Re: цензії
- 18.12.2024|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськНотатки мемуарного жанру
- 17.12.2024|Оксана Тебешевська, заслужений учитель України, письменницяВолодимир Качкан: «З того слова насію довічних пісень…»
- 14.12.2024|Валентина Семеняк, письменницяКлюч до послань
- 10.12.2024|Ігор ЗіньчукСвобода не має ціни
- 01.12.2024|Ігор ЗіньчукТомас Манн „Будденброки” – роман–сага про занепад однієї родини
- 20.11.2024|Михайло ЖайворонСлова, яких вимагав світ
- 19.11.2024|Тетяна Дігай, ТернопільПоети завжди матимуть багато роботи
- 19.11.2024|Олександра Малаш, кандидатка філологічних наук, письменниця, перекладачка, книжкова оглядачкаЧасом те, що неправильно — найкращий вибір
- 18.11.2024|Віктор ВербичПодзвін у сьогодення: художній екскурс у чотирнадцяте століття
- 17.11.2024|Василь Пазинич, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиДіалоги про історію України, написану в драматичних поемах, к нотатках на полях
Видавничі новинки
- У видавництві Vivat вийшов комікс про Степана БандеруКниги | Буквоїд
- Корупція та реформи. Уроки економічної історії АмерикиКниги | Буквоїд
- У "НІКА-Центр" виходять книги Ісама Расіма "Африканський танець" та Карама Сабера "Святиня"Проза | Буквоїд
- Ігор Павлюк. "Бут. Історія України у драматичних поемах"Поезія | Буквоїд
- У Чернівцях видали новий роман Галини ПетросанякПроза | Буквоїд
- Станіслав Ігнацій Віткевич. «Ненаситність»Проза | Буквоїд
- Чеслав Маркевич. «Тропи»Поезія | Буквоїд
- Легенда про ВільнихКниги | Буквоїд
- Нотатник Вероніки Чекалюк. «Смачна комунікація: гостинність – це творчість»Книги | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Небо, ромашки і ти»Поезія | Буквоїд
Літературний дайджест
«Підскарбій» Бу-Ба-Бу Сашко Ірванець: «Свій перший вірш я написав на п´яну голову»
Якось побувала на зустрічі «бубабістів» Юрія Андруховича (Патріарха), Олександра Ірванця (Підскарбія) та Віктора Неборака (Прокуратора) із волинськими студентами. І ось які запитання-відповіді почула...
Що спричинило письменницьке тріо створити такий стиль, як бубабізм?
ПРОКУРАТОР: Як на мене, того часу (1885 року) «шістдесятники» застосовували забагато патетики, тому бракувало чогось рокенрольного... До речі, саме Сашкові Ірванцю вдається чудово «бавитися» із цими «шістдесятницькими» кліше, він уміє освіжити їхнє звучання.
Відомо, що протягом дванадцяти років ваша група вручала премію «Бу-Ба-Бу» (пляшку найдорожчого алкоголю, яку можна було придбати саме того дня) імені пана Базя, персонажа, що живе у віршах кожного з вас. А чому саме спиртне?
ПРОКУРАТОР: Тому що цей задум виник 1888-го, себто року, коли Горбачов почав боротися з алкоголізмом. Це був наш виклик тогочасній політиці.
Пригадуєте найдорожчу пляшку, ой, перепрошую, премію?
ПРОКУРАТОР: Так. Нею нагороджували поета Мідянку з Закарпаття. Це була пляшка, що її купили в київському гастрономові навпроти Головпошти майже за сорок доларів (коли середня заробітна плата в країні становила уього вісім доларів...).
Хто ж такий цей пан Базьо?
ПАТРІАРХ: Для мене це хтонічне створіння, яке у підземеллях має велетенську картотеку, що містить масу інформації про кожного з нас. Відтак влаштовує знайомства, побачення, створює шлюбні пари...
ПІДСКАРБІЙ: Це «добрий маяк у безшлюбному морі... Це ж він поєднав Челентано і Клаудію Морі...»
А як же «Бог парує»?..
ПАТРІАРХ: Десь я вичув, що Бог це комп´ютер з необмеженою пам´яттю і наділений великою любов´ю...
У своїх творах ви часто споминаєте про джаз. Ви його любите?
ПАТРІАРХ: Відповім цитатою зі старого совєтського анектода про грузинів: «Гіві, ти памідори любіш? Кушать да, а так нєт...» Із джазом – щось схоже.
Часто Олександр Ірванець, позуючи для журналістських світлин, показує середнього пальця...
ПІДСКАРБІЙ: Це я показую, на якому пальці ношу обручку.
Продовжте фразу: коли мені було тридцять років...
ПРОКУРАТОР: ...я мав 47-річну коханку. Тож бажаю нині такої любовниці усім парубкам, а дівчатам – бути такими ж коханками у 47...
Що відповісте на запитання: хто власник вашого серця?
ПІДСКАРБІЙ: А чому «власник» чоловічого роду?
Ви не боїтеся після смерті потрапити у пекло?
ПІДСКАРБІЙ: Якщо там будуть ці двоє (Неборак та Андрухович), а де ж вони ще будуть, то я вибираю пекло.
Які риси ваших характерів є основними?
ПРОКУРАТОР: Почуття гумору.
ПІДСКАРБІЙ (перед тим голосно зареготавши): Розважливість.
ПАТРІАРХ: Обережність (Ірванець залився сміхом – Авт.).
Запитання до пана Андруховича: чи часто доводиться вислуховувати натяки щодо Вашої схожості з Остапом Ступкою?
Мені казали про те, що Ступці старшому казали, що його син схожий на мене...
Хіба притаманні вашим віршам естетика? Навіщо стільки ненормативної лексики?
ПІДСКАРБІЙ: Де ви чули ненормативну лексику?
Пригадуєте свій перший вірш?
ПІДСКАРБІЙ: Я писав його на п´ яну голову, тому не памятаю...
Що важливіше: процес написання вірша чи результат?
ПРОКУРАТОР: Як батько трьох дітей, можу сказати, що й результат буває непоганий...
Чи часто вас охоплює розчарування?
ПАТРІАРХ: Якщо воно наступає, то це дуже важливо для письменника, бо це значить, що він змінюватиметься й почне писати тексти, які заперечуватимуть попередні...
На кого зі своїх героїв Ви хотіли б бути схожими?
ПАТРІАРХ: На Стаха...
Чи вірите ви в долю?
ПІДСКАРБІЙ: Насправді є щось зверху, що бере тебе за шкірку й веде...
Російськомовний Андрухович у компанії вкраїнського політичного бомонду... Це можливо?
ПАТРІАРХ: Все у житті можливо, але насправді такого ще не було.
Питання пану Ірванцю: чому саме Підскарбій?
ПІДСКАРБІЙ: Бо я володію всіма скарбами світу, чого пояснювати не збираюся.
СіД-інфо
Літературна група «Бу-Ба-Бу» у складі Юрія Андруховича (Патріарха), Олександра Ірванця (Підскарбія) та Віктора Неборака (Прокуратора) виникла 1985 року, коли Україна зоговорила про два табори молодих «вісімдесятників»: «метафористів» (поетів, що тяжіли до модерністської образності) та «сповідальників» (поетів традиційного, консервативного, «селянського» складу). Між цими таборами зав´язалася дискусія, відтак ворожнеча... А Юрій Андрухович запропонував придумати «щось третє», якийсь «бурлескно-балаганно-буфонадний» напрям. Неборак підхопив ці три слова й утворив із них абревіатуру Бу-Ба-Бу. Відтоді характерна ознака бубабізму – численні виступи наживо. Перша книга цього тріо побачила світ 1995-го, друга – через 22 роки.
Жанна Куява
Коментарі
Останні події
- 19.12.2024|11:01Топ БараБуки: довгий список найкращих дитячих і підліткових видань 2024 року
- 19.12.2024|07:49Топ продажів видавництва VIVAT у 2024 році
- 18.12.2024|13:16Фонд Східна Європа за підтримки Швейцарії випустив онлайн-курс для підлітків «Не можеш сказати – пиши!»
- 17.12.2024|19:44Мирослав Лаюк став лауреатом премії імені Шевельова 2024 року
- 17.12.2024|19:09Вийшов трейлер української стрічки «Фрагменти льоду»
- 10.12.2024|18:36День народження Видавництва Старого Лева
- 10.12.2024|10:44На Оболоні Книгарня "Є" відкриє новий культурний простір “Книгарня “Є”
- 10.12.2024|10:38Видавець Віктор Круглов пройшов відбір на навчання в Стенфордській вищій школі бізнесу
- 10.12.2024|10:35Ретроспективні фільми «7 психопатів», «Орландо» і «Володарі часу» покажуть узимку в кінотеатрах України
- 10.12.2024|10:30У Києві презентують книжку “Спіймати невловиме. Путівник світом есеїстики”