Літературний дайджест

01.11.2017|11:32|Gazeta.ua.

"Вірші не пишуть, їх ловлять", - Борис Херсонський

"Немає мови, якою розмовляю без акценту. Російською говорю з єврейським, англійською - з російським, а українською - з галицьким акцентом, бо вчився у Франківську", - каже поет та перекладач Борис Херсонський.

Автор 15 поетичних книжок російською мовою. Найзначнішою своєю літературною працею називає збірку "Сімейний архів" - біографічні вірші-нариси про життя євреїв у XX столітті на півдні України.

Він розповів журналу "Країна", про префесійні успіхи та культуру.

1. Сучасні жарти стали жорсткіші. Найбільше викликає сміх агресивний анекдот. Раніше - сексуальні жарти. Зараз, коли секс лізе з кожної щілини, це вже не смішно. Пам´ятаю, колись жартували: "Обрез - национальное оружие еврейського народа". Сьогодні з цього ніхто не засміється.

2. Українська ідея - зажити своїм домом, не піддаючись безкінечним поділам-переділам, тиску сильних сусідів. Українська ідея - відновлення історичної справедливості та біографії країни. Як, скажімо, людина, яка втратила документи, прагне їх відновити. А людина, що втратила пам´ять, намагається пригадати. Так, при такому ставленні один міф може змінити інший. Але героїчний все ж таки кращий за ганебний - так дітям легше рости і дорослим працювати для блага країни.

3. Путін - один із найкращих моїх учителів української мови.

4. Молодим повертався з роботи додому о дев´ятій вечора і лягав спати. Ставив будильник на першу ночі, писав дисертацію, тоді лягав - спав із третьої до шостої. Зранку їхав на роботу. Коли питали, де працюю, відповідав: усюди. Мій стаж - 100 років.

5. Найкраще, що написав, приходило до мене миттєво. Те ж стосується і перекладів. Якщо читаю вірш англійською або українською мовою і раптом бачу, що я його перекладу, можу зробити це за кілька хвилин. Але якщо бачу, що потрібно довго працювати, шукати, колупатися - не беруся за це. Розумію, що в цьому завжди буде штучність.

6. Фіксація на фольклорному елементі нашої культури шкодить її сприйняттю.

7. Можу точно сказати, як уперше написав вірш на біблійну тему. 7 листопада ввімкнув телевізор, транслювали парад. Глибока відраза почала підкочуватися до горла. Згадав псалом про ідолів, які "мають уста, і не говорять, очі мають, але не бачать, і не чути голосу з їхнього горла". І став писати. Лежачи. Із заплющеними очима. Вірш вийшов немовби сам по собі.

Олена Литвинова

Фото:  Українська правда



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

18.04.2025|12:57
Під час обстрілу Харкова була пошкоджена книгарня «КнигоЛенд»
14.04.2025|10:25
Помер Маріо Варгас Льоса
12.04.2025|09:00
IBBY оголосила Почесний список найкращих дитячих книжок 2025 року у категорії «IBBY: колекція книжок для молодих людей з інвалідностями»
06.04.2025|20:35
Збагнути «незбагненну незбагнеж»
05.04.2025|10:06
Юлія Чернінька презентує свій новий роман «Називай мене Клас Баєр»
05.04.2025|10:01
Чверть століття в літературі: Богдана Романцова розкаже в Луцьку про книги, що фіксують наш час
05.04.2025|09:56
Вистава «Ірод» за п’єсою Олександра Гавроша поєднала новаторство і традицію
30.03.2025|10:01
4 квітня KBU Awards 2024 оголосить переможців у 5 номінаціях українського нонфіку
30.03.2025|09:50
У «Видавництві 21» оголосили передпродаж нової книжки Артема Чапая
20.03.2025|10:47
В Ужгороді представили книжку про відомого закарпатського ченця-василіянина Павла Мадяра


Партнери