Події в романі відбуваються в Румунії за десять років після падіння диктатури Чаушеску, незадовго до виборів. Пенсіонерці Емілії Апостоє телефонує донька Аліса. Дівчина емігрувала до Канади. Закликає матір не голосувати за колишніх комуністів. Цей дзвінок змушує Емілію згадати минуле. Родом з села, з дитинства хотіла переїхати до міста. Але батьки були проти. Втекла і пішла в училище на майстра з обробки металічних виробів. Влаштувалась на завод. Вийшла заміж, народила дочку й отримала квартиру. Заробляла багато грошей, бо її цех працював на експорт і зарплатню отримували у валюті. Була членом партії. Впевнена, що при комуністах жилося краще. Одного разу на їх завод мав приїхати Чаушеску. Всі працівники три дні без перерв вичищали приміщення і фарбували ялинки в зелений колір. Місцевих змушували викорчовувати кукурузу по обидва боки дороги, якою їхатиме Чаушеску. Замість неї в два ряди насаджували екперементальну з великими качанами.

"Комуністична бабця – Емілія, якщо взятися за Фрейдом, сумує за своєю молодістю. Всі старі, совкові бабусі, сумують за своєю молодістю. А ковбаса по 2,30 то вже побічний ефект. Дан Лунгу розвинув типовий персонаж "комбаби", для якої політика зводиться до сімейного бюджету. "Комбаба" була рядовою комуністкою і не займала високих посад у тоталітарній ієрархії. Тому і економічного зиску від свого партквитка не отримувала. Не була настільки зіпсована системою і змогла переосмислити своє минуле. Дати оцінку всьому що відбувалося тоді. Роман закінчується тим що Емілія відмовляється йти голосувати, вона звільняється від минулого, але ще не живе майбутнім. Сучасні "комбаби", країн колишнього Варшавського договору, не тільки совкові. Вони знаходяться на роздоріжжі, і за їхні душі і бореться Дан Лунгу", - каже перекладач Анатоль Вієре.

Роман "Я ще та комуністична баба!" вийшов друком 2007 року. В 2013-му був екранізований румунським режисером Стере Гулеа під назвою "Я комуністка".

"Дан Лунгу пише легко. Він орієнтується на сучасного лінивого читача. Водночас його твори настільки живі та яскраві що відносять тебе прямісінько у фільм. Український глядач повинен аналізувати витоки сучасних проблем, а вони всі зводяться до одного терміну – "комбаба". Якби не було комуністичних баб то, звичайно що ніхто б не дізнався про існування Януковича. Не було війни. Ще з 1990-х років сценарій розвитку країни пішов би по прибалтійській вертикалі. У романі дідові стає зле і він спирається на двері магазину. За ним швидко створюється черга. Вважають, що дід чекає дефіцитний товар. Усюдисущий дефіцит, контроль над своїми словами, особливо в письмовому вигляді. Ось такий він, "комуністичний рай". Дан Лунгу називає цей феномен "курячий рай". Найгірше це "клітка". Тобто ув´язнення в одній країні. Коли не можливо скористатися досягненнями всього людства, найкращими лікувальними препаратами, технікою і навіть ширшим асортиментом фруктів та овочів. Я коли був малим, робив бамбукові вудлища з кукурудзяних стебел. Тому що батьки не дозволяли собі купити мені справжню бамбукову вудочку. Після того як "вудлища" висохли, ламалися від першого дотику. Так і ностальгія про комуністичний рай, тріскає від першого справжнього дотику. Той рай як кукурудзяне стебло – несправжній бамбук", - каже перекладач.

Роман вийшов у серії "Ката світу". Книжка коштує 70 грн.