
Re: цензії
- 07.06.2025|Ігор ЧорнийСни під час пандемії
- 03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськКаміння не мовчить: контур герменевтики
- 26.05.2025|Ігор ЗіньчукПрагнення волі
- 26.05.2025|Інна КовальчукДорога з присмаком війни
- 23.05.2025|Ніна БернадськаГолос ніжності та криці
- 23.05.2025|Людмила Таран, письменницяВитривалість і віру маємо плекати в собі
- 15.05.2025|Ігор ЧорнийПірнути в добу романтизму
- 14.05.2025|Валентина Семеняк, письменницяМіцний сплав зримої краси строф
- 07.05.2025|Оксана ЛозоваТе, що «струною зачіпає за живе»
- 07.05.2025|Віктор ВербичЗбиткування над віршами: тандем поета й художниці
Видавничі новинки
- Книга Анни Грувер «Вільний у полоні» — жива розмова з Ігорем Козловським, яка триває попри смертьКниги | Буквоїд
- Тесла покохав ЧорногоруКниги | Буквоїд
- Тетяна Висоцька. «Увага, ти в ефірі!»Книги | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Насіння кмину»Книги | Буквоїд
- Тетяна Трощинська. «Любов не минає. Щоденник мами, що втратила сина»Проза | Буквоїд
- Петро Панч. «Голубі ешелони»Проза | Буквоїд
- Олександр Клименко. "Метапрозорість"Книги | Буквоїд
- Семенова Юлія. "Well Done"Книги | Буквоїд
- Микола Мартинюк. «Розбишацькі рими»Дитяча книга | Буквоїд
- Ніна Горик. «Дорога честі»Книги | Буквоїд
Літературний дайджест
Історик Грицак про Бандеру: Символи не можна рухати голими руками
Сьогодні, 14 лютого, у Львові відбулося представлення «Страстей за Бандерою». Цей збірник статей та есеїв стосується феномену міфологізації знакового та символічного українського політичного діяча націоналiстичного руху ХХ століття.
Про це повідомляє кореспондент ЗІКу.
Представлення видавництвом «Грані-Т» книги із серії De profundis відбулося у форматі прес-конференції, де упорядник збірника історик Ярослав Грицак назвав «Страсті за Бандерою» найдраматичнішим та найважчим своїм досвідом: «Я за своє життя видав кілька книжок. І хочу сказати, що жодна не давалася мені так тяжко і так драматично, як ця. Від самого початку до самого кінця всі автори, а часом навіть самі упорядники сварилися між собою не перестаючи. Як вони сваряться тут (в книзі – ЗІК), так вони сварилися між собою в листуванні». Словесні баталії, на думку упорядника, пояснюється тими кардинально протилежними асоціативними образами, які побутують в українському суспільстві загалом відносно постаті голови Проводу ОУН-Б: «Жодна фігура в українській історії не ділить так глибоко і принципово українське суспільство та істориків, які пишуть про Україну. І не пишуть так просто, а так глибоко темпераментно і глибоко емоційно, ніби йшлося про щось найбільш дорожче для них. І це говорить про те що фігура Бандери є дуже сильно символічна. В сенсі, що символи завше мають викликати великі емоції. Символи не можна рухати голими руками. Це як провід в 10 тис. вольт. Тільки доторкнешся – зразу б’є. За цю книжку нас б’ють. Били і наперед будуть бити», – прогнозує Грицак.
Причина готовності істориків до подальших гострих суспільних реакцій криється у тому, що ні видавці, ні упорядники не цензурували добірку на догоду одній з крайніх позицій: «Бандера-герой» або «Бандера-фашист»: «Для когось ця книга буде «забандерівською», хтось побачить її все-таки «протибандерівською». Але і упорядники книги, і редакція видавництва не стали ні на чий бік. Книга є абсолютно неупередженою. Жодна зі статей не була цензурованою і далі правил української граматики ми носа в цю дискусію не пхали», – пояснює головний редактор видавництва «Грані-Т» Олена Мовчан. Видавці, у свою чергу, ставили перед собою мету дати слово фаховим українським і зарубіжним історикам у цьому питанні, задовольнивши таким чином суспільний попит на кваліфіковану дискусію.
Родзинка книги полягає у тому, що кілька авторів займають нехарактерну для них позицію: «Найважливішими є статті від людей, які пишуть несподівані речі. Скажемо, там є один дуже цікавий російськомовний автор, який пише дуже «забандерівську» статтю. Який пише: Дякую за те, що Бандера був! Там є один львівський автор дуже відомий, який вже зараз, на жаль, не львівський (у Києві він), який вимагає, щоб у Бандери забрали звання (героя – ЗІК). Є двоє євреїв (київських), мені дуже симпатичних, які може не так виступають на захист Бандери, як на захист Бандерівського руху. І це теж дуже цікаво».
Ярослав Грицак пояснює, чому, на його думку, ці статті і книга загалом дуже важливі. Про що писатиме історик, можна зрозуміти з його біографії, походження тощо. Виходити за межі особистого досвіду дозволяють ті автори, які не тільки пробують себе в аналітиці, але не бояться, що їх роботи можуть спровокувати зовсім несподіваний контекст, котрий створює площину виходу за рамки суб’єктивних переконань. «І якщо це стається, то намічаються точки… Не скажу, що примирення. А точки нормальної розмови. Певного консенсусу. Йде мова, що ми могли б створити про Бандеру спільну історичну пам’ять. Однакову, але яку розуміють у різних регіонах», – наводить Ярослав Грицак.
Коментарі
Останні події
- 07.06.2025|14:54Артем Чех анонсував нову книжку "Гра у перевдягання": ніжні роздуми про війну та біль
- 06.06.2025|19:48У США побачила світ поетична антологія «Sunflowers Rising»: Peace Poems Anthology: by Poets for Peace»
- 03.06.2025|12:21У серпні у Львові вперше відбудеться триденний книжковий BestsellerFest
- 03.06.2025|07:14Меридіан Запоріжжя та Меридіан Харків: наприкінці червня відбудуться дві масштабні літературні події за участі провідних українських авторів та авторок Вхідні
- 03.06.2025|07:10Найпопулярніші книжки для дітей на «Книжковому Арсеналі»: що почитати дітям
- 03.06.2025|06:51Фільм Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки» покажуть на кінофестивалі Docudays UA
- 03.06.2025|06:50Дух Тесли у Києві
- 30.05.2025|18:48«Літературний Чернігів» на перехресті часу
- 27.05.2025|18:32Старий Лев презентує книгу метеорологині Наталки Діденко «Тролейбус номер 15»
- 26.05.2025|10:38Поезія без кордонів