Родовий маєток Гоголів-Яновських був в селі Гоголеве Шишацького району, де зараз розміщений Національний музей-заповідник Миколи Гоголя. Всі будівлі відновили після знищення в 1943 році.

"Туристів дуже багато влітку. В основному із України, але приїздять із Франції, Америки, Росії і Білорусі. От 1 квітня вже запланували зустріти гостей із Єгипту. Особливо популярними стали нічні екскурсії, які вже три роки як проводимо. Театралізоване дійство триває дві години - маємо свої акторів, спецефекти і містичні історії. Запланували відродити пасіку рудого Панька в сусідньому лісі. Гоголь обожнював солодощі, постійно смакував цукерками, варенням і медом", - розповіла Наталія Дзюба, екскурсовод музею-заповідника.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Маловідомі факти іх життя Тараса Шевченка.

На території музею постійно відбувається щось містичне.

"Робили косметичний ремонт в музеї і фарба на вікні відкололась у вигляді профілю Гоголя, який тримає перо. Тепер показуємо відвідувачам. Також цікавим є дикий камінь біля печери над ставком. Кажуть, що виконуються всі бажання, якщо на ньому посидіти. Нещодавно приїздила відвідувачка, яка виграла в лотерею мільйон гривень. Край у нас дійсно містичний. Особливо по погоді це помітно - у нас постійні неврожаї, засухи і буревії. Кажуть, що то від засилля відьом", - веде далі.

Зараз в музеї живе чорна кішка без однієї лапи, як і в часи Миколи Гоголя. За словами екскурсовода, у невеликому флігелі Микола Гоголь писав твори. Меблі сам вифарбував у чорний колір, бо така мода була в Європі. Зберігся одяг письменника, який схожий на дитячий - Гоголь був невисокого зросту. Виявилось, що змалку Гоголь був блондином, а з роками став русявим. Всі портрети Гоголя просто почорніли із часом.

"Кілька років шукали фундамент родинної церкви Гоголів, адже збереглось тільки її зображення. Знали, що має бути в парку, де поховані батьки Гоголя. Після бурі блискавка влучила у високе дерево, яке впало якраз на камені фундаменту. Теж якась містика в цьому є. В церкву в нашому селі не дуже ходять - традиції", - розповіла Ольга Самойленко, діловод в місцевому старостаті.

3 березня відзначають Всесвітній день письменника. Свято ухвалили рішенням 48-го конгресу International PEN Club. Він тривав з 12 по 18 січня 1986-го. Цю дату закріпили у календарі. З тих пір щороку День письменника святкують щороку майже у всіх країнах світу. Утім це не тільки професійне свято митців пера. У цей день закликають не забувати про те, що письменницька праця має нести правду і захищати свободу слова.

Денис Скриль