Це був лютий 2015 року. Наші вирвалися із дебальцівського котла. Їх ніхто не зустрічав, не говорив, що далі робити. Вояки тинялися містом. Нікому до них не було діла. Потім у місто приїхав Петро Порошенко. До візиту президента облаштували пересувний госпіталь. Але тільки поїхав — намет склали і вивезли. Бійцям довелося ночувати на лавках. Серед них було багато поранених та контужених. Вже тоді я знала, що треба писати про цю війну", - розповідає письменниця Єлізавета Гончарова. Презентувала у Святогірську на Донеччині книгу "Десь поруч війна".

В оздоровчому комплексі "Перлина Донеччини" у Святогірську відбулась презентація її книги "Десь поруч війна". Це збірка оповідань, прифронтових репортажів.

"Під час війни я спостерігала за людьми. Бачила в´язнів, котрі втекли із виправної коллонії в Чорнухиному на Луганщині. В неї влучив снаряд і пробив дірку у стіні. Уних був вибір - залишитися, щоб їх використали як гарматне м´ясо влада ЛНР, або перебратися на українській бік. В Бахмуті попросили¸посадити їх в українські тюрми", - продовжує Єлізавета Гончарова.

"Авторка пише цікаво. Запала в душу новела "Вагонні історії" про пасажирів поїзду "Київ – Костянтинівка". Вони знають, коли розпочалася війна на Донбасі, хто винен та що робити. І залежно від станції на мирній території, їхні погляди на війну міняються", – каже читачка Аліна Харченко.

Єлізавета Гончарова - волонтер організації "Бахмут Український", спеціальний кореспондент "Українського тижня". Закінчила Донецький національний університет. Працювала вчителькою в школі. Мала власне кадрове агентство місцеву газету. Двадцять років працює журналістом. З 2010 по 2014 рік – власний кореспондент газети "Донбас" в Дзержинську, Краснолиманському та Артемівському районі.

Микола Марченко