1. Розкажіть про себе та свій творчий стиль.

Я – художник, живу в красивому місті Києві. Моє завдання – знаходити красу в усьому й звертати на неї увагу інших людей. Я страшенно люблю книжки, тому часто їх ілюструю.

Дуже люблю дивитися як люди щось роблять руками. Зазвичай ці процеси малюю. Мене зачаровують обличчя незнайомих людей на вулиці – я можу закохатися в людину на 5 секунд рівно, у Києві страшенно багато красивих людей.

Люблю сміятися, дуже ціную людей, з якими можна посміятися. Для власних веселощів вигадую ігри та техніки малювання, які потім стають книжками.

 

Із книжки «Авіа – пташиний диспетчер»

 

Читайте також: 7 запитань ілюстратору: Христина Лукащук

2. Назвіть книжки, які ви проілюстрували.

«Про кита», О. Лущевська («Видавництво Старого Лева»)

«Пан Коцький, Мiра і море», О. Лущевська (видавництво «Братське»)

«Засинай. Прокидайся», Г.Вдовиченко, («Видавництво Старого Лева»)

 

Фото: видавництво Vivat

 

«Русалки», О. Лущевська, (видавництво «Братське»)

«Авіа – пташиний диспетчер», О.Лущевська, (видавництво «Грані-Т»)

«Недоторка», Т.Корнієнко, (видавництво «Час Майстрів»)

«Принцеса-кухарка» та «Усе через банани» – мої авторські книжки для творчості.

 

Із книжки «Пан Коцький, Мiра і море»

 

Читайте також: Книжки-білінгви і трилінгви

3. Чи є улюблена техніка? Яка?

Я зробила безліч ілюстрацій і книжок за допомогою комп’ютера. Зараз – час акварелі. Це настільки чарівна техніка, що іноді здається, ніби в мене замість крові всередині вже тече акварель.

Ще я часто малюю на вулиці, у кав’ярнях, у супермаркетах – роблю ескізи олівцем або фарбами.

 

Із книжки «Засинай. Прокидайся»

 

4. Опишіть ваше робоче місце.

Мій стіл стоїть прямо під вікном, над ним два види штор: сіра для розсіювання та щільна чорна. Інакше – забагато сонця до другої години дня. У мене на столі бувають два стани. Перше: це коли все на своїх місцях, нічого зайвого, техніка блищить, шторка легко колихається, і стоїть склянка з тюльпанами. Краса! Це означає – мертвий сезон, нічого не відбувається, Віолетта не малює, не вигадує.

І другий стан: усе лежить на всьому: картон, зошити, фотик, телефон, чашки, фарби, ножиці, шнури якісь і непізнані об’єкти впереміш із енциклопедіями й штуками, які я притягла з вулиці. Жах, коротше. Ось це так – робота кипить! Хороші картинки скоро будуть. Середнього стану не дано. Чомусь.

А ще я іноді міняю місце роботи. Наприклад, коли вигадую історії й роблю замальовки на папері, то офісом стає будь-яка кав’ярня з високими стелями й великими вікнами.

Читайте також: Недоторка, правильна казка для підлітків

5. Що надихає вас до роботи? Що заважає?

Надихають:

• походи по книгарнях;
• придумування нового. От дійсно, коли придумую – приходить стан потоку, радість;
• руді люди – можу дивитися нескінченно (але це неможливо, вони завжди ніяковіють і намагаються від мене втекти);
• фільми надихають – роблю за ними ескізи, наприклад.
• обіди в нових місцях. Люблю куштувати нові страви. А ще – дивитися, як готують. Це зазвичай дуже красиво, якщо людина захоплено готує. Я отримую велике естетичне задоволення від одного тільки виду свіжих продуктів. Наприклад, коли сонячне світло падає на помідори, нарізані для салату;
• мені дуже подобаються скелі й мох, кора дерев. Якщо є можливість зупинитися й доторкнутися до всього цього – я із задоволенням поринаю. Це приносить натхнення теж.

Що заважає:

• різкий шум, ненавиджу гучні звуки взагалі, а під час роботи особливо;
• іноді довго не можу прийняти рішення – і вся робота гальмується, втрачається імпульс;
• соцмережі мені заважають, не навчилася ще бути строгою з ними.

 

Із книжки «Русалки»

 

6. З якими темами для дитячої книжки вам подобається працювати? Чому? З Якими темами не подобається? Чому?

У мене немає улюблених тем. Коли мені надсилають рукопис для прочитання – головне, щоб мене по-справжньому захопила історія. Я повинна побачити фільм по цій історії в себе в голові. Якщо текст сподобався – починаю вивчати тему. Будь-яку.

Я б не стала малювати ілюстрації до класичних дитячих творів, типу «Чарівник із країни Оз» або «Казки братів Грімм». Впевнена, що все одно намалюю щось схоже на те, що бачила в дитинстві або в книгарнях.

7. Що для вас означає термін «книжка-картинка» (книжка в малюнках)?

Книжки-картинки – дуже потрібні. Це як кіно для найменших.

Останнім часом мені подобаються книжки-картинки для дорослих. Коли вони – про важливе. Щоб прочитати й не тільки задуматися, але й зробити. Хоча книжки, які дають суто естетичне задоволення, я теж підтримую. Це як їжа для душі, твір мистецтва, до якого цікаво повертатися.

А ще книжками-картинками оформляю інтер’єр квартири. Підвішую або розставляю в розгорнутому вигляді на полицях – замість картин.

Валентина Вздульська