
Re: цензії
- 27.06.2025|Ірина Фотуйма"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
- 26.06.2025|Михайло ЖайворонЖитомирський текст Петра Білоуса
- 25.06.2025|Віктор ВербичПро що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
- 25.06.2025|Ігор ЗіньчукБажання вижити
- 22.06.2025|Володимир ДаниленкоКазка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
- 17.06.2025|Ігор ЧорнийОбгорнена сумом смертельним душа моя
- 13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя СтефаникаЗвичайний читач, який став незвичайним поетом
- 12.06.2025|Ігор Зіньчук«Європейський міст» для України
- 07.06.2025|Ігор ЧорнийСни під час пандемії
- 03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськКаміння не мовчить: контур герменевтики
Видавничі новинки
- Джон Ґвінн. "Голод Богів"Книги | Буквоїд
- Олеся Лужецька. "У тебе є ти!"Проза | Буквоїд
- Крістофер Паоліні. "Сон у морі зірок"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Електра"Книги | Буквоїд
- Павло Шикін. "Пітон та інші хлопці"Книги | Буквоїд
- Книга Анни Грувер «Вільний у полоні» — жива розмова з Ігорем Козловським, яка триває попри смертьКниги | Буквоїд
- Тесла покохав ЧорногоруКниги | Буквоїд
- Тетяна Висоцька. «Увага, ти в ефірі!»Книги | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Насіння кмину»Книги | Буквоїд
- Тетяна Трощинська. «Любов не минає. Щоденник мами, що втратила сина»Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Український зомбіленд
Жнива скорботи у романі Михайла Бриниха «Хліб із хрящами» спалені жагою до життя.
Важко сказати, для чого пишуться такі тексти. У будь–якому разі публіцистові Михайлу Бриниху, який у своєму новому романі «Хліб із хрящами» заграє з темою канібалізму під час Голодомору, закинути постмодерну грайливість завжди було складно. Адже чистий постмодернізм — як чистий наркотик, сидіти на ньому можна все життя, бо навіть експлуатуючи сакральну тематику, він не переслідує жодної мети, окрім ігрової. Натомість усі літературні тексти Бриниха принципово не ігрові, бо відображають ідейну зацікавленість автора — чи то шахами, як у давньому романі «Шахмати для дибілів», а чи дез–металом, як у новітньому «Хлібі із хрящами». Інша річ, що у випадку останнього з них любов до музики губиться у м’ясному фарші пекельного краєзнавства, а голод 1932—33 років уперше в історії української літератури інтерпретується в жанрі зомбі–треш чтива.
Ярликом «треш» щодо роману жахів «Хліб із хрящами» пояснюється знайома усім прихильникам західного ерзацу невибагливість сюжету. Ходячі мерці блукають кілометрами профільної літератури, вивергаючи декалітри кінематографічної крові в багатосерійних «обителях зла». Сам автор книжки про український зомбі–апокаліпсис виправдовує свій авантюрний канкан на могилах предків тим, що, мовляв, «у Європі це ціла субкультура, а в нас чомусь майже немає інтересу до таких романів». Тож якщо інтересу нема, варто підігріти його за рахунок наповнення старих європейських міхів новим українським продуктом. Наразі ним стає «хліб із хрящами», як звуться в романі живі люди — жертви знавіснілих зомбі, що раптом поперли з могил в одному селі на Київщині.
До речі, саме через надмір натуралізму і перенасиченість сюжетними ходами основна ідея твору не зовсім зрозуміла. Адже не заради самої лише треш–розваги і сумнівного піару видавництво «Ярославів вал», в якому вийшов «Хліб із хрящами», добровільно підставляє себе під неминучий гнів нашої патріотичної спільноти. Натомість хоч слабеньке, але виправдання авторського задуму в цій фантасмагорії все ж таки проглядає. Мерці тут жеруть людей не просто так, а задля того, щоб ті не втрачали пам’яті про справжніх винуватців голодомору. Нагадує про це у «Хлібі із хрящами» такий собі діаспорний доктор Зло, який засилає з далекого 1933 року страшну зомбі–бацилу, підмішуючи її до сьогоднішньої продукції лікеро–горілчаного заводу на рідній, не своїй землі.
Так само їдко зображене в романі сп’яніння від «свободи» вже за «незалежних» часів, і тут автор, розповідаючи про головного героя, перемикає оповідний регістр, моралізуючи про те, як «добра половина моїх однокурсників, які приходили на філологію з мріями про літературну діяльність та наукову роботу, тепер розповзлися по штабах політичних партій, рекламних та PR–агентствах». Воно й не дивно, якщо згадати, що наш герой родом iз піар–агентства, чий «фундаментальний принцип роботи полягав в агресивній бездіяльності всіх керівників відділів, менеджерів із розвитку тощо». З уваги ж на те, як автор роману оперує нищівною сатирою в стилі «Generation П», можна зазначити, що не лише про зомбі до пуття не писали в українській літературі, а й про 90–ті роки. Принаймні як слід, без патріотичного надриву, але з прагматичним аналізом «незалежної» ситуації. Адже не всі тоді лежали на революційному граніті, хтось тупо заробляв на ньому політичне реноме.
Утім iз розвитком сюжету романні інтригани усіх часів — від Голодомору до Незалежності — вислизають з уваги читача, оскільки кінематографічна жвавість попри всю «аморальність» твору неабияк захоплює. Від лукавого кіно тут, наприклад, сільський діджей, що веде репортаж iз кінця світу, як у картині «2012», а також червоний комісар, списаний з аналогічного героя, обласного оперуповноваженого з фільму «Край». Словом, любов до музики в автора перемагає, тему геноциду скинуто на біологічний карб спецслужб, а фінал залишається відкритим, як ворота горілчаного заводу, з якого в романі вирушають на лови мешканці майбутнього українського зомбіленду.
Ігор БОНДАР–ТЕРЕЩЕНКО
Додаткові матеріали
- Михайло Бриних: «На Достоєвському література закінчилися, відтоді триває дискотека»
- Михайло Бриних. «Шахмати для дибілів»
- Михайло Бриних: Не існує книжок, які б можна було радити всім
- Мерці п´ють коньяк на Київщині
Коментарі
Останні події
- 26.06.2025|19:06Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
- 26.06.2025|14:27Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва
- 26.06.2025|07:43«Антологія американської поезії 1855–1925»
- 25.06.2025|13:07V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує фокус-тему та нових учасників
- 25.06.2025|12:47Блискучі рішення для життя і роботи: українською побачив світ комікс всесвітньовідомого поведінкового економіста Дена Аріелі
- 25.06.2025|12:31«Основи» готують до друку «Стан людини» Ханни Арендт
- 25.06.2025|11:57Сьомий Тиждень швейцарського кіно відбувається у липні
- 25.06.2025|11:51Видавництво READBERRY перевидало «Чорну раду» Куліша
- 20.06.2025|10:25«На кордоні культур»: до Луцька завітає делегація митців і громадських діячів із Польщі
- 18.06.2025|19:26«Хлопчик, який бачив у темряві»: історія про дитинство, яке вчить бачити серцем