
Re: цензії
- 21.04.2025|Тарас Кремінь, кандидат філологічних наук, Уповноважений із захисту державної мовиДжерела мови російського тоталітаризму
- 18.04.2025|Ігор ЗіньчукРоман про бібліотеку, як джерело знань
- 18.04.2025|Валентина Семеняк, письменницяЗа кожним рядком – безмежний світ думок і почуттів
- 12.04.2025|Андрій СодомораІ ритмів суголосся, й ран...
- 06.04.2025|Валентина СеменякЧитаю «Фрактали» і… приміряю до себе
- 05.04.2025|Світлана Бреславська, Івано-Франківськ«Ненаситність» Віткація
- 30.03.2025|Ігор ЧорнийЛікарі й шарлатани
- 26.03.2025|Віталій КвіткаПісня завдовжки у чотири сотні сторінок
- 11.03.2025|Марина Куркач, літературна блогерка, м. КременчукЖінкам потрібна любов
- 05.03.2025|Тетяна Белімова"Називай мене Клас Баєр": книга, що вражає психологізмом та відвертістю
Видавничі новинки
- Микола Мартинюк. «Розбишацькі рими»Дитяча книга | Буквоїд
- Ніна Горик. «Дорога честі»Книги | Буквоїд
- Еліна Заржицька. «Читанка-ЧОМУчка». 7+Дитяча книга | Буквоїд
- Мистецтво творення іміджу.Книги | Дарина Грабова
- Еліна Заржицька. «Читанка-ЧОМУчка»Дитяча книга | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Торф»Книги | Буквоїд
- Вийшла антологія української художньої прози «Наша Перша світова»Книги | Іванка Когутич
- Олександр Ковч. "Нотатки на полях"Поезія | Буквоїд
- У видавництві Vivat вийшов комікс про Степана БандеруКниги | Буквоїд
- Корупція та реформи. Уроки економічної історії АмерикиКниги | Буквоїд
Літературний дайджест
"Ім´я Олекси Грищенка несправедливо забуте": у Львові презентували монографію про художника
15 вересня під час Львівського Форуму видавців у Національній галереї імені Бориса Возницького презентували монографію "Олекса Грищенко. Динамоколір" мистецтвознавиці Віти Сусак.
Книгу видало столичне видавництво "Родовід". У 2010-2012 рр. у цьому ж видавництві вийшла її монографія "Українські митці Парижа. 1900–1939" на трьох мовах.
Олекса Грищенко (1883-1977) – живописець, художній критик, його творчість пов´язана з Україною, Росією і Францією. В 1910-і рр. він розробив власний мистецький напрямок – Динамоколір (Цветодинамос), базований на поєднанні принципів кубізму і формальної мови ікони. Коли в пореволюційній Москві відкрили Музей живописної культури (1919-1929), в ньому "динамоколір" Грищенка експонувався поруч з "примітивізмом" О. Шевченка, "експресіонізмом" Кандинського і "супрематизмом" Малевича.
Один із найбільших колекціонерів творів Грищенка, французький меценат українського походження Мішель Льєвр Маркович став одним із ініціаторів видання книги.
"Ім´я Олекси Грищенко слід підіймати на ту висоту, на яку він заслуговує. Ми вважаємо, що ім´я цього художника несправедливо забули і це треба виправити. Я познайомився із роботами Грищенко 17 років тому, під час виставки в Парижі художників-емігрантів. І відтоді – в захваті від його творчості. Окрім того, він походить із тої ж губернії на Чернігівщині, що і мої предки, а це зближує нас. Ми з дружиною в захваті від його робіт, і ми хочемо цією пристрастю поділитися із іншими", - каже на презентації Мішель Льєвр Маркович.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На усіх стендах можна знайти книги на тему російсько-української війни - як минув третій день Форуму видавців
Грищенко виставляли в галереях Персье, Анрі Бінга, Каті Гранофф, Друє та інших. Крім Фонду Барнса, що володіє однією з найкращих колекцій авангарду, його роботи зберігаються в Національному центрі мистецтва і культури імені Жоржа Помпіду та Музеї д´Орсе, нью-йоркському МОМА, музеях Мадрида і Монако, королівських музеях Копенгагена і Брюсселя.
Авторка близько 70 наукових публікацій в Україні, Польщі, Франції, Італії, Німеччині, мистецтвознавиця Віта Сусак довго працювала над монографією, аби відкрити невідомі сторінки з життя і творчості художника.
"Це книга про художника, який прожив 94 роки, пройшов крізь війни, жив і творив у різних каїнах. Його можна було б назвати щасливчиком – він прожив і бачив багато, вдало і щасливо одружився, його роботи добре продавалися ще за життя так і після смерті. Але він також знав голод і безгрошів´я, його твори викрадали. Тому він заслуговує на відновлення із забуття", - каже Віта Сусак.
Свою першу статтю про Олексу Грищенка Віта Сусак опублікувала у 1989 р. в журналі "Всесвіт". У 1997 вона захистила в Москві кандидатську дисертацію на тему: "Олекса Грищенко в мистецькому житті Москви 1910-х років".
"Львів був у житті Грищенко, щоправда, недовго – у Львові Олекса був всього 30 хвилин. Їхав проїздом і був півгодини на вокзалі. Але Львів відіграв значну роль у його творчості – його деякі роботи тут зберігалися. У 1958 р Грищенко поїхав в Америку, де йому допомогли організувати кілька персональних виставок. В Нью-Йорку разом зі Святославом Гординського він заснував фонд, в якому були збережені його архіви і 70 робіт. Цей фонд був переданий до Українського інституту в Нью-Йорку, а в 2005-му, згідно з волею Грищенко - до Києва. В даний момент фонд знаходиться в Національному художньому музеї", - розповідає про свої дослідження Віта Сусак.
Окрім того, у книзі вона шукає відповіді на питання з творчості Грищенка: Чому динамоколір забули? Чому сучасники оцінювали динамоколір як самостійне явище в авангарді? Яке його місце серед представників Паризької школи? Яке значення цього майстра для українського мистецтва ХХ ст.? та багато інших.
Ольга ШВЕД
Коментарі
Останні події
- 18.04.2025|12:57Під час обстрілу Харкова була пошкоджена книгарня «КнигоЛенд»
- 14.04.2025|10:25Помер Маріо Варгас Льоса
- 12.04.2025|09:00IBBY оголосила Почесний список найкращих дитячих книжок 2025 року у категорії «IBBY: колекція книжок для молодих людей з інвалідностями»
- 06.04.2025|20:35Збагнути «незбагненну незбагнеж»
- 05.04.2025|10:06Юлія Чернінька презентує свій новий роман «Називай мене Клас Баєр»
- 05.04.2025|10:01Чверть століття в літературі: Богдана Романцова розкаже в Луцьку про книги, що фіксують наш час
- 05.04.2025|09:56Вистава «Ірод» за п’єсою Олександра Гавроша поєднала новаторство і традицію
- 30.03.2025|10:014 квітня KBU Awards 2024 оголосить переможців у 5 номінаціях українського нонфіку
- 30.03.2025|09:50У «Видавництві 21» оголосили передпродаж нової книжки Артема Чапая
- 20.03.2025|10:47В Ужгороді представили книжку про відомого закарпатського ченця-василіянина Павла Мадяра