебействі багатьох синів і дочок народу;
у переплутуванні вітальних сил нації, у збої матриць, у живучості там, де треба гідно померти, у вимиранні там, де варто боротися за людську гідність;
у якійсь химерній рані нашої ментальності з її приземленою алогічністю та дон-кіхотською логікою.
……
Нам, громадянам України, не варто натужно і тужливо вдивлятися в минуле або майбутнє. Нам треба жити тут і зараз.
Коментарі
Останні події
- 21.11.2024|18:39Олександр Гаврош: "Фортель і Мімі" – це книжка про любов у різних проявах
- 19.11.2024|10:42Стартував прийом заявок на щорічну премію «Своя Полиця»
- 19.11.2024|10:38Поезія і проза у творчості Теодозії Зарівної та Людмили Таран
- 11.11.2024|19:2715 листопада у Києві проведуть акцію «Порожні стільці»
- 11.11.2024|19:20Понад 50 подій, 5 сцен, більше 100 учасників з України, Польщі, Литви та Хорватії: яким був перший Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
- 11.11.2024|11:21“Основи” вперше видають в оригіналі “Катерину” Шевченка з акварелями Миколи Толмачева
- 09.11.2024|16:29«Про секс та інші запитання, які цікавлять підлітків» — книжка для сміливих розмов від авторки блогу «У Трусах» Анастасії Забели
- 09.11.2024|16:23Відкриття 76-ої "Книгарні "Є": перша книгарня мережі в Олександрії
- 09.11.2024|11:29У Києві видали збірку гумору і сатири «СМІХПАЙОК»
- 08.11.2024|14:23Оголосили довгий список номінантів на здобуття Премії імені Юрія Шевельова 2024 року