Re: цензії

20.11.2024|Михайло Жайворон
Слова, яких вимагав світ
19.11.2024|Тетяна Дігай, Тернопіль
Поети завжди матимуть багато роботи
19.11.2024|Олександра Малаш, кандидатка філологічних наук, письменниця, перекладачка, книжкова оглядачка
Часом те, що неправильно — найкращий вибір
18.11.2024|Віктор Вербич
Подзвін у сьогодення: художній екскурс у чотирнадцяте століття
17.11.2024|Василь Пазинич, фізик-математик, член НСПУ, м. Суми
Діалоги про історію України, написану в драматичних поемах, к нотатках на полях
Розворушімо вулик
11.11.2024|Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
«Але ми є! І Україні бути!»
11.11.2024|Ігор Фарина, член НСПУ
Побачило серце сучасніть через минуле
10.11.2024|Віктор Вербич
Світ, зітканий з непроминального світла
10.11.2024|Євгенія Юрченко
І дивитися в приціл сльози планета

Літературний дайджест

21.10.2013|22:22|ЖЖ Акуніна

Борис Акунин. Смешные языки

У языков, очень похожих на русский, мало шансов показаться нам красивыми.

Они слишком смешные для нашего уха – из-за обманчивой схожести смыслов. Все эти urodi-красавицы, čerstvé potraviny (свежие продукты), кiты-коты и кiшки-кошки ужасно нас веселят.
     Полякам, украинцам, чехам или болгарам русские слова наверняка тоже кажутся комичными. А, собственно, почему друг над другом не посмеяться? Что в этом плохого?
     Мне рассказывали (могли, впрочем, и пошутить), что сборник Пастернака «Сестра моя жизнь» в болгарском переводе называется «Брат ми живот».
     Помню,как в Чехии меня забавляли надписи и рекламы. Однажды, заинтригованный, свернул в пражский переулок,  куда звала вывеска «Umělé rostliny». Оказалось, никакого умелого растления, а «Искусственные растения», тьфу на них.
     Грешен, люблю почитать вслух украинский перевод моих собственных книжек. «Невже буваЄ така сяюча, снiжно-молочна шкiра?» – думает юний пан Фандорин про соблазнительную кожу роковой жiнки Бежецкой. Хорошо!
     Украинскому языку, конечно, приходится труднее всего, потому что очень сильно похож на наш и к тому же у человека моего поколения неистребимо ассоциируется с «суржиком» партийно-правительственных малороссов, которых в советской высшей элите было, как теперь питерских.
     Но когда я слушаю, как поет Святослав Вакарчук, я думаю: до чего же красивый язык.
     Вообще-то всё это я написал, чтобы вы послушали одну из недавних песен "Океана Эльзы". Я даже не знаю, про что там поется – мне хватило словосочетания «Моя субтильна незалежність». Вот-вот, именно. В точку и совсем не смешно.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

21.11.2024|18:39
Олександр Гаврош: "Фортель і Мімі" – це книжка про любов у різних проявах
19.11.2024|10:42
Стартував прийом заявок на щорічну премію «Своя Полиця»
19.11.2024|10:38
Поезія і проза у творчості Теодозії Зарівної та Людмили Таран
11.11.2024|19:27
15 листопада у Києві проведуть акцію «Порожні стільці»
11.11.2024|19:20
Понад 50 подій, 5 сцен, більше 100 учасників з України, Польщі, Литви та Хорватії: яким був перший Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
11.11.2024|11:21
“Основи” вперше видають в оригіналі “Катерину” Шевченка з акварелями Миколи Толмачева
09.11.2024|16:29
«Про секс та інші запитання, які цікавлять підлітків» — книжка для сміливих розмов від авторки блогу «У Трусах» Анастасії Забели
09.11.2024|16:23
Відкриття 76-ої "Книгарні "Є": перша книгарня мережі в Олександрії
09.11.2024|11:29
У Києві видали збірку гумору і сатири «СМІХПАЙОК»
08.11.2024|14:23
Оголосили довгий список номінантів на здобуття Премії імені Юрія Шевельова 2024 року


Партнери