Класичному сюжету «Красуні і Чудовиська» вже понад 250 років, а головну героїню Белль серед усіх інших казкових красунь вирізняє любов до книжок і читання. І в тому є певний символізм, адже жодна з популярних у світі казок не має такої кількості літературних переказів та адаптацій, як «Красуня і Чудовисько». А їх стільки, що вистачило б на чималий стелаж в бібліотеці того самого замку.

Різноманітних версій сюжету, де прекрасна дівчина стає бранкою або дружиною звіра чи монстра (часом невидимого), а згодом ціною жертв і поневірянь та силою кохання знімає з нього закляття, неймовірно багато. Вони навіть отримали окремий тип у класифікації казок Арне-Томпсона-Уттера (індекси AT 425, 428, 430, 440), що має назву «казки про чарівного нареченого» та охоплює легенди й перекази зі всього світу, найстаршим із яких два десятки століть. Ось лише деякі:

• Греція: «Амур і Психея», «Краб», «Мускус і бурштин», «Господар Семоліна»;
• Норвегія: «На схід від сонця, на захід від місяця», «Король-Ведмідь»;
• Франція: «Красуня і Чудовисько», «Прекрасна троянда», «Великий звір», «Змій і дочка виноградаря», «Білий вовк»;
• Британія: «Журба і любов», «Білий ведмідь з Вітенґтону», «Чорний бик із Норровей», «Дочка небес», «Скляна гора», «Цап і донька короля», «Наречений-неведимка», «Три пера»;
• Німеччина: «Красуня і кінь», «Зачарована жаба», «Сад літа і зими», «Залізна піч»;
• Італія: «Белінда і Монстр», «Красуня і Чудовисько», «Філодоро і Феломена»;
• Іспанія: «Лілі і ведмідь», «Гілка розмарину»; Португалія: «Діва і звір», «Капустяний качан»;
• Австрія: «Співоча троянда»;
• Швейцарія: «Принц-Ведмідь»;
• Угорщина: «Виноград, що говорить, яблуко, що сміється і абрикос, що дзвенить»;
• Румунія: «Зачарована свиня»;
• Україна: «Наречений-вуж»; «Рак-неборак та його вірна дружина»;
• Росія: «Перо Фініста ясна сокіла», «Червона квіточка»;
• Китай: «Чарівний змій»; Японія: «Зять-мавпа»; Інідія: «Мавпи і люди»;
• Туреччина: «Принцеса і свиня»;
• Кіпр: «Принц-жаба»;
• Ізраїль: «Десять змій»;
• Північна Америка: «Лавровий оберемок», «Троянда», «Дівчина, що побралася із мисливським собакою», «Принц білий кабан»;
• Південна Америка: «Зачарований принц».

Утім найпопулярніших версій сюжету, покладених в основу численних сучасних переказів та адаптацій, усього лише три: давньогрецький «Амур і Психея», норвезький «На схід від сонця, на захід від місяця» і французький – власне, «Красуня і Чудовисько».

Читайте також: Перше кохання і легенда Розбійницького саду

Амур і Психея

Сюжет

В одного з грецьких царів було три дочки. Наймолодша Психея прославилася такою вродою, що затьмарила образ самої Венери, за що богиня розгнівалася на дівчину й повеліла своєму синові Амуру вразити серце красуні стрілою кохання до найбільш ницої людини на землі. Та Амур сам закохався у Психею, тож не виконав наказу матері.

Незабаром Мілетський оракул віщував, що, за велінням богів, дівчина має стати дружиною невідомої істоти, для цього її слід відвести на вершину високої гори й лишити там. Усе було виконано за вказівкою оракула, і Психея вже чекала на найгірше, але раптом ніжний вітер Зефір переніс її до прекрасного палацу. Там вона зустрілася із незримим створінням, яке стало її чоловіком, хоч вона й не мала уявлення, хто це насправді та зустрічалася з ним лише вночі.

Життя Психеї було щасливим, однак вона сумувала за сестрами і вмовила чоловіка принести їх до палацу. Підступні сестри із задрощів почали залякувати Психею, що невидимка — ніхто інший як чудовисько, і переконали, що вона має викрити його, запаливши вночі світильник.

Психея послухалася, та виявила, що її чоловіком був прекрасний Амур. Вона так замилувалася ним, що ненароком розлила масло зі світильника й обпекла плече Амура. Бог образився на Психею за зраду та полетів від неї. Нещасна молода жінка вирушила на пошуки Амура й зрештою потрапила до Венери.

Богиня призначила Психеї декілька складних випробувань, аби та довела свою любов до Амура, і вона виконала їх усі, однак стала жертвою останнього, заснувши вічним сном. Амур, що нарешті одужав від опіку й забув про старі образи, знайшов кохану, розбудив її, а тоді переконав Юпітера зробити Психею безсмертною. Від їхнього шлюбу з’явилася на світ Волупія — богиня насолоди.

Джерела

Міф про кохання Амура та Психеї зародився у Греції, але визнання й розповсюдження набув у Римі. Найвідоміший його переказ належить римському письменникові Апулею, який вніс його до книжки новел «Метаморфози, або Золотий осел». У його тексті всі герої міфу, боги і богині, названі римськими іменами, окрім земної Психеї — вона зберегла грецьке ім’я, яке означало «душа, дух, дихання».

Міф про Амура та Психею став сюжетом для багатьох літературних творів, утім, західні перекази найчастіше повертають читача до грецьких богів, а Амура називають то Купідоном, то Еросом (Еротом). Цей міфічний сюжет набув популярності у мистецтві, починаючи з епохи Відродження — до нього у своїй творчості зверталися Антоніо Канова, Жан де Лафонтен, Жан-Батіст Люллі, Вільям Буґро, Франк Сезар, Джон Кітс, Оґюст Роден.

Доки ми не дістали облич

Клайв Стейплз Льюїс (Till We Have Faces by C.S. Lewis)

Вік: 14+

Останній великий роман Клайва Льюїса, і, на думку багатьох критиків, найкраща його робота. Це філософська інтерпретацію міфу про Амура та Психею, яка навіть обросла кількома власними міфами. Наприклад про те, що Льюїс писав її як присвячення вмираючій дружині й читав рукопис біля її ліжка, щоб розрадити у найпохмуріші дні. Це не відповідає дійсності, однак текст дійсно торкається тем життя й смерті, пошуку істини про те, звідки ми прийшли та куди йдемо.

Ця історія заглиблює читача в часи давніх царів, війн і обрядів, вірувань і забобонів. Розказана вона у вигляді спогадів цариці Оруалі — старшої й некрасивої сестри Психеї, яка, втім, не заздрить молодшій сестрі, а обожнює її майже до нестями.

 Поняття краси та віри, жертовності й спокути розглядаються зусібіч, але без нав’язливих авторських висновків про їхню природу, і в цьому ще більша цінність роману, адже він залишає нас сам на сам з історією героїні і власними поглядами на неї.

Розповідь, розбита на дві частини — мемуари Оруалі та її ж післямова, які, з одного боку, гармонійно доповнюють одна одну, а з іншого — суперечать, спростовуючи все, у що так відчайдушно вірила Оруаль, зайвий раз доводячи, що істина, хоч і свята й необхідна, зазвичай нещадна та болісна. Сюжет про кохання Амура та Психеї тут вторинний і є радше варіацією подій, причетних до життя і долі Оруалі.

Становлення, своєрідне змужніння образу головної героїні, як і прямо пропорційний вплив її безликості на зростання сили, волі й влади, прописані напрочуд потужно. А демонстрація того, як обезличування і втаємниченість стають творцями насильнішого людського страху, і того, наскільки руйнівною може бути сліпа, найсильніша, але не безкорислива любов — певно, найважливіші меседжі роману. Висновок: читати всім, але не чекати нової Нарнії.

Призначені долею

Джессі Гаррел (Destined by Jessie Harrell)

Вік: 12+

Ця книжка — вдала спроба познайомити підлітків з античною міфологію, не відлякуючи їх велемовними конструкціями. Хоча події відбувають у Давній Греції, діалоги героїв та й деталі цілком відповідають сучасним реаліям. Почасти, ця повість нагадує добре відомі у 90-х серіали про Геракла та Ксену — ясна річ, що дія відбувається там де треба із характерними атрибутами, але американізованість персонажів творить свою, специфічну, утім, досить дотепну атмосферу. Та будьмо щирі, грецькі міфи з їхніми інтригами й персонажами — ще та «мильна опера».

Переказ Джессі Гаррел цілком близький до Апулея, але читач значно ближче знайомиться з мотивами й  думками Ероса, який має майже стільки ж «ефірного часу», що й Психея. Не обійшлося тут без «родзинок» з диснеївської «Красуні і Чудовиська» (сцени у садку, бібліотека).

Причини ж основного конфлікту видаються дещо дитячими, а кохання досить цнотливим, що можна розглядати і як плюс — для батьків, що ремствують стосовно пікантних сцен у підліткових книжках.

За сюжетом, юна Психея потерпає від власної «божественної» краси: рідним поруч із нею ніяково, люди на вулицях нездатні остаточно визначитися, чи поклонятися їй, чи проклинати за таку красу, богині Афродиті вона не вгодила, потенційних наречених лякає перспектива взяти за жінку «Єлену Троянську №2», а тут ще й Мілетський оракул сповістив, що вона має стати дружиною якогось міфічного чудовиська, що живе на горі.

Нелегке буття у грецьких дівчат, але красунчик Ерос уже чекає за рогом, як і купа пригод у компанії з невидимою німфою Алексою, яка підозріло нагадує однойменний смарт-динамік від Amazon.

 

Розмальований всліпу

Мішель Гансен (Painted Blind by MichElle Hansen)

Вік 12+

Американська авторка Мішель Гансен пішла далі у своїй адаптації античного міфу й перенесла його події у сучасний світ, де Психея Міддлтон — страшокласниця з Монтани й успішна модель, яка потерпає від уваги чоловіків та репортерів.

Випадковість зводить її із загадковим юнаком Еріком, від якого вона просто у захваті, хоч ще жодного разу не бачила наживо. Ні, йдеться не про віртуальний роман, просто Ерік має звичку ставати невидимкою, а ще походить із чарівного світу, в який залюбки запрошую Психею, от тільки на досить дивних умовах.

На цікаву до таємниць Психею чекають карколомні пригоди, зустрічі з усілякими міфічними істотами, спроби поладнати з матір’ю Еріка й навіть подорож у потойбіччя. Однак, чого не зробиш заради коханого? Навіть, якщо всі побачення з ним проходили всліпу.

Книжка Гансен за стилістикою, а часом і епізодами, нагадує «Сутінки» Стефені Маєр, і на відміну від міфу-оригіналу має значно більше персонажів-людей, до слова, не пласких, а вельми переконливих.

Історія Психеї не обходиться без підступної подруги й красеня-залицяльника, який додає не лише інтриги любовного трикутника, але й творить значно ціннісніший імідж для Психеї. Усе ж героїня, яка має вибір, трохи відрізняється від тої, яка покірно слідує за пророцтвом оракула.

Окрема насолода — це образи героїв «чарівного світу» — харизматичних, підступних, іронічних носіїв імен давньогрецьких богів. Та й загалом жартів, дотепів і сарказму в книжці вистачає, тож вона може стати хоч і непретензійним, однак якісним розважальним чтивом.

Інші цікаві перекази

• «Психея» данського письменника Луїса Купейруса;
• «Купідон і Психея. Історія кохання» Едни Барт, з ілюстраціями Аті Форберґ (Cupid and Psyche: A Love Story by Edna Barth, Ati Forberg);
• янґ-едалт повість про сучасну версію Психеї, лауреат Gayle Wilson Award «Прекрасне прокляття» Джен МакКоннел (Beautiful Curse by Jen McConnel);
• перша частина підліткової фентезі-серії Джендели Трист «Love Book» — «Вражений. Ерос і Психея», (Struck: Eros and Psyche by Jendela Tryst);
• «Купідон і Психея» у переказі М. Шарлотт Скрафт з ілюстраціями Кінако Крафт (Cupid and Psyche by M. Charlotte Craft, Kinuko Y. Craft).

На схід від сонця, на захід від місяця

Сюжет

Бідний селянин віддає дочку чарівному білому ведмедеві в обмін на багатство. Дівчина щасливо живе в зачарованому замку з ведмедем, який вночі перетворюється на людину, але не дозволяє їй себе бачити.

Засумувавши за рідною домівкою, вона вмовляє ведмедя відпустити її, а погостивши в батьків, не втримується від виконання поради матері: запаливши свічку, роздивитися, на кого вночі перетворюється ведмідь. Вона бачить перед собою прекрасного принца, а той за мить прокидається від гарячих краплин воску, які впали зі свічки йому на сорочку.

Після цього принц зникає, адже дівчина (здатна розвіяти чари, які перетворили його на ведмедя) порушила умови, і тепер її наречений належить принцесі тролів, замешканій у замку на схід від сонця, за захід від місяця.

Дівчина вирушає на пошуки й дорогою зустрічає старих чарівниць, що дарують їй коштовні подарунки й указують шлях до Східного вітру, який може знати, де шукати замок тролів. Східний вітер спрямовує її до Західного, Західний — до Південного, а той — до Північного, який, зрештою, відносить дівчину до замку.

Обмінюючи коштовні подарунки на нічні години поруч із принцом, вона намагається нагадати йому про себе, але принц, напоєний зіллям, не прокидається. Поговорити з ним їй вдається лише напередодні його весілля з принцесою тролів, за допомогою в’язнів замку тролів.

У день весілля принц ставить умову, що одружиться лише з тією, хто зможе відіпрати його сорочку від воску. Ні принцесі, ні королеві тролів це не вдається, а от дівчина робить усе легко й бездоганно. Миттю тролі щезають, а принц, його наречена та звільнені в’язні замку беруть собі скарби тролів і вирушають додому.

Джерела

Уперше текст під назвою «На схід від сонця, на захід від місяця» був надрукований у збірці «Норвезькі народні казки» фольклористів Петера Крістена Асбйорнсена та Йорґена Моу. Вже за десять років вона вийшла друком у США в перекладі Джорджа Вебба Дасента.

Переказ «На схід від сонця, на захід від місяця» був також включений до першої збірки казок шотландського письменника й фольклориста Ендрю Ленґа «The Blue Fairy Book» (1889). 1914-го року світ побачило ілюстроване видання казок Асбйорнсена-Моу із шедевральнимою графікою Кая Нільсена, яке перевидавалося безліч разів, більш як п’ятьма десятками мов.

Також відома ілюстрована версія казки «На схід від сонця, на захід від місяця» з малюнками лауреата численних престижних ілюстраторських премій Патріка Джеймса Лінча.

Схід

Едіт Патту (East by Edith Pattou)

Вік: 10+

Абсолютно всі адаптації «На схід від сонця, на захід від місяця» вирізняє переконлива зимова, нордична атмосфера, і переказ Едіт Патту не став винятком. Утім, як не парадоксально, льодово-снігові пригоди юної героїні Роуз (чи не апелює її ім’я до троянди з «Красуні і Чудовиська»?), аж ніяк не позбавляють текст чарівної затишності та зворушливої теплоти.

Ця книжка добре підійде для родинних рід-елаудів взимку, бо хоча візерунок тексту на тлі казкового сюжету сплетений досить вигадливо, мова авторки напрочуд комфортна на рівні сприйняття та артикуляції.

Роуз — дівчинка з таємницею, яку (чи від якої) її намагається врятувати вся родина, але від долі, особливо казкової, втекти неможливо. У двері оселі стукає Білий Ведмідь і дівчинка прямує з ним до льодового палацу, проходить своєрідну ініціацію, прокладає шлях до дорослішання. Та дійсно подорослішати їй доведеться трохи пізніше в мандрівці, гідній Одіссея.

«Схід» — це блискуча мозаїка з географії, старовинних традицій та забобонів, безлічі цікавих дрібниць, деталей, атрибутів, символів, образів, уривків таємничих мов. Це подорож сушею й морем, через гори, ліси й річки, серед засніжених крижин, крізь віхолу і химерний туман, під маревом Північного сяйва – туди, де закінчується світ і починається… казка.

 

Сонце і місяць, крига і сніг

Джесіка Дей-Джордж (Sun and Moon, Ice and Snow by Jessica Day George)

Вік 12+

Ця книжка суголосна до попередньої, що не дивно, зважаючи на єдине джерело, та авторка майстерно внесла унікальні деталі до свого переказу.

Ласс (чи Піка), що означає просто «дівчинка», не має справжнього імені, бо не була жаданою дитиною в матері, утім, це не позбавило її маленьке серце добра й любові. Тим паче, що вона має особливий і прекрасний дар — говорити з тваринами. Тож, не дивно, що навколо неї весь час з’являються незвичайні представники фауни: приручений вовк, чарівний білий олень та ісбьорн — білий ведмідь, з яким Ласс вирушить до крижаного палацу, наблизиться до свого щастя, втратить його, але ціною важких випробувань віднайде знову.

Додатковий анімалізм робить цей текст винятковим, вигадливішим, а постійна присутність біля головної героїні такого харизматичного партнера як Ролло (той самий приручений вовк), додає історії живих дотепів і смачних діалогів.

Однак і це ще не все. Виявляється, Джесіка Дей-Джордж розповідає не одну, а декілька версій казки, адже зачарованих білих ведмедів було значно більше, ніж один, і про долі останніх двох читачі дізнаються дуже багато.

Розповідь авторки самобутня, душевна й витончена, схожа на гаптовану казковими візерунками парку, яку носить Ласс, а яскраві жіночі персонажі, здатні протистояти випробуванням, розвіювати чари, долати нездоланні перешкоди, акумулюють відмінний від стереотипів досвід юних читачів.

На схід від сонця, на захід від місяця

Джекі Морріс (East of the Sun, West of the Moon by Jackie Morris)

Вік 10+

Джекі Морріс відома альтернативними переказами казок і легенд, вона творить їх невеличкими образними повістями, майстерно ілюструючи тексти власними малюнками. І вже за її ілюстрації, за бездоганне художнє оформлення, книжка «На схід від сонця, на захід від місяця» опиняється серед фаворитів адаптацій однойменної казки.

Події історії перенесено в наш час, але на пригодах героїні на ім’я Бернін це не надто позначається. Атмосфера сучасного міста присутня лише на початку книжки, а далі перед читачем постає світ магії й природи, у який поринає Бернін, щоб, зрештою, уже не повернутися. Її поступове злиття із первісним готує нас до цілком нового досвіду та інакшого фіналу історії — не казки, а саме історії Бернін, яка власним дорослішанням виборює своє право на вибір.

Слід також відзначити мову авторки, адже її пильне око митця, її тонке живописне сприйняття ландшафтів і природних явищ тяжіє до акварельної виразності не лише в малюнках, а й у словах, і, зрештою, творить наратив, почасти наближений до поезії чи навіть пісні.

Інші цікаві перекази

• Коктейль із кількох скандинавських версій казки «Принцеса і Король Білий Ведмідь» Тані Робін Батт, з ілюстраціями Ніколетти Чеколлі (The Princess & the White Bear King by Tanya Robyn Batt, Nicoletta Ceccoli);
• Янґ-едалт повість про арктичну станцію і міфічних вартових душ під назвою «Лід» Сари Бет Дарст (Ice by Sarah Beth Durst);
• «На захід від місяця» Марґі Пріус (West of the Moon by Margi Preus) — про пригоди норвезької дівчини Астрі та її молодшої сестри в компанії із загадковим чоловіком-цапом;
• «Сяюче серце» Теа ван Діпен (The Illuminated Heart by Thea van Diepen) — про юнку Даґні і її спробу врятувати рідну домівку від злого духа, а своє серце — від зневіри.

Красуня і Чудовисько

Сюжет

У заможного купця було три доньки, наймолодшу за її вроду всі називали Красунею. Одного року купець втратив усі статки, тож довелося йому з родиною покинути місто й оселитися на фермі. Однак скоро купець отримав добру звістку про повернення частини грошей у місті й поспішив у дорогу, перед тим спитавши в доньок, чого б вони жадали. Старші сестри попросили суконь і коштовностей, а Красуня — троянду.

Після не надто вдалої поїздки купець повертався на ферму і, заблукавши в лісі, потрапив до чарівного замку, де про нього подбали невидимі слуги. У замковому саду купець побачив прекрасну троянду й зірвав її для Красуні. Тут йому на очі з’явилося жахливе Чудовисько й зажадало його смерті за зірвану квітку. Та, зачувши для кого вона, Чудовисько повеліло, аби купець їхав додому на три місяці, а тоді вертався в замок для страти або відправив замість себе одну з дочок.

Щойно Красуня про все дізналася, то вирішила піти до Чудовиська замість батька. Коли вона оселилася в замку, то виявилося, що Чудовисько — напрочуд добрий і чемний господар. Красуні всіляко догоджали слуги — тварини й предмети, а коли вона сумувала за домом, то могла дивитися в чарівне дзеркало, яке показувало все, що забажаєш.

Дізнавшись, що її батько захворів, Красуня відпросилася в Чудовиська провідати його, пообіцявши, що повернеться за тиждень. Вона перенеслася додому за допомогою магічного перстня. Але підступні сестри, що заздрили Красуні, умовили її залишитися на довше, ніж вона планувала.

На дев’ятий день Красуня побачила сон, в якому Чудовисько помирало без неї у садку. Вона перенеслася в замок і знайшла його саме вчасно, щоб урятувати та сказати, що кохає його. Чари над замком миттю розвіялися: Чудовисько перетворилося на принца, а невидимі слуги — на людей. Усі зажили щасливо, а підступні сестри перетворилися на статуї біля замку.

Джерела

Вперше казка про «Красуню і Чудовисько» вийшла друком 1740-го року. Автором її була французька письменниця Габріела-Сюзан Барбот де Вільньов і її чарівна повість була створена за мотивами норманської міфології, і була значно багатша на дрібниці, ніж знайомий нам скорочений текст.

Він, між іншим, належав перу прабабусі Проспера Меріме, письменниці Жанни-Марі Лепренс де Бомон. Під її ім’ям казка була надрукована 1756-го року в збірці «Колекція для дітей».

Переказ «Красуні і Чудовиська» був також включений до вже згаданої раніше збірки казок Ендрю Ленґа «The Blue Fairy Book» (1889). І саме Ленґу західний світ завдячує широкому розповсюдженню казки надалі. Хоча найбільшої популярності вона набула саме завдяки анімаційній екранізації студії Disney.

Красуня

Робін МакКінлі (Beauty by Robin McKinley)

Вік 8+

Американська письменниця Робін МакКінлі, нагороджена 1984-го року медаллю Ньюбері й декілька разів відзначена різними престижними літературними нагородами, створила роман «Красуня» в далекому 1978-му році, однак книжка її не втрачає популярності й до сьогодні. З одного боку, це казка «а-ля Вільньов», лишень з розгорнутою передісторією Красуні та значно добрішими сестрами.

З іншого, акцент вроди як такої тут зміщено на задній план, і в тексті радше йдеться про некрасиву підлітковість, яка, утім, не заважає дівчині жити на повну, тим часом, як дорослішання непомітно шліфує гострі кути та згладжує зовнішні недоліки, тож у фіналі книжки Красуня зватимется так не через дитячу примху, а цілком справедливо.

Трохи віддалившись від основного сюжету, авторці вдалося невимушено та ще й зі смаком розказати про перехід від міського життя юних панянок до сільських буднів на фермі, акцентувати увагу на верховій їзді та догляді за кіньми, хатніх справах, ковальстві, садівництві.

І тільки у другій половині розповіді Красуня нарешті опиняється в замку Чудовиська, образ якого, як і годиться, інтригує та імпонує, а невидимі слуги замку часом постають вельми дотепними.

Наймагічнішим же місцем замку виявилася бібліотека, де поза всіма законами просторово-часового континууму, розміщено книжки як з минулого, так і з майбутнього. Тож, Красуня, ймовірно, у 18 столітті має унікальну змогу насолодитися творчістю Браунінґа, Кіплінґа, Конан Дойла та Льюїса.

1998-го року книжка була відзначена Phoenix Award і досі перебуває в топових рекомендаціних списках для підлітків Американської бібліотечної асоціації.

Королівство Голлоу

Клер Б. Данкл (The Hollow Kingdom by Clare B. Dunkle)

Вік: 11+

Ця книжка є першою частиною однойменної фентезі-трилогії, яка 2004 року була відзначена престижною нагородою Mythopoeic Fantasy Award в номінації «Дитяча література». І хоча, авторка Клер Б. Данкл заначає, що брала за основу сюжет «Красуні і Чудовиська», усе ж її версія розвитку подій абсолютно інакша.

Дві сестри Кейт та Емілі оселяються в містечку Голлоу-Гілл, не відаючи, що століттями тут безслідно зникали молоді жінки. Утім досить скоро їм доведеться познайомитися з тутешніми гоблінами з підземного королівства.

І треба ж такому статися, що красуня Кейт припадає до душі королю гоблінів Мараку. Між Кейт і Мараком (Красунею і Чудовиськом) досить довго точиться боротьба в найкращих традиціях «Гордості й упередження», та зрештою Кейт приймає пропозицію Марака, стає королевою гоблінів, і вони із сестрою щасливо оселяються під землею.

Думаєте, на цьому все? Аж ніяк. Кейт ще встигне виявити ознаки ельфійського походження, врятувати півкоролівства гоблінів, досхочу погратися магією та втрапити в декілька захопливих халеп.

Красуня і Чудовисько. Загублена у книжці

Дженіфер Доннелі (Beauty and the Beast: Lost in a Book by Jennifer Donnelly)

Вік 10+

Чи не найсвіжіша адаптація, яка побачила світ на хвилі очікування фільму Disney, миттю стала бестселером, не в останню чергу завдяки зірковості авторки Дженіфер Доннеллі — лауреатки численних літературних нагород, включно з медаллю Карнеґі.

Її версія «Красуні і Чудовиська» зосереджена на подіях у чарівному замку, точніше в його фантастичній бібліотеці, де серед книжок на будь-який смак можна знайти й таку, що здатна перенести читача в геть інший вимір. «Невермор» (Nevermore) — так називається книжка, яка в усіх сенсах захопила Белль, адже є порталом у паралельний світ. Там уже чекає привабливе, дотепне товариство, а атмосфера гламурного, однак привітного Парижа наче створена для красуні Белль.

Але звісно, спокусливий світ Невермору — ніщо інше, як пастка в красивій обгортці — гра в шахи між вельми олюдненими Любов’ю і Смертю. Хто переможе, здогадатися неважко, але в процесі все одно буде цікаво й  навіть трохи несподівано.

Прихильники старої доброї анімації Disney знайдуть на сторінках переказу Доннеллі улюблене зачароване домашнє начиння: Люм’єра, Коґсворта, Місіс Поттс і, звісно, крихітку Чіпа. А от Чудовисько буде буркотуном значно довше, ніж ми пам’ятаємо, утім не втратить своєї запаморочливої маскулінності й харизми, які чомусь ваблять значно більше, ніж типова перфектність Принца.

Інші перекази, варті уваги

• Перша частина однойменної фентезі-серії «Жорстока краса» Розамунд Ходж (Cruel Beauty by Rosamund Hodge) про дівчину Нікс і напівбога Інґіфекса;
• друга спроба Робін МакКінлі переповісти «Красуню і Чудовисько» з великим акцентом на садівництві та інакшим фіналом — «Трояндова дочка» (Rose Daughter by Robin McKinley);
• коктейль із казок про Білосніжку та Красуню і Чудовисько під назвою «Безіменна. Казка про красу й безумство» Лілі Сент-Кроу (Nameless: A Tale of Beauty and Madness by Lili St. Crow) — про замешкану серед богів земну дівчину Каміллу, яка прагне дізнатися таємницю свого народження;
• «Белль» Камерон Докі (BElle by Cameron Dokey) — про некрасиву Красуню, яка захоплюється різьбярством;
• версія казки розказана від імені Чудовиська — «Всередині Чудовиська. Казка про принца Красуні» Серени Валентіно (The Beast Within: A Tale of Beauty’s Prince by Serena Valentino);
• «Звір» Донни Джо Наполі (Beast by Donna Jo Napoli) — повість про життя перського принца Орасмина, до того як він перетворився на Чудовисько, якого ми знаємо;
• варіація на тему: а, що як мама Красуні і була чарвіницею, яка перетворила Принца на Чудовисько — «Стара як світ, нова казка» Ліз Брасвел (As Old as Time: A Twisted Tale by Liz Braswell);
• екранізація навпаки — бонус від студії Disney «Красуня і Чудовисько. Роман за мотивами фільму» Елізабет Раднік (Beauty and the Beast Novelization by Elizabeth Rudnick).

Олександра Орлова