Останні три роки відстоюємо у війні з росіянами незалежність. ­Виявилося, що західний сусід — Польща — теж намагається диктувати, які українські герої є прийнятними, а які — ні, — каже історик, директор Інституту національної пам´яті 39-річний Володимир В´ятрович.

У харківському видавництві "Клуб сімейного дозвілля" вийшла його книжка "За лаштунками Волині-43. Невідома польсько-українська війна".

— Торік Польський сейм уклав резолюцію про геноцид, організований українськими націоналістами щодо польського населення. Абсолютно безграмотну з історичної і юридичної точки зору та шкідливу — з політичної. Вирішив пояснити, що сталося в 1943-му між нашими народами. Адже наслідки досі відчутні, — продовжує історик.

— Книжка — науково-популярна. Що більше знатимуть, то менше буде приводів для маніпуляцій. Для поляків слово Волинь — синонім страшного злочину. Геноцид. Так відбулося стараннями преси й політиків. Історія вбивств тисяч людей у Другу світову вирвана з ширшого контексту, приправлена емоціями і чиїмось інтересами. Українська Повстанська армія та польська Армія Крайова намагались усунути "чуже" населення. Убивали й ті, й інші. Причиною цього називають появу українських націоналістів, які при­внесли хворобливу ідеологію. Але вони не могли охопити своїми ідеями все населення Західної України. Часто необізнані селяни протистояли польській і радянській владі з їхньою жорстокою окупацій­ною політикою. Хоча не знали достеменно, за яку державу воюють. Ті, хто брав участь в українсько-польській війні 1918–1919-х, могли вважати 1943-й реваншем за втрату незалежності тоді.

Нещодавно відзначали 70-ті роковини операції "Вісла", в результаті якої майже 150 тисяч українців, які населяли теперішню південно-східну Польщу, виселили на захід країни. "Для остаточного вирішення українського питання", як тоді писали в польських документах. Науковці називають акцію етнічною чисткою і воєнним злочином. За два дні до річниці польські радикали демонтували на українському цвинтарі пам´ятник воїнам УПА. Зазначивши, що це лише початок. Акт вандалізму схвалили в міністерстві культури й Інституті національної пам´яті Польщі. Це приклад того, що конфлікт між нашими народами продовжується. Він працює проти України. Такі провокації можливі через низький рівень знання своєї історії.

У назві книжки використовую слово "лаштунки" не дарма. Ми всі поза грою, яку ведуть політики. Роблять усе, щоб поляки й українці якомога більше конфліктували. За лаштунками — Москва. Руйнування пам´ятників нашим націоналістам у Польщі регулярно висвітлюють у пресі на непідконтрольних Україні територіях Донбасу. Це говорить про зв´язки радикальних поляків із російськими спецслужбами. Проплачені акції. Українці знають це, а от полякам бракує розуміння.

У роботі над книжкою "За лаштунками Волині-43. Невідома польсько-українська війна" історик Володимир В´ятрович проаналізував понад 400 документів. Частину матеріалів вивчав в Українському науковому інституті американського університету Гарвард.

Анастасія ХЛАПОНІНА