Re: цензії

29.09.2026|Тетяна Дігай, Тернопіль
Діти сьогочасної війни
24.09.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Чого навчає нова казка Юлії Перегуди?
23.09.2026|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя
Галузка сонетів та верліброві окрушини Оксани Тебешевської
Про мистецькі стилі, архітектурні і не дуже
16.09.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Та, що літає без крил
15.09.2026|Вероніка Чекалюк, науковиця, кандидат наук із соціальних комунікацій
Самозбереження як мистецтво жити: ментальне здоров’я, спілкування і філософія довголіття Шигеакі Хінохари
12.09.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, PhD, психотерапевтка, письменниця
Коли казка знає про дитину більше, ніж вона вміє сказати словами
12.09.2026|Буквоїд
«Донька землі»: роман про кріпачку, чий біль перетворюється на пісню
09.09.2026|Тетяна Качак, м. Івано-Франківськ
Романи Дмитра Кешелі про вселенську і всеосяжну любов
07.09.2026|Анна-Віталія Палій
Ігор Павлюк: Між стражданнями і добром

Літературний дайджест

10.04.2017|10:30|Gazeta.ua.

"Провінційні українські письменники, які пишуть російською" - Семесюк

В українській культурі зараз важливо відповісти на внутрішні питання українців, а не орієнтуватися на Захід.

Про це говорить Gazeta.ua./a> письменник Іван Семесюк на Черкаському книжковому фестивалі 8 квітня.

"Немає надмети кудись продертися, просто треба працювати. У нас зараз дуже потужний культурний ренесанс. Колись такі процеси відбувалися 50-100 років, зараз можемо пройти за 10 років. Просто береш вила і скиртуєш. Треба спочатку відпрацювати внутрішні гештальти (у філософії - цілісна структура. - Gazeta.ua./a>), відповісти на питання, які цікавлять тільки українців в контексті України. Далі дивитися, наскільки здібні".

Українські письменники, які пишуть російською - провінційні, вважає Семесюк:

"Минуло три роки після Майдану. Тоді світ перевернувся. Але деякі не зрозуміли".

На пульсі культури мають бути всі великі міста України:

"Книжкові форуми - це круто. На Львівському форумі задіяне майже все місто. У Києві на Арсеналі більш локально, але все одно потужно. У таких містах як Черкаси також має бути якомога більше подібних заходів. Не йде мова про супер-якість, а про саму пульсацію культурних процесів. Це не лише продаж книжок, а й спілкування після заходів. Треба бухати пиво, тоді з´явиться академічне високе мистецтво".



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери