
Re: цензії
- 27.06.2025|Ірина Фотуйма"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
- 26.06.2025|Михайло ЖайворонЖитомирський текст Петра Білоуса
- 25.06.2025|Віктор ВербичПро що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
- 25.06.2025|Ігор ЗіньчукБажання вижити
- 22.06.2025|Володимир ДаниленкоКазка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
- 17.06.2025|Ігор ЧорнийОбгорнена сумом смертельним душа моя
- 13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя СтефаникаЗвичайний читач, який став незвичайним поетом
- 12.06.2025|Ігор Зіньчук«Європейський міст» для України
- 07.06.2025|Ігор ЧорнийСни під час пандемії
- 03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськКаміння не мовчить: контур герменевтики
Видавничі новинки
- Джон Ґвінн. "Голод Богів"Книги | Буквоїд
- Олеся Лужецька. "У тебе є ти!"Проза | Буквоїд
- Крістофер Паоліні. "Сон у морі зірок"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Електра"Книги | Буквоїд
- Павло Шикін. "Пітон та інші хлопці"Книги | Буквоїд
- Книга Анни Грувер «Вільний у полоні» — жива розмова з Ігорем Козловським, яка триває попри смертьКниги | Буквоїд
- Тесла покохав ЧорногоруКниги | Буквоїд
- Тетяна Висоцька. «Увага, ти в ефірі!»Книги | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Насіння кмину»Книги | Буквоїд
- Тетяна Трощинська. «Любов не минає. Щоденник мами, що втратила сина»Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
П’ять книжок українських авторів, які могли б стати фільмами
Народ хоче своїх «трансформерів», «піратів» і «титаніків»! Аби не вдарити обличчям у багнюку, як це зробив Нікіта Міхалков зі своїми двома частинами провальних «Cтомлених сонцем», і щоб вийшло цікаво, ґрунтовно, оригінально та незабутньо, в ідеалі треба брати за основу літературний твір
Як засвідчує практика, текстова канва - півсправи у ґрунтовності. Жанр - інша частина справи: попит є на мелодраматичний, історичний, фантастичний, пригодницький та еротичний жанри. Виходячи із цих засад і враховуючи народні побажання, актуальність тем та кінематографічність сюжетів, ми склали п´ятірку книжок, що просяться на кіноекран.
Назва книжки: «Залишенець. Чорний ворон»
Автор: Василь Шкляр
Жанр: історичний екшн
Аналоги в кіно: «Хоробре серце» Мела Гібсона, «Посланець. Жанна д´Арк» Люка Бессона
Причини для екранізації: Український бестселер є ідеальним для можливої екранізації, яка з рекламної точки зору вже забезпечена резонансом і популярністю книжки. До того ж, «Чорний ворон» має досить кінематографічну форму, із зрозумілим сюжетом і його розвитком, жанровими злетами екшену, болісною драмою, напруженим трилером і еротичними моментами. Патріотичний дух книжки, відкриття білих плям історії та актуальність - остаточні причини.
Бачення автора:
«Це має бути героїчна драма в широкому форматі обсягом щонайменше 150 хвилин. І знімати такий фільм треба, звичайно ж, у Холодному Яру. Тут хочу сказати, що Холодний Яр є і в Америці, неподалік від Бафало. На початку п´ятдесятих років минулого століття наші емігранти викупили 150 акрів землі (це десь 80 гектарів) у гористій залісненій місцевості і назвали це місце Холодний Яр. Я там нещодавно побував, тепер там табір Спілки української молоді. Американець міг би обрати натуру і там, але тільки наш Холодний Яр несе в собі виняткову енергетику і магнетизм.
Якщо говорити про деякі дражливі моменти історії чи формулювання тієї епохи, то у фільмі вони можуть притлумитися, бо кіно - це не книжка. Але головне залишиться: ось я, ось ворог-загарбник - і я веду з ним війну. Це буде фільм про свободу. Чи повинні у ньому бути натуралістичні сцени, як у романі? Звичайно. Шаблю тут батогом не заміниш».
Назва книжки: «Століття Якова»
Автор: Володимир Лис
Жанр: епічна історична драма
Аналоги в кіно: «Віднесені вітром» Віктора Флемінга, «Війна і мир» Сєргєя Бондарчука
Причини для екранізації: Важко знайти в сучасній українській літературі більш кінематографічного твору, фактично готового сценарію, із чітким і багатим сюжетом і постійними поверненнями в минуле. Глибина, проробка образів вражає, як і розмах історії людини, що пройшла три війни і зберегла гарну пам´ять, совість і розум.
Бачення автора:
«У«Столітті Якова» є багато роздумів головного героя, його спогадів, відчуттів, які зумів би передати, на мій погляд, Олег Бійма. Мені подобається його сучасне режисерське мислення. А от серед українських операторів чи не найбільш талановитим є мій земляк Сергій Михальчук, в якого дуже добре виходять крупні плани, співучасником дійства виступає пейзаж.
На першій презентації книжки кілька виступаючих, не змовляючись, називали ім´я того, хто на, їхню думку найкраще міг би бути Яковом на екрані - це Богдан Ступка. Звісно, Яковом старим. Зосю, мені здається, добре могла б зіграти Лілія Ребрик. А от Улянку у старості під час отієї короткої зустрічі з Яковом - Наталія Сумська... Мені здається, у фільмі мав би зберегтися значною мірою так званий рваний ритм, який є у романі. Тобто, поєднання теперішнього із спогадами. Повинна також зберегтися наскрізна сюжетна лінія Яків-Уляна-Тиміш-Зося... Хоча найліпшим, на мій погляд, було б втілення «Століття Якова» на телеекрані у телефільмі на десять чи й п´ятнадцять серій».
Назва книжки: «Хронос»
Автор: Тарас Антипович
Жанр: футуристична психологічна драма
Аналоги в кіно: «Той, що біжить по лезу» Рідлі Скотта, «Дивні дні» Кетрін Бігелоу
Причини для екранізації: Дотично до оригінальної ідеї, за якою було винайдено спосіб витягати з людини її біологічний час і влити вже комусь іншому, автор спромігся придумати оригінальні терміни-неологізми, що викликає як аналогію порівняння з «1984» Орвела чи «Тигр, тигр» Бестера. Нехай гарна стилістична подача не має можливості бути відображеною на кіноекрані, але сюжет однозначно вартує екранізації.
Бачення автора:
«Звісно, то мало би бути високобюджетне кіно, бо роман насичений спецефектами - це, по-перше, процеси миттєвого старіння та омолодження героїв, а по-друге, описи темпоральних гібридів людей і тварин (свинопітеки, кентаври і т.д.). Технічно таке кіно здатен робити Девід Фінчер. До речі, у «Загадковій історії Бенджаміна Баттона» він чудово впорався із завданням поступового омолодження «старенького» Бреда Пітта. Гадаю, швидкісна зміна віку акторів теж йому вдалася б. Що ж до монстрів і почвар, то їх неперевершено ліпить Гільєрмо дель Торо. Декорації тут менш важливі, ніж герої - підійде просте урбаністичне середовище.
Сценарій, як мені видається, мав би «перемолоти» мої дрібні новели (а їх у книзі 25) на кілька більших (4-5), міцно пов´язаних між собою. Якщо ж орієнтуватися на фільм із цільним лінійним сюжетом, що розгортає протистояння головного «добра» із головним «злом», то цих антиподів неважко виокремити у моєму романі - це Отець Теодор і Великий Магістр. Священика міг би зіграти Ентоні Хопкінс, Великого Магістра - Джек Ніколсон. Або навпаки, позаяк вони обоє - актори універсальні».
Назва книжки: «Гербарій коханців»
Автор: Наталко Сняданко
Жанр: еротична мелодрама
Аналоги в кіно: «Основний інстинкт» Пауля Верхувена, «Сафо» Роберта Кромбі
Причини для екранізації: Роман з модними і могутнім феміністичним корінням є на часі, що не може не тішити потенційного продюсера можливої екранізації. Лінія жінки, яка веде вільне статеве життя, доречно підпирається флешбеками про її пращурку, активну галицьку кобіту без сімейних зобов´язань. Це може бути саме тим еротично-атхаузним кіно, якого в Україні ще не було і ніша якого нетерпляче порожня.
Бачення автора:
«Основною складністю для режисера, якому спала б на думку ідея екранізувати «Гербарій коханців», як на мене, був би брак діалогів. Але саме ця «проблема» може стати і основною мотивацією для когось, кому цікаво працювати з нетрадиційними для кіно засобами вираження емоцій та почуттів. Як на мене, з цього тексту міг би вийти непоганий фільм у стилі Вуді Аллена, Педро Альмодовара або Жана-П´єра Жене - закадрові монологи, сугестивний візуальний ряд, яскрава колористика, емоційність. Ну і, ясна річ, нелінійність - калейдоскоп кадрів і мішанина сюжетів. У ролі Ореста непогано міг би виглядати старенький Міккі Рурк, його невміння вийти з власного амплуа було би тут доречним. У ролі Ірини - ну, скажімо Скарлетт Йоханссон. Найважче, ясна річ, із тетою Амалією. Наразі нікого крім Анни Муґлаліс на думку не спадає».
Назва книжки: «Перверзії»
Автор: Юрій Андрухович
Жанр: фантасмагорична пригодницька комедія
Аналоги в кіно: «Страх і ненависть в Лас-Вегасі» Террі Гілліама, «Невловимий» Жерома Салле
Причини для екранізації: Більшість людей, які читали бодай одну українську книжку, назвали саме «Перверзії» найбажанішою для екранізації. Захопливі пригоди, комізм, абсурдизм, авантюризм плюс відомість твору на Заході.
Бачення автора:
«У мене насправді є фактично готовий кіносценарій за мотивами «Перверзії». Текст роману, на мій погляд, є надто багатозначний для прямої екранізації. Хоча Майкл Найдан, американський перекладач цього твору, свого часу мав такий намір, щоб запросити до створення сценарію якого-небудь доброго голівудського професіонала, а потім передати його Романові Поланскі. Відтоді я також саме його волів би бачити в цій ролі. А якщо так, то зрозуміло яка б це мала бути стилістика - «поланська»: містика, трилер, мелодрама, еротика на межі з порно. Десь на цьому й базується мій сценарій. Проте в ньому добру половину обсягу становлять сцени, яких у романі фактично немає, тобто більшість із них лише побіжно згадано в передмові. Це, умовно кажучи, шлях Перфецького до Венеції, його втеча від незнайомих переслідувачів, карколомні пригоди у Кракові, Братиславі, Берліні, Відні, Мюнхені. Отже, до перелічених жанрових складових додається ще road movie... Якщо б це справді знімав Поланскі, то в нього, мабуть, із радістю погодився б зіграти Джонні Депп».
Коментарі
Останні події
- 26.06.2025|19:06Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
- 26.06.2025|14:27Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва
- 26.06.2025|07:43«Антологія американської поезії 1855–1925»
- 25.06.2025|13:07V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує фокус-тему та нових учасників
- 25.06.2025|12:47Блискучі рішення для життя і роботи: українською побачив світ комікс всесвітньовідомого поведінкового економіста Дена Аріелі
- 25.06.2025|12:31«Основи» готують до друку «Стан людини» Ханни Арендт
- 25.06.2025|11:57Сьомий Тиждень швейцарського кіно відбувається у липні
- 25.06.2025|11:51Видавництво READBERRY перевидало «Чорну раду» Куліша
- 20.06.2025|10:25«На кордоні культур»: до Луцька завітає делегація митців і громадських діячів із Польщі
- 18.06.2025|19:26«Хлопчик, який бачив у темряві»: історія про дитинство, яке вчить бачити серцем