Діти ж – створіння складніші: те, що їх лякає, водночас неабияк їх причаровує. Тому історії про незвичайних істот і страшненьких монстрів серед дітлахів у пошані. Звісно ж, ми не радимо шокувати ваших дітей «Сяйвом» Стівена Кінга чи «Американським психопатом» (ось тут – монстр так монстр!) Б. І. Елліса. Але ось такі яскраві, написані з повагою до ніжної дитячої психіки і просто-таки цікавезні історії про монстрів таки варто оселити на книжковій поличці. Тим паче, що вони допоможуть виконати один із пунктів Зимового бінго-2018 – #YakabooBingoWinter2018_18 

«Абетка монстрів» Марія Жученко

Ох, як не хочеться дітворі нидіти над буквариком, коли душа прагне забав і пригод!Щоби наука не видавалася величезним і нудним монстром, якого ніяк не подужаєш, можна обрати цю абетку. Адже вчити літери в компанії смішних монстреняток – значно веселіше! А на її сторінках ви знайдете їх силу-силенну, будь-якого кольору і форми.

Багатоокі й багатохвості милі монстри демонструють свої численні зуби в кумедних усмішках і зовсім, зовсім не лякають. Натомість викликають бажання добряче їх пороздивлятися, поперекривляти, а заразом – повторити букви, які вони представляють. Хтозна, може, такі нестандартні персонажі – значно ефективніші в справі навчання малюків, ніж стандартні «абетківські» герої – акула, білочка, віслюк, горобчик… 

«Там, де водяться дивовиська» Моріс Сендак

Ця найвідоміша у світі книжка-картинка особлива не своїм текстом (його в ній дуууже мало) і навіть не малюнками (їх більше і вони справді фантастичні), а відважним героєм і прекрасною ідеєю того, що й наймогутнішому у світі дивовиську потрібен хтось, хто б його любив 

Отож, головний герой цієї історії, маленький Макс зробив трохи шкоди, за що був названий мамою «дивовиськом» і спроваджений до ліжка без вечері. Тієї ж ночі з кімнатою сталося щось дивне, і хлопчик потрапив у край, де водяться різноманітні дивовиська. Але Макс так рішуче з ними поводиться, що ці створіння лякаються… його. І визнають Макса своїм королем! Але й королям дивовиськ буває сумно. Й ось уже хлопчику не потрібен весь той веселий дикий рейвах, який вони зчиняли з дивовиськами, а хочеться просто додому, до мами… 

«Тринадцять історій у темряві» Галина Ткачук

Скільки монстрів може зачаїтися в темряві? Безліч! Галина Ткачук розповіла 13 історій про деяких із них, і вони лише на перший погляд здаються страшними. Прозорий дядько й Серединожер, Риба-на-ніжках Коваленко й Балабоновий монстр, вовкулаки і Брехло Нещасне – усі вони помірно жахнючі, але й дещо недоладні, а тому – кумедні.Їх можна прогнати. Або пожаліти. Або навіть із ними подружитися. А ще можна написати свою страшну історію-про-монстра – для цього в книжці спеціально відведені вільні сторінки.

До речі, ця книжка – не проста, а титулована, адже відзначена премією «Дитяча книга року ВВС-2016».  Зібрані в ній тексти виросли на «чорному-пречорному» ґрунті дитячого фольклору й самі мають шанси на те, щоби стати тими жахастиками, якими дітлахи лякають одне одного на нічних посиденьках біля вогню. Або ж вони  можуть стати чудовим «антимонстрином» від усіх чудовиськ, які ховаються в темряві. Бо ж сміх – це найдієвіший засіб від страху 

«Шкарпеткожери» & «Шкарпеткожери повертаються»

Дивна зовнішність, звичка нищити людське майно, потаємне життя… Так, за цими ознаками шкарпеткожери – ще ті монстри. Але ці істоти цілком доброзичливі й миролюбні – хоча, звісно, серед них ведуться свої протистояння і плетуться інтриги, та людям вони зазвичай не шкодять (окрім того, що пожирають їхні шкарпетки). Веселу трилогію про життя і пригоди цих милих монстриків  написав чеський письменник Павел Шрут, й українські читачі вже мають нагоду прочитати дві книги із трьох.

У першій частині,яка так і називається – «Шкарпеткожери», автор розказує про шкарпеткожерський спосіб життя, знайомить із милим, але самотнім шкарпеткожерчиком Хихотунцем, його кузенами Раміком і Туліком і розповідає, що буває, коли ці істоти викривають себе перед людьми. Багато пригод, трохи небезпеки і велика дружба – усе це знайдете в першій книзі. А в другій, яка вийшла друком наприкінці 2017 року, на героїв чекає ще більше пригод, не лише звичайних, а й екзотичних. Хихотунець вирушає до Африки, щоб відвідати батьків-місіонерів, але чи далеко йому вдасться заїхати? Тим часом Рамік стає директором пансіону, який має на меті перевиховати забіяк із банди Ножаки Дедерона, але чи вдасться йому ця благородна місія. А їхній вожак начебто розвіявся в хмарах куряви від знесеного бару «Кіліманджаро», але ж ми знаємо, що найбільші поганці просто так не зникають… І в книзі «Шкарпеткожери повертаються» герої й читачі знову зустрінуться із ним.

«Викрадач вічності» Клайв Баркер

Коли «дорослий» письменник і режисер, що зняв одну з найстрашніших кінострічок 80-х «Повсталий із пекла» береться за дитячу книгу, одразу зрозуміло, що без монстрів не обійдеться. Але починається все досить невинно. Десятирічний Гарві, якого дожирає лютнева нудьга, отримує несподіваний подарунок – запрошення в Дім Свят. Там завжди гарна погода, смачна їжа, море розваг, а пори року міняються впродовж дня – щовечора тут  святкують Хелловін, а перед сном під різдвяною ялинкою знаходять омріяні подарунки. Здавалося б, бери й насолоджуйся,  і ні про що не питай. Гарві спершу так і робить. Але потім помічає речі, які викликають тривогу й бажання повернутися додому. От тільки Дім просто так не відпускає своїх гостей…

На героїв цієї книги, Гарві та його друзів, чекають карколомні пригоди й небезпечні епізоди. Їм доведеться навчитися протистояти спокусам, здирати привабливу обгортку магії з жахливої дійсності й боротися з паном Гудом, який насправді виявиться потворним і загрозливим Викрадачем Вічності. І, хоч у цієї магічної й повчальної історії є хеппі-енд, вона примусить читачів добряче понервувати.

«За синіми дверима» Марцін Щигельський

Іноді незвичайне й небезпечне ховається в найзвичайнісіньких місцях. Отак і герой повісті Марціна Щигельського Лукаш знаходить за синіми дверима колишньої маминої кімнати дивовижний сріблястий світ. Спершу зачарований його незвичайною красою і спокоєм, хлопчик поступово береться досліджувати це місце. Цікавість приводить його до моторошного чоловіка на ім’я Кривавець, а згодом призводить до того, що срібна – магія? Інфекція? – проникає у світ Лукаша й перетворює його тітку на огидного павукоподібного монстра. Для порятунку звичної реальності від загрози, що прийшла з-за синіх дверей, колишні вороги об’єднуються і вирушають у відчайдушну й дуже небезпечну мандрівку…

«За синіми дверима» – це книжка-віраж: сюжетні лінії в них мають різкі закрути, речі і явища виявляються зовсім не тим, чим здавалися спочатку, і зрештою приголомшують несподіваним фіналом. У ній є місце і для серйозних тем, і для психології підлітків. А пригод стільки,що й найнетерплячіший читач не занудьгує!

«Кораліна» Ніл Ґейман

Певно, кожна дитина інколи думає про те, що «от би мені інших батьків!». Бо свої надто заклопотані/суворі/невеселі/тощо. Кораліні випадає нагода пересвідчитися в тому, що «інші» – не означає «кращі». Якось, нудьгуючи вдома й досліджуючи нову оселю, дівчина потрапляє в дивний світ. Тут вона зустрічає істот, як дві краплі схожих на своїх рідних батьків, от тільки вони не зайняті нічим, окрім догоджання їй, а замість очей мають… ґудзики. І дуже скоро виявиться, що «інші мама й тато» – це отакі от монстри, готові на все, аби лишити Кораліну у своєму світі.

Ця моторошна казочка від Ніла Геймана – однозначно не для наймолодших дітлахів. Але підліткам, загартованим фільмами жахів, вона точно припаде до смаку. До речі, можна подивитися й екранізацію: «Кораліна в Країні кошмарів» – ляльковий мультфільм в естетиці Тіма Бертона чудово відтворює готичний дух книжки. Але і книгу прочитати варто, адже в українському перекладі вона – пречудова.

Віталіна Макарик