На сайті «Главред» відбувся чат із письменницею та співачкою Іреною Карпою. Спілкуючись із читачами, вона розповіла, про радянське мислення, особливості українців, «хом’ячків з амбіціями перебудовників історії і спасителів людства», про те, що потрібно робити, аби українська література стала більш затребуваною. Крім того, письменниця поділилася враженнями від співпраці з Савіком Шустером та спогадами про найбожевільніший вчинок в житті, а також дала поради письменникам-початківцям.

Подаємо стенограму чату з Іреною Карпою.

Ernest:  Те, що довелося прочитати І. Карпи на мене справило враження. Пише, одразу вхоплюючи головне і не відволікаючись від теми, метафори влучні, часто несподівані й пародоксальні, текст стислий, але смислово й емоційно насичений, немає прикрашательства. Але головне те, що вона має власний стиль. Багато «творчих» людей аж з себе пнуться, щоб виглядати стильно, а у Ірени це просто Дар Божий! Успіхів Вам, і не тільки «творчих», а й будь-яких!

Ірена Карпа: Дякую! Дай Боже і Вам того всього доброго і побільше!

elzothka:  Привіт. Чи вважаєте ви себе зіркою?

Ірена Карпа: Так, морською.

Kpиcтoфep:  Добрий день, Іреночко! Дуже люблю ваші кнжки за їх свободу та неопосередкованість! Скажіть, чи плануєте ви найближчим часом порадувати прихильників новим творінням чи треба буде трішки почекати?

Ірена Карпа: Дуже сподіваюся побачити Вас на Львівському форумі в руках із моєю книжкою:)

вacилий:  Украина – для украинцев?

Ірена Карпа: Я не мислю чорно-білими категоріями. Суспільство складається з окремих особистостей, виділяти когось за ознаками крові, як мінімум, тупо. З-поміж справжніх українців, за яких мені не соромно як громадянці, у мене купа знайомих етнічних євреїв, росіян, поляків, болгарів, татарів. Важливий культурний, свідомий, цивілізаційний рівень людини, а циклення лише на одному аспекті – це ознака обмеженості. З іншого боку, для людей, які по-справжньому дбають про цю країну, вона наразі залишається дуже незатишною. Я мрію, що одного дня хамський паханат просто вибухне. Не без прикладених народних зусиль.

xaxoл:  Ирена, я прочитал несколько ваших книг, включая «Перламутровое порно» и «Шлюхи делают это бесплатно». Мне понятно, что у вас богатый опыт общения с мужчинами, опыт нетрадиционного секса, склонность к сексуальным фантазиям, и всё это вызвано определенными комплексами, исходя из учения дедушки Фрейда, коего так любит ваш коллега Андрухович. Не могли бы вы объяснить, почему галычанская «богема», требующая признавать её украинской интеллигенцией, под понятиями «творчество» и гражданская позиция пытается представить читателям свои сексуальные и психические комплексы, делая их своим фирменным знаком в каждом произведении: у вас – это сцены мастурбации или нетрадиционного секса и мат, у Забужко – сцены минета, то уставшей тетки с партнером с немытыми гениталиями и выражением «сухая ложка глотку дерет», то минет еврейки у бандеровца, и т.д. и т.п. ? Более того, вы, галычанскые пысмэныкы, требуете считать вас патриотами и постоянно от имени украинского народа и украинской (кто вам дал такие полномочия?) интеллигенции, навязываете свою идеологию миллионам своих соотечественников, кто не приемлет идеологию и политику бандеровского нацизма, антисемитизма, русофобии, кои присущи и активно пропагандируются вашими.

Ірена Карпа: Шановний Хахол, Ви своїм псевдо поставили собі дуже влучний діагноз. Лікуйтесь гомеопатією від комплексу меншовартісності.

Cepгій:  Цнотливі саветскоговорящіє «таваріщі», багато говорячи про моральність, виправдовують чекістів (леніністів-сталіністів), які нищили політичних опонентів, радянських сатрапів, які організували в Україні Голодомор, які депортували кримських татар, кабардино-балканців, чеченців... Чи не прийшов час показати справжнє обличчя савєтських садистів-моралістів, як простих виконавців – червоноармійців, комісарів, судів, стукачів, так і їх ідейних натхненників. Ви, пані Ірено, маєте письменницьких хист, чи не взялися би ви за справу руйнації радянських міфів. Молода українська література має підвести риску під «чорною» добою совєтізма. Молодь має сказати «ны» савєтському минулому.

Ірена Карпа: Шановний Сергію, саме це я намагаюся робити протягом багатьох років. Все новітнє повноцінно може прорости тільки на усвідомленні перемог і помилок минулого. Поки не буде справжньої люстрації, як у країнах Балтії, поки суспільство не винесе вирок цій антилюдській ідеології, цей труп буде смердіти і смердіти.

А взагалі, молода література не може бути вихователькою – на ній більше художні функції, ніж політичні. Це вже на розсуд автора. В мене, приміром, є і те й, сподіваюся, інше. Принаймні, судячи з реакцій людей на Сході України, котрі, прочитавши книгу, починають не встидатися говорити українською. Мова – це вже потужна політична зброя. І з неї починається самоусвідомлення.

Дякую вам за те, що думаєте в правильному керунку. Побільше би таких людей. І вони є – нам бракує лиш єднання.

Glib:  Ірено, на вашу думку, в чому полягають основні проблеми сучасної української літератури? Чому здебільшого у нас в країні читають російських і закордонних авторів? Наші не вміють писати? І друге питання: що можна зробити для того, аби сучасна українська література стала більш затребуваною? Дякую наперед за відповіді.

Ірена Карпа: Хто кого формує – попит пропозицію чи навпаки, на перший погляд не ясно. А насправді пропозиція є – авторів достатньо. Ними, прекрасними, просто ЦІКАВИТИСЯ треба. Вимагати, просити виставити на перші полиці книгарень. Культурне споживання вимагає пошуку. А людина, котрій ліньки думати, ковтає те, що їй підсунули: лаковане, ненапряжне, розрекламоване. Вимагайте якості – якість буде затребуваною.

pytannia:  До чого прагне Ірена Карпа? Які вершини має на меті підкорити?:) Про що мріє настільки ексцентрична особа?:)

Ірена Карпа: Найважчі вершини – вершини духа. Все найважливіше в нас самих. Перемогти себе – здобути світ і навіть більше. А заодно там і піднятись на всі восьмитисячники:)

lilly:  Ірено, 1) як ви почуваєте себе в ролі мами? До чого найскладніше було звикати? 2) Ви би хотіли, щоб ваша донька успадкувала ваші риси характеру? Які саме?

Ірена Карпа: 1) Невиспано себе почуваю:) Найважче зараз звикнути до високочастотних мультидецибелів, які видає цей «ангел» неповних семи місяців.
2) Ага, репетує так, що точно успадкувала. Крикне – вуха закладе у всіх, а вона лупає своїми красивими очима і усміхається: ну шо, чи ж я не принцеса?... Характер буде ще той. Вимагає те, чого хоче, і не відступається. Не знаю, скільки в нас протримається чергова няня. Зате от важка рок-музика її присипляє ідеально. А няня, наївна, якісь дитячі пісеньки їй ставить зі свого мобільного. Йой:(

camila:  Ірено, як гадаєте, кого виховують Ваші книги і музика? Які риси?

Ірена Карпа: Гадаю, вільних людей.

sid:  Охарактеризуйте стиль і діяльність нової влади... Що думаєте про українську політику і політиків?

Ірена Карпа: Влада ця є абсолютно антиукраїнською, окупаційною. Вся її діяльність характеризується цими двома рисами, плюс ще й заціпило шию в бік Москви. Схоже на хом’ячків, що напихаються до «вже не можу», а потім товсті щоки не дають пролізти в нірку. Тільки хом’ячки ще з амбіціями перебудовників історії і спасителів людства.

Mapинa:  Пані Карпо. Чому ви не берете участь у конкусах краси? Це ж так прикольно.

Ірена Карпа: Ага. Але я ліпше піду на конкурс поїдання якої-небудь найдовшої сосиски в світі. (Їсти просто хочеться, щойно з йоги:)

Mapинa:  Ви читали романи Оксани Забужко «Музей покинутих секретів», Ліни Костенко «Записки українського самашедшего»? Якої ви думки про ці книги?

Ірена Карпа: Читала. Питання занадто глибоке й обширне, щоб відповідати похапцем. Щодо Забужко, я вже висловлювалась в інших інтервю. Книга Костенко чудово синхронізується з думками тих, кому за Україну боляче. А з болем можна або безнадійно жити, або активно щось робити, щоб його позбутися. Обидві книжки для цієї країни корисні.

journ:  Які враження у Вас залишилися від співпраці із Савіком Шустером та від роботи над політичним ток-шоу?

Ірена Карпа: За весь час роботи там я зустріла серед гостей лише двох справжніх людей: Ірину Хакамаду та Любомира Гузара. Всі інші були здебільшого брехливі, самолюбиві, фальшиві клоуни з пап’є-маше, що говорили завченими фразами зі своїх лідєрських методик. Після контакту з такими після ефіру почуваєшся наче багном облитий. Для карми важко. А ще хочеться ригати, коли ці всі ярі політичні опоненти після шоу цілуються взасос і запрошують одне одного в баньку на вихідних.

kuzia:  За що ви любите Азію? Що більш за все любите в Україні і навпаки – з якою характерною особливістю Батьківщини не можете змиритися?

Ірена Карпа: Питання для трактату, як мінімум...
Азія – це інший світ, з якого можна вчитися бути щасливим, не маючи для цього особливих матеріальних приводів. І ще кольори, смаки, звичаї.
В українців засмучує те, що вони повсякчас якісь зацьковані, злі, налаштовані вороже одне до одного. От спустіться в метро. Що вони одне одному винні? Чого посмішка коштує так дорого, а ввічливість сприймається за слабкість? Ну і ще. Найстрашніше - відсутність у нас повсякденної солідарності. Люди весь час видивляються якусь падляну, приховані мотиви в іншого тощо, часто забуваючи, що варто боротися просто за спільну мету.

Oksamytka:  Чи потрібні в літературі скандали, пов’язані з поглядами письменниками та його переконаннями? Чи не наближають вони літературу до шоу-бізу? На що сучасний український читач має орієнтуватися – на особистість письменника чи на його твори? Яким чином Ви намагаєтесь розвиватись як письменниця в Україні?

Ірена Карпа: Як письменниця я розвиваюся в той спосіб, що вже багато років пишу, проживаю новий досвід, необхідний для осмислення подій і персоналій. Культурний продукт – він теж продукт, тому йому потрібне промо. Та й преса в нас легка на підйом – сама за вас скандал придумає і рознесе по всіх усюдах. Оно вже скільки років до мене підходять свіженькі дєвочки від типу журналістики, очима луп-луп, і вивчене одне словосполучення: «епатажна Ірена-Карпа». А чи знають вони, що таке епатаж, і чого мені його клеять, історії ніколи не вияснити.

Oлecь:  Ірен, як ви ставитесь до образ на вашу адресу здичавілої публіки? Чи викликає їх лемент у вас бажання ще більше їх розятрити?

Ірена Карпа: Та це буде все одно, що каліку бити...

ksenya:  Когда запретили использование кетамина, вы со своей собакой ходили на акцию протеста, вообще, были против этого. Как сейчас, будете дальше протестовать? Ведь на самом деле ничего не поменялось, а только оттянулось в действии...

Ірена Карпа: Проти садизму влади, проти звірячого ставлення до тварин будемо протестувати постійно.

Oksamytkaa9:  Як ви ставитеся до всіляких природних катаклізмів?

Ірена Карпа: З вдячністю за те, що Україну вони здебільшого оминають.

Oksamytkaa9:  Як ви вибираєте книжки для прочитання?

Ірена Карпа: По запаху.

Kpиcтoфep:  Ірено, як ви «творите» - регулярно чи під час якогось особливого натхнення? Що б ви могли порадити починаючому молодому українському автору? Чи треба писати «для себе», або ж краще щось популярне? Як ви відноситесь до імпресіонізму?

Ірена Карпа: Автору порада: читати потужних письменників і писати самому. Писати те, від чого в самого дух забирає. Якщо це зараз імпресіонізм – давайте, потім перейде у щось інше. Це ж все залежить від етапу, де зараз ваша душа знаходиться, чи особистість, як хочете, називайте. Пробувати попасти в кон’юнктуру небезпечно – ризикуєте залишитися посередністю, здатною до наслідування модних форм. Тут, як і в музиці, важливо не старатись бути модним, а бути справжнім. Вірте в себе, працюйте наполегливо. Якщо це дійсно ваше покликання – все вийде.

sui_generis:  Розкажіть, як Ви видали свій перший твір, скільки Вам було років?

Ірена Карпа: Здається, 19. Чи 18. В журналі «Четвер». І досі тодішнє визнання мого оповідання Мохом із «Перкалаби», а з його подання й культовим автором Іздриком, залишається для мене однією з найважливіших оцінок.

Dafny:  Як у Вас складалися в дитинстві стосунки із сестрою і як зараз? Ви спілкуєтеся? Вона ж теж письменниця, Ви обговорюєте разом свою творчість дослухаєтесь до порад одна одної?

Ірена Карпа: Звісно ж, вона буде серед перших, кому я дам свою книгу ще на рівні рукопису. Галя дуже талановитий автор, із глибокими думками й містичними метафорами. їй просто наразі бракує часу через її теперішню посаду зайнятись тим, чого насправді хочеш. Як тільки цей час з’явиться, у нас з’явиться непересічна книга, я знаю.

Bітaлій, м. Xмeльницький:  Шановна пані Ірена! На сайті Уніан опублікований Ваш відгук, в якому публічно говориться про захист письменника Василя Шкляра та його роману «Залишинець. Чорний ворон». Ви доволі сміливо виступили проти так званих ксенофобів. Чи не здається Вам, що гуркіт, який зчинився навколо цього роману надто перебільшений, і як особисто оцінюєте вчинок Шкляра щодо відмови одержувати Шевченківську премію з рук Табачника?

Ірена Карпа: Шкляр – молодець. Правда, уточню, що він мав її з рук Януковича отримати. А гуркіт, що здійнявся, добре діагностує стан сусільної думки на сьогодні.

Mary_Ann:  Розкрийте секрет, як вдається суміщати роботу і виховання дитини?

Ірена Карпа: Секрет в тому, що діватися нікуди.:) Хотіла би я бути огірком-молодцем, але при тому, що я лягаю в два ночі, а вона встає о шостій, рятує одне – хороший тональний крем під очі:)

coня_coня:  Як складаються ваші стосунки із колегами по перу? Думка кого із сучасних українських авторів для вас вагома?

Ірена Карпа: Стосунки чудові й ніжні. Або відсутні. Банки чорнила на голову ще нікому не виливала, і лаптопом по лицю не била, а жалко... Тобто, письменників жалко – їх не забагато в нас, їх любити треба. Думка важлива Іздрика. Жадана. Моєї сестри Гапи.

Kpиcтoфep:  В якомусь з інтерв’ю ви казали, що не вважаєте себе епатажною, як вас ярликують журналісти, а просто чесні з самою собою і оточенням. Чи легко мати такий склад особистості? Чи можна в наш час бути самим собою і в той же час бути щасливим?

Ірена Карпа: Крістофере, щасливим можна бути, ТІЛЬКИ будучи самим собою. Собою бути важко, зато цікаво:)

SuperMarynka:  В ч ому сенс життя на вашу думку?

Ірена Карпа: В проживанні цього самого життя усвідомлено.

Oksamytkaa9:  Які місцинки в Україні Ви любите найбільш часто відвідувати? Що у Вас з ними пов’язано?

Ірена Карпа: Однозначно, Карпати. Заповідні, важкодоступні місця з великими каменями, стрімкими скелями, холодною водою і чебрецем. Це найліпші джерела енергії, поки до Гімалаїв не добратися.

SuperMarynka:  Чого б ви не зробили зараз з того, що робили у свої 16?

Ірена Карпа: Не носила би такі бичі бархатні туфлі на 11-сантиметровому каблуці.:)

sui_generis:  Як часто ви пишете? Чи існує певний графік, як, наприклад, у Донцової? Чи все залежить від натхнення?

Ірена Карпа: От за ідею дякую – мріяла би мати графік, і щоби ніяка падлюка мене не чіпала, поки я працюю. Завтра засную диктат. Бо поки хаотична – то на кухні, то в машині на колінах (не тоді, як за кермом), то взагалі під столом, щоб не добралися поганці (вони ж рідні, близькі і кохані).

camila:  Який вчинок Ви вважаєте найбожевільнішим у своєму житті? Дякую за відповіді.

Ірена Карпа: Та ну, мені встидно:) Горох крала на колгоспному полі. А встидно, шо тільки два кулька:)

Mary_Ann:  Чому перестали працювати з «Фоліо»? І з яким видавництвом в Україні працювати найбільш сподобалось?

Ірена Карпа: Поки що мій фаворит КСД – Клуб сімейного Дозвілля. Стосунки в нас прозорі, чесні і партнерські, чого не можна було сказати про видавництво «Фоліо».

SuperMarynka:  Що впливає негативно на вашу творчість, а що – позитивно?

Ірена Карпа: Негативно: брак часу, енергії, здорової смачної їжі. Позитивно – наявність зазначеного:)

Mary_Ann:  Ірено, що Ви читаєте зараз, і хто з авторів на Вас вплинув найбільш?

Ірена Карпа: Єше Цогял. Історія життя тибетського містика Гуру Рінпоче. А вплинув хто... та дуже багато хто. Від Гемінгвея до Прохаська.

Mary_Ann:  Не спадало на думку почати писати казки:)?

Ірена Карпа: Спадало!!! Хочу. Мері Енн, ти гарні питання пишеш, але відпускай мене додому вже:) Справжня казка – це мега-сила. Почитай Естес. Якщо ти творча жінка, дуже впре тебе.

camila:  Які якості найбільше цінуєте в людях? Що б ніколи не змогли пробачити?

Ірена Карпа: Різним людям можна пробачити й не пробачити різні речі. Універсального мірила нема. Ціную рішучість, прямоту, щедрість, тверезий розум, здатність вчитися, співчуття й готовність прийти на допомогу.

Mary_Ann:  Дякую за відповіді. Удачі!

Ірена Карпа: І вам дякую. Тепла вам, романтики, сили побороти авітаміноз!:)

Oksamytkaa9:  Давайте реально уже відпускати Карпу додому. Успіхів, нових книжок і як каже Світлана Пиркало «хай все буде зашібісь»))))

Ірена Карпа: Ура, ура! Геніально придумано, Оксамиточко:) Цьомки-бомки.