Re: цензії

20.01.2026|Ігор Чорний
Чисті і нечисті
18.01.2026|Ігор Зіньчук
Перевірка на людяність
16.01.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Зола натщесерце
16.01.2026|В´ячеслав Прилюк, кандидат економічних наук, доцент
Фудкомунікація - м’яка сила впливу
12.01.2026|Віктор Вербич
«Ніщо не знищить нас повік», або Візія Олеся Лупія
Витоки і сенси «Франкенштейна»
11.01.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Доброволець смерті
08.01.2026|Оксана Дяків, письменниця
Поетичне дерево Олександра Козинця: збірка «Усі вже знають»
30.12.2025|Ганна Кревська, письменниця
Полотна нашого роду
22.12.2025|Віктор Вербич
«Квітка печалі» зі «смайликом сонця» і «любові золотими ключами»

Літературний дайджест

Сергій Руденко. П’ять книжок тижня

Книжки Кокотюхи, Коельйо, Ю Несбьо, Бренсона та Згурця

Андрій Кокотюха. «Червоний» 

Цей роман про командира УПА Червоного, який воював на Волині до 1947 року, а потім потрапив до воркутинського табору. Власне, є три оповідачі історії Червоного. Це - Михайло Середа, який працював дільничим інспектором на Волині у повоєнні роки. Лев Доброхотов, колишній співробітник НКВД, який боровся із УПА. Та Віктор Гуров, який сидів у таборі із упівцями, у тому числі - і з Червоним.

Розповіді цих трьох і складають картину того, що відбувалося із вояками УПА у повоєнні часи. 

Я не хочу зараз порівнювати «Червоного» Кокотюхи і «Залишенця» Шкляра. Думаю, що цього не потрібно робити і літературним критикам. Бо Кокотюха є Кокотюхою, а Шкляр - Шклярем. Можу сказати, що роман Андрія мені сподобався. Мені здається, що саме із «Червоним» письменник Кокотюха (не люблю цього словосполучення, але так і є) відкрився зовсім по-новому. 25 років знаю Кокотюху, але ніколи б не подумав, що він візьметься за історичну прозу. Почитайте! Не пошкодуєте!

До речі, у 2011 році «Червоний» увійшов до п´ятірки найкращих книжок за версією BBC

Андрій Кокотюха. Червоний. Харків. Клуб Сімейного Дозвілля, 2012. - 320 с.

Пауло Коельйо. «Рукопис, знайдений у Аккрі»

За зізнанням Пауло Коельйо, цю книжку він написав на основі рукопису, який потрапив до його рук рукопис книги, знайдений британським археологом у 1974 році. У 2011 році ці нотатки потрапили до Коельйо. Принаймні, так говорить сам автор «Рукопису, знайденого у Аккрі». Ці записи - проповідь грека Копти у 1099 році. У Єрусалимі очікують вторгнення хрестоносців. Жителі міста розуміють: вони приречені. Утім, мудра проповідь Копти змушує по-іншому подивитись на ситуацію, яка склалася. Та й загалом - на своє життя. «Поразка призначається для відважних. Лише їм даровано честь втрачати і радість здобувати», - мовить вустами Копти Коельйо.

Цю книжку, думаю, можна запросто розібрати на цитати. І кожна з них буде доречною до тієї чи іншої ситуації. Ну, наприклад:

«Самотність - не відсутність Любові, а її доповнення»;

«Не чіпляйся за свої цінності й не звертай уваги на свої забобони. Слухай поради тих, хто тебе любить»;

«Світ є таким, яким ми його собі уявляємо».

Пауло Коельйо. Рукопис, знайдений у Аккрі. Харків: Клуб Сімейного Дозвілля, 2012. - 240 с.

Ю Несбё. «Охотники за головами»

Кожен із у житті хоча б раз у житті спілкувався із хендхантерами - «ловцями голів». Не знаю, як кому, але ці люди, які працюють у HR-відділах чи управліннях особисто у мене викликали роздратування. Через демонстровану зверхність до кандидатів, котрі претендують на ту чи іншу посаду. Ось таким є і герой роману відомого норвезького письменника Ю Несбьо - Роджер Браун. Самовпевнений, зверхній до інших, він був царем і Богом. До того часу, поки не зустрів Класа Граафа, крутішого за нього, який кандидує на одну із топ-посад. Ось тут все і починається. Гра нервів, купа крові, погоні, вбивства. Словом, все те, що має буває у справжньому детективі. Гарний сюжет і прекрасний текст.

До речі, у 2012 році на екрани вийшов фільм, знятий за «Мисливцями за головами». Зняли його німці та новержці, котрі екранізували «Дівчину із татуюванням Дракона» Стіга Ларссона. Можу сказати, що роман Ю Несбьо ліг на кінострічку ледь не слово в слово. Така педантичність у екранізації текстів зустрічається не так часто.

Ю Несбё. Охотники за головами. М. Иностранка, 2012. - 320 с. 

Ричард Брэнсон. «К черту все! Берись и делай»

 

Книжка Річарда Бренсона «К черту все! Берись и делай» витримала не одне перевидання. Поради одного із найвідоміших багатіїв, засновника компанії Virgin, були продані мільйонними тиражами. У такий спосіб Бренсон ще раз довів: він успішний у всьому: не лише у бізнесі (він володіє 200 компаніями), а й у написанні, а головне у просуванні власних книжок. Розширена версія «К черту все!...», як зрештою, і попередні версії книги, позбавлена моралізаторства і повчання.

Бренсон, як прекрасний оповідач, розповідає про ті принципи, які він сам сповідує. Найголовніше з них - займайся у житті тим, що тобі найбільше до вподоби. Якщо справа, у яку ти вкладаєш свої зусилля, тобі до душі, каже Бренсон, то рано чи пізно це дасть результати. У тому числі - і фінансові. На цьому побудований увесь бізнес і життя автора, який володіє авіакомпанією, контролює у Британії залізничні перевезення, тримає мобільного оператора у Штатах etc.

Десять принципів, яких він дотримується у своєму житті, Бренсон сформулював так:

1.     Бери і роби

2.     Думай «так» і не думай «ні»

3.     Кидай собі виклик

4.     Став перед собою мету

5.     Живи весело (послухайте мультимільйонера!)))) - С.Р.)

6.     Прагни змінити світ

7.     Твердо стій на ногах

8.     Будь вірний людям

9.     Живи повним життям

10.   Не ризикнеш - до здобудеш

Ричард Брэнсон. К черту всё! Берись и делай. М.: Альпина Бизнес Букс, 2010. - 282 с.

 

Сергей Згурец. «Оружие Украины. Щит державы»

 

Сергій Згурець - один із найкращих військових експертів в Україні. Засновник інформаційного агентства Defence Express знає про вітчизняну зброю все. Або майже все. А найголовніше - він лише володіє знаннями, але й ділиться ними із іншими. 

 

«Щит держави» - це четверте ілюстроване видання про зброю України. Дотепер з´явилися книги про танки, авіацію та важке озброєння. «Щит держави» розповідає про озброєння та військову техніку для захисту і оборони повітряного простору. 

 

Більше сотні ілюстрованих сторінок (респект художнику Марку Канарському) - не лише для гурманів військової техніки, а й для тих, хто скептично ставиться до української армії. Цей скептицизм минає, коли про зброю розповідає Сергій Згурець - скрупульозно і компетентно.

Сергей Згурец. Оружие Украины. Щит державы. К.: Defence Express, 2012. - 108 с.

 
Сергій Руденко



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

20.01.2026|11:32
Пішов із життя Владислав Кириченко — людина, що творила «Наш Формат» та інтелектуальну Україну
20.01.2026|10:30
Шкільних бібліотекарів запрошують до участі в новій номінації освітньої премії
20.01.2026|10:23
Виставу за «Озерним вітром» Юрка Покальчука вперше поставлять на великій сцені
20.01.2026|10:18
У Луцьку запрошують на літературний гастровечір про фантастичну українську кухню
20.01.2026|09:54
Оголошено конкурс на здобуття літературної премії імені Ірини Вільде 2026 рок у
20.01.2026|09:48
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Минувшина»
19.01.2026|15:42
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Дитяче свято»
14.01.2026|16:37
Культура як свідчення. Особисті історії як мова, яку розуміє світ
12.01.2026|10:20
«Маріупольська драма» потрапили до другого туру Національної премії імені Т. Шевченка за 2026 рік
07.01.2026|10:32
Поет і його спадок: розмова про Юрія Тарнавського у Києві


Партнери