«Оточення здатне впливати на вас, але тільки ви вирішуєте, що вам думати. Що краще ви це усвідомлюєте, то більше можете приймати рішень, які розвивають внутрішню силу, а вона, повторюся, є чудовим підґрунтям для неймовірної життєвої подорожі. Розуміння, що у вас є вибір, саме собою збільшує внутрішню силу. Завдяки йому ви ліпше почуваєтеся у подорожі; кроки до ваших мрій та цілей стають міцнішими, а на обличчі частіше з’являється усмішка».

«Зовсім інший різновид вільного від сексу шлюбу спостерігаємо в індуїзмі. За певних особливих обставин індуїсти брали шлюб не з іншими людьми, а з тваринами й фізичними об’єктами. (…) П. Селькумар із Манамадураі, штат Таміл Наду, в 2007 році побрався із собакою, щоб спокутувати провину за смерть двох собак п’ятнадцять років перед тим. Після того як він убив собак, він зазнав низку невдач. Астролог сказав йому, що шлюб із собакою буде єдиним шляхом повернути свою долю на краще. Весілля було відзначено за всіма правилами, включаючи проведення ритуалу занурення у микве в місцевому індуїстському храмі. Навіть наречена, самка Селві, була обрана сім’єю нареченого так само, як це робилось у випадку традиційного індуїстського шлюбу».

«Майстри переконування описують свою позицію так, щоб висвітлити її переваги. Будь-які батьки розкажуть вам, що найлегше вмовити дитину піти з вами в продуктовий магазин, коли нагадаєш їй про цукерки на касі. Це не маніпуляція, а просто ефективний спосіб показати дитині, якою буде користь від цього походу».

«Оцінка та емоційне забарвлення тісно пов’язані з доступністю і також відіграють важливу роль. Ви швидше повірите у ймовірність землетрусу, якщо особисто його пережили, ніж якщо прочитали про нього в тижневику. Отже, відомі й легко уявлювані причини смерті (наприклад, торнадо) часто отримують завищені оцінки ймовірності, а не зовсім відомими причинам (приміром, напади астми) дають низькі оцінки, навіть якщо вони трапляються значно частіше (різниця сягає двадцятикратної величини). До того ж нещодавні події мають більший вплив на нашу поведінку і страхи, ніж ті, що відбулися раніше. У всіх цих доволі доступних прикладах автоматична система гостро реагує (навіть надто гостро) на ризик, не вдаючись до жодних таблиць з нудною статистикою».

«Та чому дерева є настільки соціальними істотами, чому діляться своїми харчами з іншими й у такий спосіб збільшують свою конкурентну здатність? Причина така ж сама, як і в будь-якій людській спільноті: разом — краще! Одне дерево — це ще не ліс, воно не спроможне створити сприятливий локальний клімат, беззахисне перед вітром та негодою».

«Життєздатність міжнародного порядку відображається в створеному ним балансі між легітимністю та силою, а також у відносній вазі кожного з цих компонентів. Жоден з цих аспектів не покликаний перешкоджати змінам; радше в поєднанні вони прагнуть забезпечити, щоб зміни відбувалися у процесі еволюції, а не грубої конкуренції свобод. Якщо баланс між силою і легітимністю управляється належним чином, дії набувають певного ступеня спонтанності. Демонстрації сили стають периферійними і значною мірою символічними; позаяк конфігурація сил засновується на спільному розумінні, то жодна зі сторін не відчуває необхідності залучати всі свої резерви. Коли цей баланс руйнується, то зникають механізми стримування і відкривається поле дії для найбільш загарбницьких претензій і найбільш непримиренних суб’єктів; хаос триватиме, допоки не буде встановлено нової системи порядку».

«Одні революці починаються з пострілу, інші — з вечірки. Ця революція розпочалася1 одного п’ятничного вечора 415 року до н. е. в центрі Афін. Відомий грецький полководець2 і політик Алківіад запросив кількох друзів до своєї вілли на подію, що перетворилася на одну із найсумнозвісніших вакханалій в історі людства. Загорнутий у крадену рясу верховного жерця, Алківіад зійшов мармуровими сходами, зачитав заборонене замовляння і дістав вишуканий декантер. Він обережно налив по келиху темної рідини кожному гостеві. Кілька слів, життєрадісний тост — і всі випили до дна. Менш ніж за годину напій почав діяти. «Нас охопив страх, паніка, тремор, смертний піт і летаргічний ступор, — розповідав згодом Плутарх. — Але коли цей стан минув, ми опинилися на прекрасних лугах, де вдихали найчистіше повітря, чули священні співи і розмови — одне слово, ми спостерігали райські видіння». До сходу сонця видіння зблідли, а на зміну їм прийшли наслідки в реальному світі. Алківіадова протизаконна вечірка запустила ланцюг подій, який згодом змусить його втікати з Афін, уникати смертного вироку, зрадити батьківщину й прискорити суду розгляд справи та страту свого улюбленого вчителя — Сократа. (…) Його судили in absentia за злочин, що карався стратою, — за наругу над містеріями.»

Баляндраси (пусті, веселі розповіді, розмови про щось незначне, несерйозне).

А послі танців варенухи

По филижанці піднесли;

І молодиці-цокотухи

Тут баляндраси понесли (…)

 

(Іван Котляревський, «Енеїда»)

«Вже наголошувалося на тому, що клімактерій досить часто сприймався селянками як бажаний, адже у ньому вони нібито поверталися у стан, в якому перебували до прокляття Богородицею.»