Re: цензії

26.07.2026|Ігор Зіньчук
У полоні Чугайстра
22.07.2026|Юрій Горблянський, Львів–Зашків
«ХТО ТАМ ПОВИС ТІМ’ЯЧКОМ ВНИЗ…»: про «діточі» вірші-«хулігани» для шибайголовних непосидюх…
21.07.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Бути Небом ― це любити всіх
20.07.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Різьба на долонях
20.07.2026|Олександр Козинець, письменник, педагог та музикант
Бути переможцем — це вибір
18.07.2026|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на Тернопіллі
Промені любові осонцюють життя
18.07.2026|Михайло Жайворон
Червона нитка крові нового роману Петра Білоуса
14.07.2026|Вероніка Чекалюк, науковиця, журналістка
Коли тіло каже «Ні»: книга, що навчає «слухати себе»
14.07.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Ліричний щоденник Роксолани Жаркової
10.07.2026|Ігор Чорний
Коли магія поза законом

Літературний дайджест

10.04.2017|18:41|"День"

Кохання як привід для історичного детективу

Романи Ксенії Заставської «заманюють» читача замислитись над складними питаннями.

Серед численних способів писати на дуже актуальну сьогодні на наших теренах і в нашій літературі тему історичної пам’яті, приватної та родинної історії письменниця Ксенія Заставська знайшла свій. І він виявився досить ефектним. Цей спосіб - поєднання популярної, прозорої жанрової форми, її детективних і любовних ліній зі складними й травматичними історичними питаннями.

Що ж, гідна ідея: специфічний читач, який, може, за інших обставин ніби й не дуже хотів би розбиратись у болючому минулому (точніше - переважно у ХХ столітті), таким чином «заманюється», готується і налаштовується до розмови на непросту тему.

Такими є три романи Заставської, які є сенс розглядати разом. «Талісман кохання», «Veto на щастя» та «STECK. Мережива життя». Цікаво, що в кожному з них головною героїнею є активна, рішуча жінка - чергове свідчення поступових суспільних змін і поступового утвердження гендерної різноманітності в літературних конструкціях, особливо в згаданих жанрах, які славляться деякою консервативністю. Між іншим, це зовсім не заважає героїні паралельно з історичними розслідуваннями прагнути абсолютно класичного романтичного кохання (і, врешті, його зустрічати!).

Отже, активна жінка стикається з історією. Через соціальні стереотипи, які рекомендують «другій статі» триматися від історико-політичних питань подалі, спочатку вона не дуже орієнтується в темі, але швидко все надолужує. Так, у романі «STECK. Мережива життя» вона купує для бабусі старе піаніно і знаходить у ньому щоденник польською мовою. В ньому розповідається жахлива історія дівчини, депортованої з Західної України під час Другої світової війни. Зацікавившись цим сюжетом, героїня невдовзі відкриє історичну таємницю, пов’язану з її власною родиною.

У «Veto на щастя» аналогічне історичне детективне розслідування проводить дівчина, яка випадково опинилася в Острозі (дізналася, що чоловік її зрадив із подругою, і поїхала світ за очі на першому ж потязі, що трапився на вокзалі). Історія місцевих «Монтеккі та Капулетті», українського й польського шляхетських родів, пов’язаних і ненавистю, і коханням, ховає в собі не лише ці одвічні пристрасті. Вона висвітлює не вельми привабливі сцени давнього українсько-польського протистояння, відчайдушну боротьбу між українським підпіллям і радянськими військами та спецслужбами. І робить це часто не шаблонно, а показуючи неоднозначні моменти на зразок кохання між запеклими ворогами, зображуючи і добрі, й ниці вчинки представників різних політичних і збройних сил. Хоча розставляє акценти однозначно: хто є загарбником, а хто воює на своїй батьківщині. Годі й казати, що пошуки закінчуються генеалогічними відкриттями та новим шаленим коханням.

Нарешті, події «Талісману кохання» починаються в щойно захопленій Радянським Союзом Литві на початку Другої світової. Юна і наївна дівчина переживає роман із викладачем, який приїхав з Москви. Непомітно для неї ці стосунки стають небезпечними, а події загострюються, на обрії з’являється німець, розчарований у нацизмі - і в усьому цьому доведеться по-справжньому розбиратися й орієнтуватися...

Відзначу (і це не дивно), що непрості теми і нюансований підхід до них Ксенії Заставської знайшли відгук не лише в Україні, а й в інших краях Центрально-Східної Європи, де ХХ століття теж залишило по собі море крові та ще більше нерозв’язаних вузлів-загадок. Тож ці романи вже побачили світ не тільки українською, а й польською, литовською, угорською та іншими мовами.+

Олег КОЦАРЕВ



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

23.07.2026|08:09
В Ужгороді нагородили переможців VIII Всеукраїнського конкурсу малої прози імені Івана Чендея
20.07.2026|10:48
Внаслідок ворожого обстрілу Київщини знищено склад видавництва «Книголав» та 250 тисяч книжок
20.07.2026|10:24
Мережа «Моя книжкова полиця» остаточно закриває офлайн-простори та трансформується у ГО «Почитай мені»
20.07.2026|10:16
У центрі Львова працює книжковий «Трамвайчик»
16.07.2026|17:03
Наталка Сняданко: розмова про письмо, переклади, Україну і Європу
16.07.2026|10:32
На Закарпатті відбудеться «Чендей-фест 2026»
16.07.2026|10:30
Укрзалізниця запускає інтерсіті до Луцька в дні Міжнародного літературного фестивалю «Фронтера»
14.07.2026|14:39
BestsellerFest у Львові: Жан Рено, Артем Чех, Ірена Карпа, Володимир Кличко та інші культові особистості
14.07.2026|09:25
У Флориді відбудеться творчий вечір відомого письменника Ігоря Павлюка
10.07.2026|09:37
Інтерактивні читання, творчі майстерки, квести, руханки для дітей: якою буде дитяча програма на фестивалі «Фронтера»


Партнери