
Re: цензії
- 27.06.2025|Ірина Фотуйма"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
- 26.06.2025|Михайло ЖайворонЖитомирський текст Петра Білоуса
- 25.06.2025|Віктор ВербичПро що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
- 25.06.2025|Ігор ЗіньчукБажання вижити
- 22.06.2025|Володимир ДаниленкоКазка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
- 17.06.2025|Ігор ЧорнийОбгорнена сумом смертельним душа моя
- 13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя СтефаникаЗвичайний читач, який став незвичайним поетом
- 12.06.2025|Ігор Зіньчук«Європейський міст» для України
- 07.06.2025|Ігор ЧорнийСни під час пандемії
- 03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськКаміння не мовчить: контур герменевтики
Видавничі новинки
- Джон Ґвінн. "Голод Богів"Книги | Буквоїд
- Олеся Лужецька. "У тебе є ти!"Проза | Буквоїд
- Крістофер Паоліні. "Сон у морі зірок"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Електра"Книги | Буквоїд
- Павло Шикін. "Пітон та інші хлопці"Книги | Буквоїд
- Книга Анни Грувер «Вільний у полоні» — жива розмова з Ігорем Козловським, яка триває попри смертьКниги | Буквоїд
- Тесла покохав ЧорногоруКниги | Буквоїд
- Тетяна Висоцька. «Увага, ти в ефірі!»Книги | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Насіння кмину»Книги | Буквоїд
- Тетяна Трощинська. «Любов не минає. Щоденник мами, що втратила сина»Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Історик Грицак про Бандеру: Символи не можна рухати голими руками
Сьогодні, 14 лютого, у Львові відбулося представлення «Страстей за Бандерою». Цей збірник статей та есеїв стосується феномену міфологізації знакового та символічного українського політичного діяча націоналiстичного руху ХХ століття.
Про це повідомляє кореспондент ЗІКу.
Представлення видавництвом «Грані-Т» книги із серії De profundis відбулося у форматі прес-конференції, де упорядник збірника історик Ярослав Грицак назвав «Страсті за Бандерою» найдраматичнішим та найважчим своїм досвідом: «Я за своє життя видав кілька книжок. І хочу сказати, що жодна не давалася мені так тяжко і так драматично, як ця. Від самого початку до самого кінця всі автори, а часом навіть самі упорядники сварилися між собою не перестаючи. Як вони сваряться тут (в книзі – ЗІК), так вони сварилися між собою в листуванні». Словесні баталії, на думку упорядника, пояснюється тими кардинально протилежними асоціативними образами, які побутують в українському суспільстві загалом відносно постаті голови Проводу ОУН-Б: «Жодна фігура в українській історії не ділить так глибоко і принципово українське суспільство та істориків, які пишуть про Україну. І не пишуть так просто, а так глибоко темпераментно і глибоко емоційно, ніби йшлося про щось найбільш дорожче для них. І це говорить про те що фігура Бандери є дуже сильно символічна. В сенсі, що символи завше мають викликати великі емоції. Символи не можна рухати голими руками. Це як провід в 10 тис. вольт. Тільки доторкнешся – зразу б’є. За цю книжку нас б’ють. Били і наперед будуть бити», – прогнозує Грицак.
Причина готовності істориків до подальших гострих суспільних реакцій криється у тому, що ні видавці, ні упорядники не цензурували добірку на догоду одній з крайніх позицій: «Бандера-герой» або «Бандера-фашист»: «Для когось ця книга буде «забандерівською», хтось побачить її все-таки «протибандерівською». Але і упорядники книги, і редакція видавництва не стали ні на чий бік. Книга є абсолютно неупередженою. Жодна зі статей не була цензурованою і далі правил української граматики ми носа в цю дискусію не пхали», – пояснює головний редактор видавництва «Грані-Т» Олена Мовчан. Видавці, у свою чергу, ставили перед собою мету дати слово фаховим українським і зарубіжним історикам у цьому питанні, задовольнивши таким чином суспільний попит на кваліфіковану дискусію.
Родзинка книги полягає у тому, що кілька авторів займають нехарактерну для них позицію: «Найважливішими є статті від людей, які пишуть несподівані речі. Скажемо, там є один дуже цікавий російськомовний автор, який пише дуже «забандерівську» статтю. Який пише: Дякую за те, що Бандера був! Там є один львівський автор дуже відомий, який вже зараз, на жаль, не львівський (у Києві він), який вимагає, щоб у Бандери забрали звання (героя – ЗІК). Є двоє євреїв (київських), мені дуже симпатичних, які може не так виступають на захист Бандери, як на захист Бандерівського руху. І це теж дуже цікаво».
Ярослав Грицак пояснює, чому, на його думку, ці статті і книга загалом дуже важливі. Про що писатиме історик, можна зрозуміти з його біографії, походження тощо. Виходити за межі особистого досвіду дозволяють ті автори, які не тільки пробують себе в аналітиці, але не бояться, що їх роботи можуть спровокувати зовсім несподіваний контекст, котрий створює площину виходу за рамки суб’єктивних переконань. «І якщо це стається, то намічаються точки… Не скажу, що примирення. А точки нормальної розмови. Певного консенсусу. Йде мова, що ми могли б створити про Бандеру спільну історичну пам’ять. Однакову, але яку розуміють у різних регіонах», – наводить Ярослав Грицак.
Коментарі
Останні події
- 26.06.2025|19:06Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
- 26.06.2025|14:27Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва
- 26.06.2025|07:43«Антологія американської поезії 1855–1925»
- 25.06.2025|13:07V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує фокус-тему та нових учасників
- 25.06.2025|12:47Блискучі рішення для життя і роботи: українською побачив світ комікс всесвітньовідомого поведінкового економіста Дена Аріелі
- 25.06.2025|12:31«Основи» готують до друку «Стан людини» Ханни Арендт
- 25.06.2025|11:57Сьомий Тиждень швейцарського кіно відбувається у липні
- 25.06.2025|11:51Видавництво READBERRY перевидало «Чорну раду» Куліша
- 20.06.2025|10:25«На кордоні культур»: до Луцька завітає делегація митців і громадських діячів із Польщі
- 18.06.2025|19:26«Хлопчик, який бачив у темряві»: історія про дитинство, яке вчить бачити серцем